8. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

Рішенням місцевого господарського суду, залишеним без змін постановою апеляційного господарського суду, позов Юридичної фірми до Агентства нерухомості задоволено частково:

- відповідачеві заборонено використовувати як комерційне найменування (у тому числі як складову будь-якого зображення або позначення) певне словосполучення у вже готових рекламних оголошеннях, матеріалах, бланках, позначеннях, пов'язаних з наданням робіт, послуг, реалізацією товарів;

- відповідача зобов'язано припинити використання, прибрати з місць, доступних для публіки, вивіски, позначення, матеріали, бланки, зображення, написи, документацію, які ним використовуються і містять в собі певне словосполучення.

За результатами перегляду судових рішень з цієї справи Вищий господарський суд України зазначив таке.

Відповідно до частин першої і четвертої статті 489 Цивільного кодексу України правова охорона надається комерційному найменуванню, якщо воно дає можливість вирізнити одну особу з-поміж інших та не вводить в оману споживачів щодо справжньої її діяльності. Особи можуть мати однакові комерційні найменування, якщо це не вводить в оману споживачів щодо товарів, які вони виробляють та (або) реалізовують, та послуг, які ними надаються.

З огляду на наведене для правильного вирішення спору судовим інстанціям належало з'ясувати: яким видом діяльності займаються позивач та відповідач, чи функціонують вони на одному ринку товарів або послуг та чи можуть споживачі змішувати послуги, що надає Юридична фірма, і послуги, що надає Агентство нерухомості, та, зрештою вирішити питання про те, чи є комерційні найменування зазначених суб'єктів однаковими. При цьому місцевому та апеляційному господарським судам слід було мати на увазі, що тотожність окремих елементів фірмових найменувань позивача і відповідача не може свідчити про тотожність таких найменувань у цілому (постанова Вищого господарського суду України від 28.04.2009 № 6/69-08-1489).

 

5