План

1. Бактеріологічна лабораторія. Основні бактеріологічні дослідження

2. Техніка посівів мікроорганізмів.

3. Методи виділення чистих культур.

4. Етапи виділення чистих культур мікроорганізмів та їх ідентифікація

5. Виділення чистої культури анаеробних бактерій

6. Виділення та ідентифікація анаеробних мікроорганізмів

7. Середовища для культивування анаеробних мікроорганізмів

8. Дифтерія. Лабораторна діагностика

1. Бактеріологічна лабораторія. Основні бактеріологічні дослідження

Бактеріологічна лабораторія призначена для здійснення організаційно-методичного керівництва лабораторіями установ держсанепіднагляду області, інформаційно-аналітичної діяльності з питань мікробіологічної діагностики, проведення лабораторного контролю за об’єктами довкілля і визначеними контингентами населення при здійсненні державного попереджувального та поточного санітарно-епідеміологічних наглядів з метою попередження виникнення і розповсюдження інфекційних захворювань людини бактеріальної етіології, викликаних збудниками III-IV груп небезпеки.

Б актеріологічні дослідження - дозволяють виявити патогенні мікроорганізми.

Основні бактеріологічні дослідження:

1. Виділень з ока бактеріологічний посів

2. Виділень з носа бактеріологічний посів

3. Виділень з вуха бактеріологічний посів

4. Виділень з глотки бактеріологічний посів

5. Грудного молока бактеріологічний посів

6. Жовчі бактеріологічний посів

7. Кала на дисбактеріоз бактеріологічний посів Крові на стерильність бактеріологічний посів

8. Матеріалу з зубоясенної кишені бактеріологічний посів

9. Матеріалу з мигдалин бактеріологічний посів

10. Матеріалу з рани бактеріологічний посів

11. Мокротиння з бронхів бактеріологічний посів

12. Сечі бактеріологічний посів

13. На анаеробну флору бактеріологічний посів

14. На гонорею бактеріологічний посів

15. Спинномозкової рідини (ліквору) бактеріологічний посів

16. Урогенітальних виділень бактеріологічний посів

17. Чутливість до антибіотиків

Бактеріологічне дослідження необхідне для уточнення діагнозу вибору методу лікування, для визначення чутливості мікрофлори до різних лікарських засобів, має велике значення для виявлення мікобактерії туберкульозу.

Спеціальні бактеріологічні дослідження проводять при підозрі на запалення мозкових оболонок. Основна мета - виділення збудника та визначення його чутливості до антибіотиків.

2. Техніка посівів мікроорганізмів.

Мета – виділення збудників із досліджуваного матеріалу, нагромадження чистих культур, вивчення та ідентифікації.

Ліва рука – дві пробірки:

1 – живильне середовище (щільне/рідке),

2 – досліджуваний матеріал.

Затискають великим та вказівним пальцями. Тримають зверху кисті руки. Пробірки дещо нахилені. Корки тримають 4, 5 п прав. руки. 3 іншими – бактеріологічну петлю/піпетку (розподіляють досліджуваний матеріал).

1 стерилізують петлю у верхній частині полум'я газового пальника. Край пробіроки проносять через полум'я. Петлю опускають у пробірку, обережно торкаючись стінки, охолоджують. Петлю опускають у пробірку, набирають матеріал. Рідкий – крапля рідини. На поверхні середовища – набирають невелику кількість, без ушкодження живильного середовищя. Петлю виймають не торкаючись стінок, переносять в іншу пробірку з середовищем. Штриховими рухами від однієї стінки пробірки до іншої, починаючи з нижньої частини середовища, проводять посів матеріалу по скошеній поверхні агару знизу догори.

При посіві на рідке жс – петлю занурюють у рідину. Якщо не знімається з петлі, обережно розтирають на стінці пробірки, омивають середовищем.

Матеріал, набраний пастерівською/градуйованою піпеткою, виливають у живильне середовище. Для рівномірного розповсюдження струшують/обертають.

На щільне живильне середовище (ч. Петрі) матеріал набирають стерильною петлею, втирають у поверхню середовища біля краю чашки.

Наступний етап починають з місця, де закінчився попередній. Петлю кладуть горизонтально на поверхню агару (над посівом), проводять один-два рази по поверхні і роблять посів по решті середовища. Штрихи посіву тривають від краю до краго чашки, без пошкодіження агару і розташовувались близько один до одного для одержання ізольованих колоній.

Посів шпателем і тампоном у чашки Петрі. Матеріал – на поверхню живильного середовища біля краю чашки петлею/піпеткою. Шпатель проносять через полум'я, охолоджують, торкаючись стінки чашки. Круговими рухами, тримаючи чашку напівзакритою, розпо­діляють матеріал рівномірно по поверхні середовища. Посів тампоном – чашку привідкривають однією рукою, тампоном торкаються поверхні агару біля краю чашки і починають проводити посів штрихами від краю до краю чашки, втираючи обережно матеріал у поверхню середовища, поступово обертаючи тампон. Потім чашку обертають на 90° і повторюють посів перпендикулярно до попереднього.

При посіві уколом у стовпчик живильного середовища пробірку з м'ясо-пептонним агаром, желатином – ліва рука, петля з матеріалом – права. Роблять укол до дна пробірки в середовище. Петлю обережно виймають, пробірку закривають.

Посів матеріалу в товщу живильного середовища. Перед посівом матеріал повинен бути в рідкому стані. Стерильною градуйованою піпеткою набирають 0,1, 0,5 або 1,0 мл матеріалу і виливають його в стерильні чашки Петрі. Після цього матеріал заливають 15-20 мл розтопленого й охолодженого до 45-50 °С МПА. Похитуючи чашку, круговими рухами по поверхні стола перемішують матеріал, досягаючи його рівномірного розподілу в середовищі. Чашку закрита до повного застигання агару, потім перевертають догори дном.

Для виділення ч/к м/о, відділяють численні бактерії, які знаходяться в матеріалі, одна від одної. Досягають методами, заснованими на 2 принципах — механічному і біологічному роз'єднанні.