- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •«Основи техніко-економічного проектування виробництва»
- •051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •Методика виконання технологічних розрахунків Введення
- •1. Технічний розрахунок тканини
- •1.1. Вихідні дані для технічного розрахунку тканини
- •1.2. Характеристика тканини
- •1.3. Характеристика сировини
- •1.4. Вибір типу ткацького верстату
- •1.5. Визначення уробітки ниток у тканині
- •1.6. Визначення ширини сурової тканини
- •1.7. Розрахунок берда
- •1.8. Визначення числа зубів берда в заправці
- •1.9. Визначення числа ниток основи
- •1.10. Розрахунок ремізного приладу
- •1.11. Розрахунок ламельного приладу
- •1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини
- •1.13. Поверхнева щільність тканини
- •2. Вибір та обґрунтування технологічного плану ткацтва
- •3. Обґрунтування вибору обладнання та його розміщення
- •3.1. Перемотування ниток
- •3.2. Снування ниток
- •3.3. Шліхтування ниток
- •3.4. Пробирання і прив’язування ниток
- •3.5. Перемотування утоку
- •3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3.7. Ткацтво
- •3.8. Розбракування і облік сурової тканини
- •3.9. Розміщення технологічного обладнання
- •4. Вибір і розрахунок технологічних параметрів по переходах ткацького виробництва
- •4.1. Технологічні параметри перемотування
- •4.2. Технологічні параметри снування
- •4.3. Технологічні параметри шліхтування
- •4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •4.5. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •4.6. Технологічні параметри ткацтва
- •5. Розрахунок максимальних розмірів пакувань
- •5.1. Розрахунок лінійної щільності ниток з врахуванням витягування по переходах ткацького виробництва
- •5.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на пакуваннях
- •6. Розрахунок довжини відходів ниток по переходах ткацького виробництва
- •6.1. Визначення довжини відходів ниток при перемотуванні
- •6.2. Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •6.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •6.4. Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6.5. Визначення довжини відходів ниток основи у ткацтві
- •6.6. Визначення довжини відходів утокових ниток при перемотуванні на шпулі
- •6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві
- •7.2. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи на снувальному валу
- •7.3. Розрахунок спрягомої довжини і маси нитки основи на бобіні
- •8. Розрахунок відносних відходів ниток
- •8.1. Розрахунок відносних відходів ниток основи
- •8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
- •9.5. Прив’язування
- •9.6. Ткацтво
- •9.7. Приймально-контрольна дільниця
- •10. Розрахунок спрягомості обладнання
- •10.1. Виробітка сурових тканин за годину
- •10.2. Годинна потреба напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва
- •10.3. Кількість машин в роботі
- •10.4. Кількість машин в заправці
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
3.5. Перемотування утоку
Перемотування утоку для безчовникових ткацьких верстатів здійснюється на мотальних машинах і автоматах. Для човникових верстатів утокові нитки перемотують на утоково-мотальних автоматах типу УА-300.
Приклад. Перемотування утоку з бобін на утокові шпулі для човникових верстатів здійснюється на утоково-мотальному автоматі УА-300-3М. Автомат має бункерне живлення мотальних голівок порожніми шпулями. Розкладка нитки на шпулі відбувається механізмом безінерційного розкладача, що дозволяє перемотувати нитку з великою частотою обертів веретена.
Технічна характеристика утоково-мотального автомату представляється у вигляді таблиці [2, 3].
3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
В залежності від роду волокнистого матеріалу і типу ткацького верстату застосовують чотири виду підготовки утокової пряжі: зволоження, емульсування, запарювання і замаслювання фарбованої пряжі. З цією метою використовують наступне обладнання: машина ЕУ-98-1 для емульсування і зволоження пряжі продуктивністю до 360 кг/год сухої пряжі; камери вакуумного запарювання АШР-3М і АШР-2М для однониткової і крученої пряжі продуктивністю до 500 і 1000 кг/год відповідно.
3.7. Ткацтво
В текстильній промисловості використовують човникові і безчовникові ткацькі верстати, а також багатозівні машини.
В бавовняній промисловості застосовують човникові ткацькі верстати АТ-100-5М, АТ-100-6, АТ-120-6М, АТ-140-5, АТ-160-5, АТ-175 та ін. В шерстяній промисловості - АТ-175 Ш5, АТ-4-175Ш, АТ-2-200Ш та ін. В шовковій - АТ-120-Шл-5М, АТ-2-160-Шл5. В льняній - АТ-60-Л5 (для рушників), АТ-100-Л5, АТ-120-Л5 (для тканин), АТ-175-Л5, АТ-225-Л5 (для скатертин, ковдр). Частота обертання головного валу верстата 130-240 хв-1. На верстатах можуть бути використані зівоутворюючі механізми різного типу: кулачкові, зівоутворюючі каретки, жакардові машини.
Автоматичні пневморапірні ткацькі верстати АТПР-100-2У, АТПР-120-2У, АТПР-100-4, АТПР-120-4 призначені для виготовлення бавовняних і шовкових тканин з пряжі середньої лінійної щільності. Особливістю верстатів даного типу є використання на них пневморапірного способу прокладення утоку з нерухомої бобіни з одного боку верстата (справа - наліво). За цим способом у відкритий зів справа і зліва вводяться жорсткі трубчасті рапіри, які створюють канал, через який прокидається утокова нитка, що безперервно відміряється. Зівоутворюючий механізм кулачковий на 8 реміз. Частота обертання головного валу верстата 300-380 хв-1.
Безчовникові ткацькі верстати СТБ призначені для виготовлення різноманітного асортименту тканин з пряжі будь-якого волокнистого складу. Їх випускають декількох типорозмірів з шириною заправки по берду від 175 до 330 см. Для прокладення утокової нитки в зів використовується прокладач утоку (мікрочовник) завдовжки 89 мм і масою 40 г. Пролітаючи через зів в направляючій гребінці прокладач вводить нитку на всю заправну ширину верстата, змотуючи її з нерухомої бобины. Зівоутворюючий механізм кулачкового типу на 10 реміз або ремізопідйомна каретка. Частота обертання головного валу верстата 170-300 хв-1.
Рапірні верстати СТР-8-250 призначені для виготовлення одно- або багатоколірних шерстяних тканин і ковдр з пряжі апаратного прядіння і пряжі фасонного крутіння (фірми «Сміт», Італія), а також для виготовлення платтяних, сорочкових, меблевих технічних тканин з пряжі будь-якого сировинного складу (фірми «Рюті», Німеччина, «Сомет», Італія). Механізм прокладання утоку складається з двох гнучких рапір - подаючої і приймаючої. Частота обертання головного валу 135-285 хв-1.
Пневматичні ткацькі верстати П-125, П-155, ПН-130 призначені для виготовлення тканин з хімічних ниток і пряжі і легких бавовняних тканин. Утокова нитка прокладається силою тиску стиснутого повітря через канал конфузора, який входить у розкритий зів. Повітря подається до верстату від компресору по трубопроводах. Частота обертання головного валу 350-500 хв-1.
Приклад. Виготовлення тканини арт. … здійснюється на безчовниковому ткацькому верстаті СТБ2-180. Верстат обладнаний кулачковим зівоутворюючим механізмом і двокольоровим механізмом зміни кольору утоку.
Технічна характеристика ткацького верстату представляється у вигляді таблиці [2, 3].