3.8. Розбракування і облік сурової тканини

Для розбракування і обліку сурових тканин використовують бракувально-облікові машини і агрегатно-потокові лінії.

Бракувально-облікові машини Б-180 і БУ-2 призначені для розбракування і виміру довжини сурових тканин.

Агрегатно-потокова лінія «Стема» призначена для чистки, виміру і контролю якості сурових бавовняних, лляних, шовкових і шерстяних і камвольних тканин. Вона складається з окремих машин, які виконують відповідні функції (розкатку рулонів тканини, чистку, вимір, стрижку та ін.), в залежності від сировинного складу тканини.

Агрегатно-потокова лінія АПЛ призначена для чистки, виміру і контролю якості шерстяних камвольних і суконних тканин.

3.9. Розміщення технологічного обладнання

Розміщення устаткування починають з розміщення ткацьких верстатів. При розміщенні верстатів необхідно прагнути того, щоб форма ткацького цеху наближалася до квадратної і щоб довжина шляху маршруту робітниці була мінімальною і якомога менше перетиналася з транспортними маршрутами.

Човникові верстати розставляють парами як в подовжньому, так і в поперековому напрямі. Безчовникові ткацькі верстати розміщують трійками, четвірками, п'ятірками і шестірками. Таке розташування дозволяє найбільш ефективно використовувати площу цеху.

При розстановці верстатів СТБ з кулачковим зівоутворюючим механізмом дотримують наступні проходи:

монтажний - 0,6 м;

робочий (між грудницями) - 0,6 м;

заскальний - 1,2 - 1,3 м;

транспортний - ширина транспортної машини з урахуванням зазору безпеки (0,1 - 0,2);

торцевий - 2,8 м;

центральний - 2,8 - 4 м;

відстань від колони до фронту верстату - 1,2 - 1,6 м;

відстань від колони до торця верстату 1,2 - 1,6 м;

відстань від верстату до стіни - 2,05.

Верстати розміщують трійками в прольоті між колонами по довжині ткацького цеху. По ширині ткацького цеху верстати розміщують парами грудницею один до одного. До ширини цеху входить центральний прохід.

Підготовчий відділ займає 20-40% від загальної виробничої площі. Це залежить від типу ткацьких верстатів та їх кількості, асортименту тканин, що виробляються, та ін.

Розміри проходів в мотальному відділі в м:

- торцевий прохід між машинами 2-3;

- торцевий прохід між машиною і стіною 1,5;

- робочий прохід для мотальниць 1,8-2,3;

- центральний прохід в мотальному цеху 2,8.

Розміри проходів в снувальному відділі, м:

- відстань між снувальними машинами 1,6;

- відстань між шпулярниками 1,4;

- відстань від стіни до машини з боку снувального валу 2,3 - 4;

- відстань від стіни до машини і шпулярника 1,2;

- центральний прохід між торцями шпулярника 4.

Розміри проходів в шліхтувальному цеху, м:

- робочий прохід між машинами 1;

- відстань між стіною і машиною 2-3;

- відстань між снувальними стійками 2,9;

- відстань від стіни до передньої частини машини 2,9-3,5;

- центральний прохід 3,4-4;

- відстань між машиною і стійкою для снувальних валиків 0,4-0,5;

- відстань між стійкою для снувальних валиків і стелажами 1-1,5.

Розміри проходів в проборному відділі, м:

- робочий прохід між верстатами 1-2;

- пристінні проходи 2-3.

Також в підготовчому відділі є площі, займані проміжними складами, робочими місцями приймальників і вагарів та ін. Мотальний цех розташовують поряд зі складом. Мотальний цех можна об'єднувати зі снувальним (мотально-снувальний). Тоді повинно бути виділено місце для тимчасового зберігання бобін. В снувальному цеху передбачають площі для зберігання порожніх снувальних валів. Мотально-снувальний відділ відділяють від шліхтувального і ткацького цеху стіною, оскільки температурно-вологостні режими в цих цехах істотно відрізняються. Шліхтувальні машини встановлюють передньою частиною до проборного відділу, а стелажі і стійки машин по можливості ближче до снувальних машин (для зменшення довжини транспортних шляхів). Порожні навої і снувальні вали зберігаються на стелажах.