- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •«Основи техніко-економічного проектування виробництва»
- •051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •Методика виконання технологічних розрахунків Введення
- •1. Технічний розрахунок тканини
- •1.1. Вихідні дані для технічного розрахунку тканини
- •1.2. Характеристика тканини
- •1.3. Характеристика сировини
- •1.4. Вибір типу ткацького верстату
- •1.5. Визначення уробітки ниток у тканині
- •1.6. Визначення ширини сурової тканини
- •1.7. Розрахунок берда
- •1.8. Визначення числа зубів берда в заправці
- •1.9. Визначення числа ниток основи
- •1.10. Розрахунок ремізного приладу
- •1.11. Розрахунок ламельного приладу
- •1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини
- •1.13. Поверхнева щільність тканини
- •2. Вибір та обґрунтування технологічного плану ткацтва
- •3. Обґрунтування вибору обладнання та його розміщення
- •3.1. Перемотування ниток
- •3.2. Снування ниток
- •3.3. Шліхтування ниток
- •3.4. Пробирання і прив’язування ниток
- •3.5. Перемотування утоку
- •3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3.7. Ткацтво
- •3.8. Розбракування і облік сурової тканини
- •3.9. Розміщення технологічного обладнання
- •4. Вибір і розрахунок технологічних параметрів по переходах ткацького виробництва
- •4.1. Технологічні параметри перемотування
- •4.2. Технологічні параметри снування
- •4.3. Технологічні параметри шліхтування
- •4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •4.5. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •4.6. Технологічні параметри ткацтва
- •5. Розрахунок максимальних розмірів пакувань
- •5.1. Розрахунок лінійної щільності ниток з врахуванням витягування по переходах ткацького виробництва
- •5.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на пакуваннях
- •6. Розрахунок довжини відходів ниток по переходах ткацького виробництва
- •6.1. Визначення довжини відходів ниток при перемотуванні
- •6.2. Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •6.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •6.4. Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6.5. Визначення довжини відходів ниток основи у ткацтві
- •6.6. Визначення довжини відходів утокових ниток при перемотуванні на шпулі
- •6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві
- •7.2. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи на снувальному валу
- •7.3. Розрахунок спрягомої довжини і маси нитки основи на бобіні
- •8. Розрахунок відносних відходів ниток
- •8.1. Розрахунок відносних відходів ниток основи
- •8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
- •9.5. Прив’язування
- •9.6. Ткацтво
- •9.7. Приймально-контрольна дільниця
- •10. Розрахунок спрягомості обладнання
- •10.1. Виробітка сурових тканин за годину
- •10.2. Годинна потреба напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва
- •10.3. Кількість машин в роботі
- •10.4. Кількість машин в заправці
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
3.2. Снування ниток
Для снування ниток застосовують партіонні снувальні машини типу СП, стрічкові снувальні машини типу СЛ та ін. Для встановлення бобін використовують наступні шпулярники: Ш-608, Ш-616-2 – для бавовняних ниток; Ш-608-Ш, Ш-616-Ш для шерстяних ниток, Ш-1000-И – для шовкових ниток.
Приклад. Підготовка снувальних валиків при виготовленні тканини арт. … здійснюється на машині СП-140.
Снувальна машина СП-140 призначена для снування групи ниток, які змотуються з пакувань одиночної нитки і намотуються паралельним намотуванням на снувальний валик. Передача руху снувальному валу здійснюється примусово за допомогою електродвигуна постійного струму і клиноремінної передачі. Використання потужних двохколодкових гальм дозволяє проводити гальмування снувального валу за 3/4 одного оберту. Привід машини забезпечує постійною лінійну швидкість по мірі збільшення діаметру намотування. Машина забезпечена механізмом автоматичної зупинки при обриві нитки і наробітки снувального валу.
Технічна характеристика снувальної машини і шпулярника представляється у вигляді таблиць [2, 3].
3.3. Шліхтування ниток
В якості шліхтуючих матеріалів у бавовняному виробництві використовують крохмаль, муку, полівініловий спирт (ПВС), карбоксіметілцелюлозу (КМЦ), поліакрілоамід (ПААМ), у шерстяному виробництві – ПВС, ПААМ, у шовковому виробництві – желатин, бевалон-400, ПВС, у льняному виробництві – крохмаль, ПААМ, КМЦ, сольватозу та ін. Для приготування шліхти використовують клеєві баки або спеціальні апарати (реактори), які входять до автоматизованих блоків. Подача шліхти на шліхтувальні машини здійснюється за допомогою трубопроводів.
Шліхтування основ здійснюється на шліхтувальних барабанних машинах типу ШБ або камерних машинах типу ШКВ.
Приклад. Основа тканини арт. … шліхтується розчином ПВС. Для приготування шліхти використовується автоматизований блок СПШ.
Технічна характеристика автоматизованого блоку представляється у вигляді таблиці [2, 3].
Для шліхтування основ використовується шліхтувальна машина ШБ-11/140. Основа пропитується шліхтою у клеєвій ванні. Для віджиму шліхти встановлені дві пари віджимних валів. Сушильна частина машини складається з 11 сушильних барабанів, температура яких змінюється за параболою, що дозволяє поліпшити якість шліхтованих основ. Робоча поверхня барабанів покрита плівкою з тефлону, який має адгезіонні властивості. Це дозволяє проводити шліхтування кольорової пряжі. На машині застосований автоматичний контроль параметрів шліхтування: температури і рівня шліхти у ванні, швидкості шліхтування, тиску пару і температури сушильних барабанів, натягу і довжини основи та ін.
Технічна характеристика шліхтувальної машини представляється у вигляді таблиці [2, 3].
3.4. Пробирання і прив’язування ниток
Для пробирання основ використовують пробірні верстати типу ПСМ різної ширини. Прив’язування основ здійснюють за допомогою пересувних вузлов’язальних машин типу УП з голковим відбором. Для шовкових і пістрявих основ застосовують вузлов’язальні машини з ціновим відбором.
Приклад. Пробирання основ при виготовленні тканини арт. … здійснюється на пробірному верстаті ПСМ-140. Він призначений для пробирання ниток основи в ламелі, галева реміз і бердо. Верстат забезпечений ремізопідйомною кареткою і обладнаний механізмом механічної подачі нитки, тому його може обслуговувати одна пробірниця.
Технічна характеристика пробірного верстату представляється у вигляді таблиці [2, 3].
Для зв’язування ниток доробленої і нової основ застосовують пересувну вузлов’язальну машину УП-140-5 з використанням вузлов’язальної каретки з голковим відбором.
Технічна характеристика вузлов’язальної машини представляється у вигляді таблиці [2, 3].
