1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини

Маса тканини складається з маси основної і утокової пряжі:

- за відсутності процесу шліхтування:

, кг (1.24)

де М_о і М_у – маса ниток основи і утоку на 100 пог. м сурової тканини;

- при наявності процесу шліхтування:

, кг (1.25)

де - маса шліхтованої основи, кг.

Маса м’яких основних ниток в 100 пог. м сурової тканини:

, (1.26)

де b_о – витягування ниток основи в процесах приготування пряжі до ткацтва. Приймається рівною: для однониткової пряжі 1,5%, для крученої пряжі 0,4%, для віскозної штапельної пряжі 2%, для технічної пряжі 1…2,5%.

Якщо в кромках використовується пряжа іншої лінійної щільності, то проводиться окремо розрахунок маси ниток кромок за формулою:

. (1.27)

При виготовленні тканини на пневматичному ткацькому верстаті додатково визначається норма витрати перевивних ниток в 100 пог. м сурової тканини, яка додається до норми витрати кромкових ниток:

, кг (1.28)

де m_пер – число перевивних ниток, які залишаються в тканині (4 для бавовняних тканин і 9 для шовкових);

Т_пер – номінальна лінійна щільність перевивних ниток, текс;

а_пер – величина уробітки перевивних ниток, складає 30%.

При виготовленні пістрявих тканин здійснюється процес фарбування або відбілювання ниток в пакуваннях, в результаті чого відбувається деяка втрата нитками своєї маси. Тому маса ниток основи в 100 пог. м перераховується:

, кг (1.29)

де _о – втрати маси ниток при фарбуванні і відбілюванні, %.

Таблиця 6

Вид ниток	Фарбування			Відбілювання	Відбілювання з кубовим або активним фарбуванням
	пряме	сірчане	кубове
Бавовняні нитки: одиночні кручені фасонні	2,7 2,6 3,6	3,8 3,7 -	4,2 3,7 4,2	5,6 4,7 -	5,7 5,7 -
Віскозні нитки	3,1	3,1	3,9	-	-

При наявності процесу шліхтування розраховується маса основних ниток з врахуванням величини залишкового приклею:

, (1.30)

де П_зал – величина залишкового приклею, %:

, (1.31)

де П_іст – величина істинного приклею, %.

Для тканин полотняного переплетення:

, % (1.32)

де Р_о і Р_у – число ниток основи і утоку на 1 см тканини, нит/см;

К_с – коефіцієнт, який враховує систему прядіння (гребінна – 1, кардна – 1,25);

К_пр – коефіцієнт проборки, який враховує кількість ниток, що пробираються в зуб берда (для 1 нитки – 1,25, для 2 ниток – 1, для 3 ниток – 0,75);

К_т – коефіцієнт, який залежить від технологічних умов виготовлення тканини (для бавовняних тканин середньої щільності із одиночних ниток – 1, для бавовняних тканин із крученої пряжі – 0,15, для тканин зі штапельної пряжі – 0,5).

Для тканин головних, похідних від головних і комбінованих переплетень:

,% (1.33)

де Р_о і Р_у – число ниток основи і утоку на 1 см тканини, нит/см;

К_пр – коефіцієнт проборки в зуб берда (для 2 ниток – 1,25, для 3 ниток – 1, для 4 ниток – 0,85);

К_рем – коефіцієнт, який залежить від кількості піднятих реміз в одному зівоутворенні:

,

де К_з – кількість реміз, піднятих в одному зівоутворенні;

К_ф – кількість реміз для фону.

Якщо використовується шліхта з ПВС, то величина істинного приклею перераховується:

.

При розрахунку маси утоку враховується тип кромок. Для безчовникових ткацьких верстатів із закладними кромками:

, (1.34)

де Р_у – число ниток утоку на 10 см, нит/10 см;

В_с – ширина сурової тканини, см;

В_кр – ширина двох кромок, см.

Якщо використовується процес фарбування утокової пряжі в пакуваннях, то маса ниток утоку перераховується аналогічно масі ниток основи за формулою (1.29).

При виготовленні тканини на човникових або пневматичних верстатах норма витрати утокових ниток визначається за формулою:

, кг. (1.35)

Для пневматичних верстатів ширину заправки по берду В_з збільшують на 1,5 см за рахунок ширини бахроми.