10.3. Кількість машин в роботі

Кількість машин в роботі визначається за формулою (не округлюється):

, (10.10)

де В – кількість напівфабрикатів по переходах, кг/год;

Н – фактична продуктивність обладнання по переходах, кг/год.

Кількість мотальних машин:

.

Кількість снувальних машин:

.

Кількість шліхтувальних машин:

.

Кількість проборних верстатів:

,

де n₁ – частина основ, які пробираються (0,1 – 0,2).

Кількість вузлов’язальних машин:

,

де n₁ – частина основ, які прив’язуються (0,8 – 0,9).

Кількість бракувальних машин:

.

10.4. Кількість машин в заправці

Кількість машин в заправці визначається за формулою:

, (10.11)

Дані розрахунку спрягомості обладнання зведені в табл. 15.

Таблиця 15

N п/п	Перехід	Годинна потреба в напівфабри-катах, кг/год	Норма продук-тивності машини, кг/год	КПО	Кількість машин в роботі	Кількість машин в заправці	Прийня-то до установ-ки
1	Перемотування	Вм	Нм	0,965	Мр.м	Мз.м
2	Снування	Вс	Нс	0,975	Мр.с	Мз.с
3	Шліхтування	Вшл	Ншл	0,945	Мр.шл	Мз.шл
4	Пробирання	Впр	Нпр	0,985	Мр.пр	Мз.пр
5	Прив’язування	Вузл	Нузл	0,985	Мр.уз	Мз.уз
6	ПКД	Впку	Нпку	0,97	Мр.пку	Мз.пку

До встановлення приймається ціле число машин, яке округлюється в більшу сторону.

Заключення

У заключенні наводяться основні результати курсового проектування з представленням техніко-економічних показників виготовлення обраного асортименту тканин і кількості встановленого обладнання, формулюються висновки і рекомендації з точки зору доцільності проектування і будівництва текстильного підприємства.

Список літератури

1. Методичні вказівки до виконання курсових і дипломних проектів «Правила оформлення текстової і графічної документації» для студентів ІV і V курсів спеціальностей 091804 – «Технологія і дизайн тканин і трикотажу», 091803 – «Прядіння натуральних і хімічних волокон» / Прохорова І.А., Рязанова О.Ю., Домбровський А.Г., Закора О.В. – Херсон, ХНТУ, 2006. – 15 с.

2. Проектирование ткацких фабрик: Учебное пособие для вузов / П.В. Власов, А.А. Мартынова, С.Д. Николаев, Н.Ф. Сурнина, А.А. Летуновская. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1983. – 304 с.

3. Хлопкоткачество: Справочник, 2-е изд., перераб. и доп. / Букаев П.Т., Оников Э.А., Мальков Л.А. и др. Под ред. П.Т. Букаева. – М.: Легпромбытиздат, 1987. – 576 с.

4. Власов П.В. и др. Проектирование ткацких фабрик. – М.: Легкая индустрия, 1971. – 488 с.

5. Справочник по хлопкоткачеству / Э.А. Оников, П.Т. Букаев, А.П. Алленова и др.; под общ. ред. Э.А. Оникова. М.: Легкая индустрия, 1979. – 487 с.

6. Чугин В.В., Кахраманова Л.Ф., Недовизий М.Н. Технология ткацкого производства: Учебник для студентов технологических специальностей высших учебных заведений всех форм обучения. Херсон, изд-во государственного технического университета, 2003. – 317 с.

7. Гордеев В.А., Волков П.В. Ткачество: Учебник для вузов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Легкая и пищевая пром-сть, 1984. – 488 с.

8. Кутепов О.С. Строение и проектирование тканей. – М.: Легпромбытиздат, 1988. – 224 с.

9. Справочник по шерстоткачеству / С.Г. Кавокин, С.И.Разумовский, Г.Е. Новожилов и др.; под общ. ред. Б.Е. Головастикова. М., «Легкая индустрия», 1975. – 424 с.

10. Льноткачество: Справочник. 3-е изд., перераб. и доп. / Под ред. Р.Д. Дружининой. – М.: Легпромбытиздат, 1985. – 424 с.

11. Переработка химических волокон и нитей: Справочник / Под общ. ред. Б.А. Маркова и Н.Ф. Сурниной. – М.: Легпромбытиздат, 1989. – 744 с.

12. Додонкин Ю.В. Ассортимент, свойства и оценка качества тканей. – М.: Легкая индустрия, 1979. – 192 с.