6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві

Довжина відходів утокових ниток для верстатів типу АТ:

, м (6.12)

де ₁, ₂ – довжина кінців ниток утоку, які необхідні відповідно на оправлення шпулі і ліквідацію обриву (₁ = ₂ = 2 м);

₃ – довжина кінців ниток утоку, які залишаються на шпулі при її доробці (при роботі без щупла 8м; при роботі зі щуплом для утоку лінійної щільності до 50 текс – 8 м, від 50 до 15,4 текс – 12 м, від 15,4 до 5,8 текс – 24 м);

– число обривів ниток утоку, які приходяться на 1 шпулю:

, обр. (6.13)

де - число обривів утоку на 1 м тканини;

В – ширина заправлення по берду, см.

Довжина відходів утокових ниток для верстатів АТПР і СТБ:

, (6.14)

де ₁, ₂ – довжина кінців ниток утоку, які необхідні відповідно на заправку бобіни (5 м) і ліквідацію обриву (3 м);

₃ – довжина кінців ниток утоку, які залишаються на бобіні при її доробці (для АТПР – 40 м, для СТБ – 30 м);

– число обривів ниток утоку, які приходяться на 1 бобіну:

, обр. (6.15)

де - число обривів утоку на 1 м тканини;

В_пр – довжина утокової нитки, яка прокладається, см.

. (6.16)

7. Розрахунок спрягомої довжини ниток на пакуваннях

ткацького виробництва

Спрягому довжину ниток на пакуваннях розраховують, виходячи з встановленої довжини куска сурової тканини.

7.1. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи

на ткацькому навої

Довжина основи для виготовлення куска сурової тканини:

, м (7.1)

де - довжина куска сурової тканини, м.

Довжина куска сурової тканини у бавовняному виробництві визначається за масою 1 м²: при поверхневої щільності тканини до 100 г/м² – 80 м; від 101 до 200 г/м² – 60 м; від 201 до 300 г/м² – 40 м; більше 300 г/м² – 20 м. Для тканин з розрізним ворсом довжина куска складає 20 м, для чистошерстяних і напівшерстяних тканин шириною більше 75 см – 30 м, для шовкових і напівшовкових тканин – 40 м, для ворсових тканин – 20 м.

З ткацького верстата тканину знімають рулонами. Довжина основи в рулоні тканини:

, м. (7.2)