- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •«Основи техніко-економічного проектування виробництва»
- •051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •Методика виконання технологічних розрахунків Введення
- •1. Технічний розрахунок тканини
- •1.1. Вихідні дані для технічного розрахунку тканини
- •1.2. Характеристика тканини
- •1.3. Характеристика сировини
- •1.4. Вибір типу ткацького верстату
- •1.5. Визначення уробітки ниток у тканині
- •1.6. Визначення ширини сурової тканини
- •1.7. Розрахунок берда
- •1.8. Визначення числа зубів берда в заправці
- •1.9. Визначення числа ниток основи
- •1.10. Розрахунок ремізного приладу
- •1.11. Розрахунок ламельного приладу
- •1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини
- •1.13. Поверхнева щільність тканини
- •2. Вибір та обґрунтування технологічного плану ткацтва
- •3. Обґрунтування вибору обладнання та його розміщення
- •3.1. Перемотування ниток
- •3.2. Снування ниток
- •3.3. Шліхтування ниток
- •3.4. Пробирання і прив’язування ниток
- •3.5. Перемотування утоку
- •3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3.7. Ткацтво
- •3.8. Розбракування і облік сурової тканини
- •3.9. Розміщення технологічного обладнання
- •4. Вибір і розрахунок технологічних параметрів по переходах ткацького виробництва
- •4.1. Технологічні параметри перемотування
- •4.2. Технологічні параметри снування
- •4.3. Технологічні параметри шліхтування
- •4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •4.5. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •4.6. Технологічні параметри ткацтва
- •5. Розрахунок максимальних розмірів пакувань
- •5.1. Розрахунок лінійної щільності ниток з врахуванням витягування по переходах ткацького виробництва
- •5.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на пакуваннях
- •6. Розрахунок довжини відходів ниток по переходах ткацького виробництва
- •6.1. Визначення довжини відходів ниток при перемотуванні
- •6.2. Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •6.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •6.4. Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6.5. Визначення довжини відходів ниток основи у ткацтві
- •6.6. Визначення довжини відходів утокових ниток при перемотуванні на шпулі
- •6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві
- •7.2. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи на снувальному валу
- •7.3. Розрахунок спрягомої довжини і маси нитки основи на бобіні
- •8. Розрахунок відносних відходів ниток
- •8.1. Розрахунок відносних відходів ниток основи
- •8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
- •9.5. Прив’язування
- •9.6. Ткацтво
- •9.7. Приймально-контрольна дільниця
- •10. Розрахунок спрягомості обладнання
- •10.1. Виробітка сурових тканин за годину
- •10.2. Годинна потреба напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва
- •10.3. Кількість машин в роботі
- •10.4. Кількість машин в заправці
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
4.6. Технологічні параметри ткацтва
1. Швидкість ткацького верстата.
У відповідності з даними паспорту на обраний тип ткацького верстата і досвідом роботи на ньому з урахуванням обраного асортименту тканини слід прийняти швидкість обертання головного валу верстата.
2. Параметри заправки ткацького верстата.
Для створення оптимальних умов формування тканини заданої структури необхідно розрахувати наступні параметри:
- натяг ниток основи;
- величина прибійної смужки тканини;
- величина заступа;
- параметри конструктивно-заправної лінії (КЗЛ) ткацького верстата на ділянці між ламельним приладом і опушуванням тканини (параметри зіву).
Всі розрахунки виконуються на базі комплексного показника структури тканини - коефіцієнта об'ємного заповнення, який характеризує напруженість процесу формування тканини:
,
(4.20)
де В – товщина тканини (враховує шаровитість тканини), мм;
Ро, Ру – щільність на 10 см.
Товщина тканини, мм:
- для одношарових
тканин;
- для півторашарових
тканин.
Тканини малої напруженості Hv = 0,150,29; тканини середньої напруженості Hv = 0,30,5; тканини великої напруженості Hv = 0,510,9.
2.1. Натяг ниток основи.
Натяг однієї нитки у фазі прибою визначається приблизно за формулою:
,
сН/нит (4.21)
де k – коефіцієнт, який залежить від сировинного складу пряжі і умов формування тканини на верстаті (для бавовняної пряжі – 478, для шерстяної – 400, для льняної – 520, для пряжі з хімічних волокон – 200).
Заправний натяг однієї нитки основи приблизно визначається за формулою:
, сН/нит
(4.22)
2.2. Величина прибійної смужки визначається за формулою:
,
(4.23)
де Спруж - коефіцієнт, який враховує пружні властивості пряжі з різних волокон (для бавовняної – 1,0, для шерстяної – 1,4, для шовкової – 0,5, для льняної – 0,8).
Величина прибійної смужки для тканин середньої напруженості рівна 3 - 4 мм, великої напруженості 5 - 8 мм.
2.3. Величина заступа.
Оскільки існуючий спосіб прибою утоку має ряд недоліків, то тканину формують із заступом, величина якого розраховується за формулою:
.
(4.24)
Тканини малої напруженості виробляють із заступом 5 - 10° кута повороту головного валу верстата, середньої напруженості - із заступом 11 - 20°, великої напруженості - із заступом 21 - 30°.
2.4. Параметри зіву.
Положення верхньої поверхні переднього ламельного прутка по вертикалі:
,
(4.25)
де Спер – коефіцієнт, який враховує переплетення тканини (полотно – 0,7, саржа – 1,0, сатин – 0,2, комбіноване – 0,1, похідні від головних переплетень – 0,4).
Положення ламельного приладу по глибині верстата:
,
(4.26)
де 1 – відстань від опушування тканини до першої ремізки, мм;
А – коефіцієнт, який враховує особливості конструкції ткацького верстату (для СТБ – 1, для АТПР – 1,6).
Кут розкриття передньої частини зіву:
,
де Б - коефіцієнт, що враховує особливості зівоутворення ниток різного сировинного складу (для бавовняних - 1,15, для шовкових – 1,0, для шерстяних і льняних – 1,35).
З
а
розрахованими параметрами зіву будується
його схема з урахуванням розмірів (рис.
1).
Рис. 1. Параметри зіву
3. Обривність.
Рівень обривності приймається з досвіду роботи підприємств. Приблизні значення обривності ниток основи і утоку при формуванні бавовняних тканин представлені в табл. 8.
Таблиця 8
Артикул тканини |
Тип верстата |
Число обривів на 1 м тканини |
|
основи, чо |
утоку, чу |
||
1 |
2 |
3 |
4 |
23 |
АТПР |
0,06 |
0,01 |
142 |
АТПР |
0,07 |
0,03 |
149 |
АТПР |
0,10 |
0,03 |
264 |
СТБ |
0,60 |
0,19 |
329 |
АТ |
0,22 |
0,17 |
329 |
АТПР |
0,23 |
0,01 |
333 |
АТ |
0,21 |
0,16 |
490 |
АТПР |
0,08 |
0,03 |
623 |
АТПР |
0,06 |
0,03 |
647 |
АТ |
0,28 |
0,19 |
647 |
АТПР |
0,17 |
0,02 |
707 |
СТБ |
0,10 |
0,03 |
718 |
СТБ |
0,11 |
0,03 |
743 |
СТБ |
0,09 |
0,02 |
749 |
АТПР |
0,09 |
0,01 |
749 |
СТБ |
0,15 |
0,03 |
880 |
АТ |
0,21 |
0,14 |
900 |
СТБ |
0,17 |
0,06 |
1274 |
СТБ |
0,13 |
0,08 |
1285 |
СТБ |
0,13 |
0,06 |
1302 |
СТБ |
0,09 |
0,05 |
1331 |
СТБ |
0,14 |
0,07 |
1381 |
СТБ |
0,17 |
0,06 |
1382 |
АТ |
0,20 |
0,19 |
1398 |
АТПР |
0,13 |
0,01 |
1402 |
АТПР |
0,17 |
0,01 |
1596 |
АТПР |
0,08 |
0,01 |
1723 |
СТБ |
0,11 |
0,09 |
3104 |
АТ |
0,36 |
0,29 |
3108 |
АТТ |
0,33 |
0,31 |
3116 |
АТ |
0,41 |
0,30 |
3188 |
СТБ |
0,23 |
0,10 |
3234 |
СТБ |
0,28 |
0,13 |
4189 |
СТБ |
0,27 |
0,13 |
4169 |
АТ |
0,20 |
0,82 |
Продовження табл. 8
1 |
2 |
3 |
4 |
4471 |
СТБ |
0,32 |
0,08 |
4581 |
АТМ |
0,75 |
0,53 |
4583 |
АТМ |
0,67 |
0,48 |
4585 |
АТМ |
0,71 |
0,56 |
4641 |
АТМ |
0,75 |
0,52 |
4994 |
«Текстима» |
0,70 |
0,55 |
5222 |
«Текстима» |
0,66 |
0,47 |
8079 |
АТПР |
0,16 |
0,02 |
8103 |
АТПР |
0,11 |
0,02 |
