
- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •«Основи техніко-економічного проектування виробництва»
- •051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •Методика виконання технологічних розрахунків Введення
- •1. Технічний розрахунок тканини
- •1.1. Вихідні дані для технічного розрахунку тканини
- •1.2. Характеристика тканини
- •1.3. Характеристика сировини
- •1.4. Вибір типу ткацького верстату
- •1.5. Визначення уробітки ниток у тканині
- •1.6. Визначення ширини сурової тканини
- •1.7. Розрахунок берда
- •1.8. Визначення числа зубів берда в заправці
- •1.9. Визначення числа ниток основи
- •1.10. Розрахунок ремізного приладу
- •1.11. Розрахунок ламельного приладу
- •1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини
- •1.13. Поверхнева щільність тканини
- •2. Вибір та обґрунтування технологічного плану ткацтва
- •3. Обґрунтування вибору обладнання та його розміщення
- •3.1. Перемотування ниток
- •3.2. Снування ниток
- •3.3. Шліхтування ниток
- •3.4. Пробирання і прив’язування ниток
- •3.5. Перемотування утоку
- •3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3.7. Ткацтво
- •3.8. Розбракування і облік сурової тканини
- •3.9. Розміщення технологічного обладнання
- •4. Вибір і розрахунок технологічних параметрів по переходах ткацького виробництва
- •4.1. Технологічні параметри перемотування
- •4.2. Технологічні параметри снування
- •4.3. Технологічні параметри шліхтування
- •4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •4.5. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •4.6. Технологічні параметри ткацтва
- •5. Розрахунок максимальних розмірів пакувань
- •5.1. Розрахунок лінійної щільності ниток з врахуванням витягування по переходах ткацького виробництва
- •5.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на пакуваннях
- •6. Розрахунок довжини відходів ниток по переходах ткацького виробництва
- •6.1. Визначення довжини відходів ниток при перемотуванні
- •6.2. Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •6.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •6.4. Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6.5. Визначення довжини відходів ниток основи у ткацтві
- •6.6. Визначення довжини відходів утокових ниток при перемотуванні на шпулі
- •6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві
- •7.2. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи на снувальному валу
- •7.3. Розрахунок спрягомої довжини і маси нитки основи на бобіні
- •8. Розрахунок відносних відходів ниток
- •8.1. Розрахунок відносних відходів ниток основи
- •8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
- •9.5. Прив’язування
- •9.6. Ткацтво
- •9.7. Приймально-контрольна дільниця
- •10. Розрахунок спрягомості обладнання
- •10.1. Виробітка сурових тканин за годину
- •10.2. Годинна потреба напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва
- •10.3. Кількість машин в роботі
- •10.4. Кількість машин в заправці
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
4.3. Технологічні параметри шліхтування
1. Швидкість шліхтування.
Залежить від випарної здатності сушильного апарату шліхтувальної машини, лінійної щільності, числа ниток в основі і ступеня віджимання шліхти і визначається за формулою:
,
м/хв. (4.11)
де
- випарна спроможність машини, береться
з довідкової літератури, кг/год;
а – ступінь віджиму шліхти (відношення маси вологи до маси пряжі після віджиму), приймається рівною від 0,9 до 1.
Швидкість шліхтування корегується у відповідності з максимально можливою швидкістю для обраного типу шліхтувальної машини.
2. Величина істинного приклею.
Розрахунок див. «Технічний розрахунок тканини».
3. Побудова рецепту шліхти (концентрація шліхти).
Концентрація шліхти для тканини, яка проектується:
,
(4.12)
де Сэ – концентрація шліхти для тканини-еталону (4,8%);
К1 – поправний коефіцієнт, який враховує лінійну щільність пряжі:
;
(4.13)
К2 – коефіцієнт, який враховує вид клеєвої речовини (для ПВС – 0,6; ПААМ – 1,0; КМЦ – 0,8; крохмаль – 1,0).
Кількість клеєвої речовини на 1000 л води:
,
кг (4.14)
де W – вологість клеєвої речовини (крохмаль – 20%; ПВС – 5%; ПААМ – 13%).
Кількість клеєвої речовини на 1 т м’якої пряжі:
,
кг (4.15)
де Пі – процент істинного приклею.
До складу шліхти можуть бути включені наступні компоненти:
- ПАР для підвищення змочувальної здатності шліхтуючого розчину (не більше 0,1 - 0,15 г/л) (для всіх видів шліхти);
- гліцерин як пластифікатор, який пом'якшує плівку шліхти (0,12% від об'єму шліхти) (для всіх видів шліхти);
- хлорамін як розщеплювач для шліхти на основі крохмалів (0,2% від ваги крохмалю);
- антикорозійні матеріали для шліхти на основі ПААМ і КМЦ;
- парафін, віск як замаслюючі речовини для шліхти на основі ПВС;
- піногасники (силіконові масла, парафінові емульсії) (для всіх видів шліхти);
- антистатичні добавки;
- борна кислота, формалін як антисептики (0,5%) (для шліхти на основі крохмалів).
4. Натяг ниток.
Натяг ниток при шліхтуванні визначається за формулою:
,
Н. (4.16)
5. Тиск в жалі валів.
Впливає на величину істинного приклею і фізико-механічні властивості пряжі:
,
Н (4.17)
де g – питомий тиск (2 кг/см2);
С – коефіцієнт, який залежить від роду волокна;
В – ширина контактної смужки в жалі валів (1,8 см).
6. Вологість шліхтованої основи є важливим параметром, який впливає на обривність ниток основи. Вологість повинна мати оптимальну величину (для бавовняної пряжі 10%), яка строго контролюється. Приймається з довідкової літератури.
7. Об'ємна щільність намотування, витягування і обривність ниток при шліхтуванні залежать від натягу ниток, швидкості і конструкції шліхтувальних машин (см. табл. 7).
4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
1. Швидкість пробирання і прив'язування приймається згідно технічним характеристикам прийнятого устаткування незалежно від виду пряжі.
2. Номер голки.
Залежно від виду і лінійної щільності ниток основи на вузлов’язальних машинах з голковим відбором застосовуються голки різних розмірів і номерів. Номер відбираючої голки визначається з довідкової літератури [2] за шириною п’яти, яка розраховується за формулою:
,
мм (4.18)
Приблизно можна вважати, що А=2/3·d, де d – діаметр нитки. Тобто при відборі п’ята захоплює нитку на 2/3 її діаметра, у зв’язку з чим виключається подача двох ниток.