- •Міністерство освіти і науки україни
- •Методичні рекомендації
- •«Основи техніко-економічного проектування виробництва»
- •051601 – «Технологія та дизайн текстильних матеріалів»
- •Тематика курсового проекту
- •Структура курсового проекту
- •Методика виконання графічної частини
- •Методика виконання технологічних розрахунків Введення
- •1. Технічний розрахунок тканини
- •1.1. Вихідні дані для технічного розрахунку тканини
- •1.2. Характеристика тканини
- •1.3. Характеристика сировини
- •1.4. Вибір типу ткацького верстату
- •1.5. Визначення уробітки ниток у тканині
- •1.6. Визначення ширини сурової тканини
- •1.7. Розрахунок берда
- •1.8. Визначення числа зубів берда в заправці
- •1.9. Визначення числа ниток основи
- •1.10. Розрахунок ремізного приладу
- •1.11. Розрахунок ламельного приладу
- •1.12. Розрахунок маси ниток в 100 пог. М сурової тканини
- •1.13. Поверхнева щільність тканини
- •2. Вибір та обґрунтування технологічного плану ткацтва
- •3. Обґрунтування вибору обладнання та його розміщення
- •3.1. Перемотування ниток
- •3.2. Снування ниток
- •3.3. Шліхтування ниток
- •3.4. Пробирання і прив’язування ниток
- •3.5. Перемотування утоку
- •3.6. Волого-теплова обробка утокових ниток
- •3.7. Ткацтво
- •3.8. Розбракування і облік сурової тканини
- •3.9. Розміщення технологічного обладнання
- •4. Вибір і розрахунок технологічних параметрів по переходах ткацького виробництва
- •4.1. Технологічні параметри перемотування
- •4.2. Технологічні параметри снування
- •4.3. Технологічні параметри шліхтування
- •4.4. Технологічні параметри пробирання і прив’язування
- •4.5. Технологічні параметри підготовки утоку до ткацтва
- •4.6. Технологічні параметри ткацтва
- •5. Розрахунок максимальних розмірів пакувань
- •5.1. Розрахунок лінійної щільності ниток з врахуванням витягування по переходах ткацького виробництва
- •5.2. Розрахунок максимальної довжини і маси ниток на пакуваннях
- •6. Розрахунок довжини відходів ниток по переходах ткацького виробництва
- •6.1. Визначення довжини відходів ниток при перемотуванні
- •6.2. Визначення довжини відходів ниток при снуванні
- •6.3. Визначення довжини відходів ниток при шліхтуванні
- •6.4. Визначення довжини відходів ниток при пробиранні і прив'язуванні
- •6.5. Визначення довжини відходів ниток основи у ткацтві
- •6.6. Визначення довжини відходів утокових ниток при перемотуванні на шпулі
- •6.7. Визначення довжини відходів ниток утоку в ткацтві
- •7.2. Розрахунок спрягомої довжини і маси основи на снувальному валу
- •7.3. Розрахунок спрягомої довжини і маси нитки основи на бобіні
- •8. Розрахунок відносних відходів ниток
- •8.1. Розрахунок відносних відходів ниток основи
- •8.2. Розрахунок відносних відходів ниток утоку
- •9.5. Прив’язування
- •9.6. Ткацтво
- •9.7. Приймально-контрольна дільниця
- •10. Розрахунок спрягомості обладнання
- •10.1. Виробітка сурових тканин за годину
- •10.2. Годинна потреба напівфабрикатів по переходах ткацького виробництва
- •10.3. Кількість машин в роботі
- •10.4. Кількість машин в заправці
- •Заключення
- •Список літератури
- •Захист курсового проекту
- •Типові помилки студентів при виконанні курсового проекту
4.2. Технологічні параметри снування
1. Лінійна швидкість снування.
Залежить від виду, якості і фізико-механічних властивостей ниток, виду і якості вхідних пакувань, способу снування, величини ставки бобін.
Рекомендуємі швидкості снування, м/хв:
- бавовняна пряжа 600-1000;
- шерстяна гребінна 500-700;
- шерстяна апаратна 400-600;
- льняна 500-700;
- пряжа з хімічних волокон 400-600.
Для фарбованої пряжі швидкість снування знижується на 5%. При снуванні бавовняної пряжі з бобін пневмомеханічного способу прядіння швидкість зменшується на 2%.
2. Натяг ниток при снуванні.
Загальний натяг нитки при снуванні складається з тих же складових, що й при перемотуванні. Величина натягу:
(4.3)
де ас – коефіцієнт, який залежить від волокнистого складу ниток, приймається на 0,01 менше, ніж при перемотуванні.
3. Число ниток на снувальному валу (партіонне снування).
Число ниток на снувальному валику визначається за різними методиками для сурових і пістрявих тканин.
3.1. Розрахунок числа ниток при підготовки основи для сурових тканин.
При визначенні числа ниток на снувальному валу враховується місткість прийнятого до установки шпулярника. Заздалегідь визначається число снувальних валів в партії:
,
(4.4)
де Нш – ємність шпулярника.
Число снувальних валів Кс приймають найближчим більшим цілим числом. Тоді величина оптимальної ставки і, отже, число ниток на снувальному валу розраховується за формулою:
.
(4.5)
3.2. Розрахунок числа ниток при підготовки основи для пістрявих тканин (манірне снування).
Розрахунок манірного снування починається з визначення рапорту кольору:
(4.6)
де Rкі – число ниток і-того кольору в межах рапорту кольору;
n – число кольорів у рапорті.
Число рапортів кольору:
.
(4.7)
Число рапортів НR приймається найближчим меншим цілим числом.
Якщо розрахункове значення повторюваності рапорту є дробовим числом, то в тканині з’являється додатковий (неповний) рапорт. Число ниток в додатковому рапорті:
.
(4.8)
З числа ниток mRд складається додатковий рапорт з тією ж послідовністю кольорів, що й в основному рапорті.
Кількість ниток кожного кольору:
,
(4.9)
де Rді – число ниток і-того кольору в додатковому рапорті.
Сума ниток кожного кольору повинна дорівнювати загальному числу ниток на ткацькому навої:
.
Число снувальних валиків для кожного кольору:
.
(4.10)
В подальшому розрахунку можливі 2 варіанти.
В
аріант
1. Якщо дробова частина числа
більше за 5, то Кскі
приймається найближчим більшим цілим
числом (наприклад,
=2,6,
то Кскі=3).
Тоді число ниток на кожному валику:
.
Варіант 2. Якщо дробова частина числа менша за 5, то Кскі приймається найближчим меншим цілим числом. Число ниток на снувальному валику приймається близьким до Нш, але кратним НR, і визначається залишок ниток даного кольору, які йдуть на манірний валик:
.
Манірний валик складається із залишків кожного кольору. В подальших розрахунках приймається снувальний валик, який має максимальне число ниток.
4. Об'ємна щільність намотування, витягування і обривність ниток залежать від тих же чинників, що й при перемотуванні, і приймаються значення, що рекомендуються в довідковій літературі, або з досвіду роботи підприємств (см. табл. 7).
