Біоекологічна теорія Цесі

Деякі критики стверджують, що теорія Стернберга є такою багатокомпонентною, що її окремі частини не узгоджуються між собою (Richardson, 1986). Інші відмічають, що ця теорія не пояснює, як рішення задач здійснюється в повсякденних контекстах. Треті вказують на те, що ця теорія здебільшого ігнорує біологічні аспекти інтелекту. Стефан Цесі (Ceci, 1990) спробував відповісти на ці питання, розвинувши теорію Стернберга і приділивши значно більшу увагу контексту і його впливу на процес рішення задач.

Цесі вважає, що існують «множинні когнітивні потенціали», на відміну від єдиної базової інтелектуальної здібності або фактора загального інтелекту g. Ці множинні здібності або «ділянки» інтелекту є біологічно обумовленими і накладають обмеження на психічні (розумові) процеси. Більше того, вони тісно пов'язані з проблемами і можливостями, закладеними в індивідуальному оточенні або контексті.

На думку Цесі, контекст відіграє центральну роль в демонстрації когнітивних здібностей. Під «контекстом» він розуміє галузі знання, а також такі чинники, як властивості особистості (риси), рівень мотивації та освіти. Контекст може бути психічним, соціальним і фізичним (Ceci & Roazzi, 1994). У конкретного індивіда або популяції можуть бути відсутніми ті або інші психічні здібності, але за наявності цікавішого і стимулюючого контексту той же самий індивідуум або популяція можуть демонструвати більш високий рівень інтелектуального функціонування. Візьмемо лише один приклад; у відомому лонгітюдному дослідженні дітей з високим IQ, проведеному Л. Терманом (Terman & Oden, 1959), було висловлено припущення про те, що високий IQ корелює з високим рівнем досягнень. Проте при ретельнішому аналізі результатів було виявлено, що діти із заможних сімей у зрілому віці досягали більших успіхів, ніж діти з малозабезпечених сімей. Крім того, ті, хто виріс за часів Великої депресії, досягли в житті меншого, ніж ті, хто досяг зрілого віку пізніше – в той час, коли перспектив для професійного росту було більше. За словами Цесі, «у результаті... екологічна ніша, яку займає індивідуум, включаючи такі чинники, як індивідуальний і історичний розвиток, виявляється набагато значимішим детермінантом професійного й економічного успіху, чим IQ» (1990, р. 62).

Цесі також виступає проти традиційного погляду на зв'язок між інтелектом і здатністю до абстрактного мислення, незалежно від предметної галузі. Він уважає, що здатність до складної розумової діяльності пов’язана зі знаннями, набутими в певних контекстах або галузях. Високоінтелектуальні індивідууми не наділені великими здібностями до абстрактного мислення, а мають достатні знання в конкретних галузях, що дозволяють їм складнішим чином роздумувати про проблеми в цій галузі знань (Ceci, 1990). У процесі роботи в певній галузі знання – наприклад, в комп'ютерному програмуванні – індивідуальна база знань зростає і стає краще організованою. З часом це дозволяє індивідуумові удосконалювати своє інтелектуальне функціонування – наприклад, розробляти досконаліші комп'ютерні програми.

Таким чином, згідно теорії Цесі, повсякденне, або «життєве», інтелектуальне функціонування неможливо пояснити на підставі одного лише IQ або деяких біологічних уявлень про загальний інтелект. Замість цього інтелект визначається взаємодією між множинними когнітивними потенціалами і великою, добре організованою базою знань.