Висновок

Дискусії про психологічні тести не припиняються з моменту їх (с. 69 ↑) появи у кінці XIX століття. При цьому особливе місце в цих дискусіях займають тести інтелекту. Є дві головні причини такої пильної уваги до тестів інтелекту з боку як фахівців, так і широких кіл громадськості. Перша корениться у властивій кожній людині упевненості в тому, що він не безглуздіший за інших людей. Це обумовлює неприйняття як результатів тестування інтелекту, так і тестів взагалі. Друга причина — багаторазово тиражована в науковій літературі переконаність ряду західних психологів в тому, що інтелект, який вимірюється за допомогою тестів, генетично обумовлений. Саме з цих причин війна з тестами, які претендують на вимір розуму, не припиняється по нинішній день. Наша дискусія не зачіпає проблеми виміру генетично обумовленого інтелекту, не зупинявся на цьому і я, вважаючи, що обговорення такої важливої проблеми — предмет подальших дискусій.

Тут справедливості ради зробимо невеликий відступ. У деяких вітчизняних психологів, особливо нинішнього покоління, склалася думка, що з тестами боролися тільки в радянській психології, тоді як у країнах Західної Європи й Америки їм було забезпечено безхмарне існування. Боротьба в першу чергу з тестами інтелекту велася скрізь, де вони з'являлися, причому іноді вона приймала драматичний характер. Досить згадати про те, як у 1922 р. публічно розправлявся з тестами американський журналіст Ліппманн (W. Lippmann). А було це задовго до сумно відомої постанови ЦК ВКП(б) від липня 1936 р.

Так ми «за» чи «проти» тестів інтелекту? Мені думається, що питання не може бути поставлене таким чином. Можна висловлюватися на користь тестів, а можна, причому не менш переконливо, говорити про їх шкоду. При цьому забувається, що тести існують як психологічна реальність, скасувати яку не можна, як не можна скасувати прилив і відлив океану, схід і захід сонця. Звичайно, можна не помічати ці явища або боротися (що звичніше) з ними, а точніше, з людьми, які встали на діаметрально протилежні точки зору відносно їх шкоди-користі. Так боролася з тестологами радянська психологія. Результати цієї боротьби очевидні. Сьогодні основна проблема, на мій погляд, полягає в тому, що у нас відсутня психодіагностична (тестова) інфраструктура. Тести не можуть успішно застосовуватися у відсутність їх розробників, відповідних дослідницьких лабораторій, спеціалізованих видавництв, чинних, а не декларативних документів про етичні принципи їх використання, нарешті, без сертифікації і атестації тих, хто з ними працює. У нашій реальності психологічні тести можуть бути уподібнені швидше не зброї (метафора, запропонована А. Шмелевым), хоча в таке і можуть бути перетворені, а самотнім будинкам, що стоять на величезному пустирі, до яких забули підвести комунікації, біля них немає магазинів, бібліотек, шкіл і усього іншого, що необхідно для життя.

(с. 70 ↑)

Література

1. Богоявленская Д.Б. Что выявляют тесты интеллекта и креативности? // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2004. № 2. С. 54-65.

2. Бурлачук Л.Ф. О дилетантстве в психологической диагностике // Вопросы психологии. 1993. № 5. С. 116.

3. Бурлачук Л.Ф. Психодиагностика. СПб.: Питер, 2004.

4. Ушаков Д.В. Тесты интеллекта, или горечь самопознания // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2004. № 2. С. 76-93.

5. Холодная М.А. Психологическое тестирование и право личности на собственный вариант развития // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2004. № 2. С. 66-75.

6. Шмелев А.Г. Тест как оружие // Психология. Журнал Высшей школы экономики. 2004. № 2. С. 40-53.

7. Diagnostic and Statistical Manual of Mental Disorders (DSM-IV-TR). Washington: American Psychiatric Association, 2000.

8. Ethical principles of psychologists and code of conduct. Washington: American Psychological Association, 2002.

9. Kaufman A., Lichtenberger E. Essentials of WAIS-III assessment. N.Y.: Wiley, 1999.

10. Standards for educational and psychological testing. Washington: American Psychological Association, 1999.

11. Weiner I. On competence and ethically in psychodiagnostic assessments // Journal of Personality Assessment. 1989. 53. P. 827-833.

(с. 71 ↑)

1Не варто забувати, що статистика є статистика, і нічого більшого. Навіть якщо коефіцієнт кореляції дорівнює 0.90, обстежуваний нами індивідуум може опинитися в числі тих, хто випадає з цієї закономірності. Коефіцієнти кореляції, як ми знаємо, показові в першу чергу для масових обстежень.

2При використанні тестів інтелекту в США (на жаль, посилання такого роду неминучі, по відомих читачеві причинам) вже давно відмовилися від використання понять «Коефіцієнт інтелекту» або «рівень інтелектуального розвитку» для інформування клієнта (см: Бурлачук, 2004).

3Перше видання етичних стандартів в США було здійснене в 1953 р. Після цього «Стандарти» з доповненнями і змінами перевидавалися дев'ять разів, останнє видання здійснене в 2002 р.

4"Згідно з американськими даними, головна причина етичних інцидентів пов'язана з порушенням конфіденційності обстеження. На другому місці знаходяться конфліктні взаємовідносини між психологом і клієнтом, на третьому - усе те, що стосується оплати послуг психолога.

5Усі охочі можуть заглянути на сайт http://www.psywww.com і порівняти час, що відводиться на навчання психодіагностиці (психологічній оцінці) в різних університетах світу.

5