4.17.3. Судова фінансово-економічна експертиза

До предмета судової фінансово-економічної експертизи відно­сяться дослідження закономірностей утворення та відображен-\ня інформації щодо фінансово-економічних показників діяльно­сті підприємств, формування їх статутних фондів, акціонування, паювання, банкрутства та ліквідації підприємств, орендних від­носин, цільового використання бюджетних коштів та грошових коштів підприємств за господарськими операціями у справах, що перебувають у провадженні органів дізнання, досудового слідства чи суду.

Завданням цієї експертизи є встановлення:

• документальної обґрунтованості аналізу показників фінан­ сового стану (платоспроможності, фінансової стійкості, прибут­ ковості тощо);

• документальної обґрунтованості аналізу і структури майна та джерел його придбання;

• документальної обґрунтованості стану та інтенсивності ви­ користання оборотних активів та джерел їх формування;

• документальної обґрунтованості аналізу джерел власних кош­ тів і фінансових результатів діяльності;

• документальної обґрунтованості аналізу загальногосподар­ ських і спеціальних фондів;

• документальної обґрунтованості аналізу реальності розра­ хунків з дебіторами і кредиторами;

• документальної обґрунтованості аналізу доцільності отриман­ ня і використання кредитів і позик, укладення угод, контрактів;

• документальної обґрунтованості аналізу витрат, цін як чин­ ників фінансової стабільності, беззбитковості;

• документальної обґрунтованості розрахунків втраченої ви­ годи від невиконання угод, несумлінної реклами;

• документальної обґрунтованості розрахунків при привати­ зації та оренді, відповідності чинним методикам оцінки вартості

234

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

235

майна, що приватизується, та інші питання, пов'язані з привати­зацією, банкрутством підприємств;

• документальної обґрунтованості розрахунків частки майна при виході учасника зі складу засновників;

• документальної обґрунтованості розрахунків втраченого за­ робітку (від несвоєчасної виплати відшкодування при втраті працездатності та в інших випадках);

• документальної обґрунтованості цільового витрачання бюд­ жетних коштів;

• документальної обґрунтованості розрахунків утраченої ви­ годи;

• відповідності вимогам чинного законодавства розрахунків з використанням цінних паперів та погашення заборгованості векселями.

Фінансово-економічною експертизою вирішуються питання за таким орієнтовним переліком:

1} Якими є основні економічні показники (ліквідності, плато­спроможності та прибутковості) господарсько-фінансової діяль­ності (зазначити організацію) на дату укладення або закінчення угоди (зазначити реквізити)?

2. Як вказані показники вплинули на господарсько-фінансову діяльність (зазначити організацію, підприємство)?

3. Чи сформований статутний фонд акціонерного товариства (ВАТ або ЗАТ) у відповідності до норм чинного законодавства?

4. Чи підтверджується документально розмір вкладу (сума) до статутного фонду (зазначається організація, підприємство), та яка частка, у відповідності до статутних документів, підлягає по­ верненню учаснику (учасникам), які вибули зі складу засновни­ ків (зазначаються прізвище, ім'я, по батькові — для фізичнцх осіб, назва підприємства — у разі виходу зі складу засновників юридичних осіб), та на яку суму, дата виходу?

5. Якою є частка майна (зазначається організація, підприєм­ ство), пропорційно частці статутного фонду, що підлягає виплаті учасникові (зазначаються прізвище, ім'я, no-батькові, дата вихо­ ду) в разі виходу його із складу засновників?

6. Чи підтверджується встановлений ревізією розмір збитку від необгрунтованого заниження (несплати) орендної плати (зазна­ чається організація) за період (зазначається який) і в якій сумі?

7} Які порушення вимог нормативних актів, що регламентують ведення бухгалтерського обліку і контролю, призвели до мате­ріальних збитків від заниження орендної плати, і хто мав забез­печити додержання цих вимог?

8. Чи відповідає встановленому порядку оцінка майна при при­ ватизації, корпоратизації (назва підприємства) станом на (дата)?

9. Чи підлягає індексації доля капітальних вкладень (назва під­ приємства) у складі незавершеного будівництва (назва підприєм­ ства)?

10. Чи є, відповідно до наданих установчих та первинних до­ кументів, у вартості об'єктів нерухомості (яких конкретно), що підлягали приватизації, доля фінансування споруд за рахунок державних коштів?

11. Якою мірою виправданим є збільшення позавиробничих (комерційних) витрат на реалізацію продукції, передбачених у фінансовому плані доходів і видатків?

12. Наскільки є обгрунтованою ціна нової моделі виробу (з ура­ хуванням інфляції)?

Коло питань, що їх може вирішувати судово-економічна екс­пертиза, необмежене і залежить від конкретних фактів пору­шень, виявлених під час ревізій та перевірок, які стали предме­том розслідувань і потребують застосування спеціальних знань у сфері економіки. Але при цьому питання не повинні виходити за межі компетенції експерта-економіста.

Найбільш типовими помилками при формулюванні питань на вирішення експертизи є такі:

• постановка неконкретних запитань, наприклад: «Чи під­ тверджуються висновки ревізії?» Не вказується, які саме виснов­ ки, за якими фактами, сумами та періодами дослідження;

• формулювання питань, відповіді на які потребують право­ вої кваліфікації та оцінки дій осіб, їх відповідальності та вини;

• надання на розгляд експертизи питань, які вирішувались ревізією і не викликають сумнівів;

• постановка питань довідкового характеру, які не потребу­ ють експертного дослідження, а лише роз'яснення положень за­ конодавчих актів та нормативних документів;

• постановка питань, які не розглядалися ревізією, особливо стосовно розміру завданих матеріальних збитків.

Питання, які ставляться на розгляд експертизи, по суті, можуть бути однаковими як для ревізорів, так і для експертів, однак вони є різними за формою. Це пояснюється характером завдань, які стоять перед ревізорами і експертами, їх процесуальним поло­женням, у тому числі й обов'язками: ревізори встановлюють, чи мали місце порушення і які саме, визначають розмір матеріаль­них збитків, а експерти проводять дослідження щодо докумен-

236

Розділ 2

ОКРЕМІ ВИДИ ЕКСПЕРТИЗ

237

тального підтвердження тільки тих фактів порушень, відносно яких перед ними поставлені питання.

Вирішення завдань судово-економічної експертизи потребує чіткого визначення об'єктів та методики їх дослідження.

Від правильного та повного надання на дослідження об'єктів судово-економічної експертизи залежить якість експертного ви­сновку, його доказовість. Особливо ретельно підбираються пер­винні документи, що підтверджують факт виконання господар­ської операції.

Практика свідчить, Ідо об'єкти судово-економічної експертизи визначають параметри дослідження, її об'єктами є документи, що містять дані про матеріальні, трудові й фінансові ресурси, проце­си господарської діяльності та системи бухгалтерського, податко­вого обліку і звітності (первинні документи, регістри бухгалтер­ського, податкового обліку, форми бухгалтерської, податкової та статистичної звітності).

Разом з постановою (ухвалою) про призначення експертизи екс­перту треба надати документи бухгалтерського обліку, які містять вихідні дані для вирішення поставлених питань. Такими доку­ментами, як правило, є: договірна, статутно-реєстраційна доку­ментація, рахунки, прибуткові та видаткові накладні (ордери), акти приймання виконаних робіт і послуг, довіреності, касові та банківські документи (розрахункові платіжні відомості, виписки банку, платіжні доручення і вимоги), векселі та інші цінні папери, звіти матеріально відповідальних осіб, картки складського обліку, матеріали інвентаризації, табелі, наряди, трудові договори, дого­вори про матеріальну відповідальність, накопичувальні (оборотні) відомості, журнали-ордери, меморіальні ордери за балансовими рахунками, головні книги, баланси та інші первинні та зведені до­кументи бухгалтерського обліку і звітності, книги обліку придбан­ня та продажу товарів (робіт, послуг), податкові накладні і подат­кова звітність (декларації).

Якщо ведення обліку механізовано, експерту надаються доку­менти на машинних носіях (роздруківки регістрів бухгалтерсько­го та податкового обліку).

До об'єктів судово-економічної експертизи відносяться також розрахунки економічних показників, матеріали стосовно оцінки майнових комплексів підприємств, орендних відносин тощо.

Не належать до об'єктів дослідження експерта-економіста ак­ти ревізій і перевірок, висновки різних видів експертиз, норма­тивні матеріали, які є джерелами інформації, що використову­ється в ході дослідження.

В окремих випадках експертом-економістом можуть врахову­ватися матеріали неофіційної документації, так звані чорнові за­писи, яка повинна досліджуватися тільки в межах кількості (об­сягу) вилученої і доданої до справи та пов'язаної з даними офі­ційної документації та бухгалтерського обліку по операціях, що розглядаються. Така документація оцінюється слідством або су­дом і надається експерту як вихідні дані, про що вказується в пи­таннях, поставлених на вирішення експертизи. Висновки екс­пертів за результатами дослідження з використанням неофіцій­ної документації надаються в умовно-категоричній формі.

Правильність висновку експерта забезпечується проведенням повного і всебічного дослідження усіх необхідних облікових та нормативних документів.

Методика експертного дослідження документів базується на особливостях їх оформлення та обліку. Загальною характерною ознакою всіх бухгалтерських документів є наявність у них відпо­відних реквізитів (найменування, дата складання, зміст операції, кількісні та вартісні показники, підписи тощо), кожна господар­сько-фінансова операція фіксується у первинних, зведених доку­ментах, регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Оформ­лення документів, ведення обліку та складання звітності регу­люються відповідними законодавчими актами та нормативними документами. При встановленні доказового значення конкретно­го документа, взаємозв'язку та відповідності даних про одну і ту саму операцію в різних документах експерт-економіст застосовує різні методи і прийоми дослідження.

До них належать: метод документальної перевірки, метод зі­ставлення, метод економічного аналізу та метод моделювання бухгалтерських документів.