- •Поняття про апаратне та програмне забезпечення.
- •1.2 Носії інформації.
- •Магнітні стрічки
- •Гнучкі магнітні диски (гмд)
- •Жорсткі магнітні диски (жмд)
- •Нагромаджувачі, на основі ефекту Бернуллі
- •Нагромаджувачі на основі вінчестерної технології
- •Dvd диски
- •Магнітооптичні нагромаджувачі
- •1.3. Інтерфейси нагромаджувачів.
- •2. Периферійні пристрої
- •2.1. Пристрої введення інформації.
- •Клавіатури.
- •Миші та трекболи
- •Д ігітайзери
- •Сканери
- •Цифрові фото і відеокамери
- •Джойстик
- •2.2. Пристрої виведення інформації. Дисплей
- •Відеоадаптери
- •Принтери
- •Плоттери
- •Адаптер мережі
- •Звукова плата
- •Джерела безперебійного живлення.
1.3. Інтерфейси нагромаджувачів.
Для під'єднання нагромаджувачів інформації використовують інтерфейси, або, в деяких випадках, паралельні порти. Найпоширенішими на сьогоднішній день є інтерфейси IDE (Integrated Drive Electronics) та SCSI (Small Computer System Interface).
Інтерфейс IDE має багато назв: IDE, AT-bus, PC AT, Task File. Спочатку він розвивався, як IDE (вперше був використаний для ПК в 1988 році), але в 1990 році був стандартизований як AT (ANSI X3T9.2/90-143). Проте досить часто використовують його "історичну" назву IDE.
Особливістю даного інтерфейсу є реалізація функцій контролера в самому нагромаджувачі. Тобто, якщо вінчестер має інтерфейс IDE, то це означає, що більша частина компонентів контролера розміщена поряд з електронною частиною вінчестера.
IDE - пристрої підтримують, як правило, ввід-вивід даних 8- або 16 - бітною шиною даних, за допомогою 40-контактного плоского кабеля. Рекомендована довжина кабеля - до 50 см. Відповідно до специфікації одного роз'єму можна під'єднати два пристрої, використовуючи єднання "дейзі-ланцюг" (тобто основний -Master, підлеглий - Slave).
Компанія Western Digital розробила нову специфікацію Enhanced IDE (EIDE), стандарт якої отримав назву Fast ATA-2. Ця специфікація дозволила зняти обмеження на ємність нагромаджувачів, яка раніше становила -1 Г, збільшивши при цьому швидкість обміну (більше 10 М в сек.). Крім цього новий інтерфейс дозволяє під'єднувати до чотирьох приводів на один кабель.
Інтерфейс SCSI розроблено в кінці 70-х і запропоновано організацією Shugart Associates, спочатку під назвою SASI (Shugart Associates System Interface). В 1986 році він був стандартизований під іменем SCSI. Контролери SCSI використовують не тільки в IBM PC, а й в інших платформах. SCSI практично не обмежує зв'язку між контролером і самим периферійним пристроєм. До однієї шини можна приєднати біля 8-ми периферійних пристроїв.
Швидкість передачі даних в асинхронному режимі досягає 1,5 М в сек. і 3 -4 М в сек.
Подальшим розвитком специфікації SCSI став стандарт SCSI 2. Для підвищення продуктивності в специфікації SCSI 2 було введено, так званий, "широкий" (Wide) варіант шини даних з 24 інформаційними лініями (тоді, як для SCSI лише 8). Реалізована в SCSI 2 "швидкісна" (Fast) магістраль підвищила продуктивність до 10 М в сек.
Сумісне використання Fast і Wide (32 розряди) дозволяє досягнути в SCSI 2 швидкості передачі даних до 40М в сек. Одна з переваг SCSI 2 в тому, що її периферійні пристрої можуть співпрацювати з іншими типами інтерфейсів, оскільки можуть використовувати відмінні від них системні ресурси комп'ютера. Контролер SCSI 2 реалізовано переважно для шини РСІ.
2. Периферійні пристрої
2.1. Пристрої введення інформації.
Периферійні пристрої ПК поділяють на дві основні групи:
• пристрої введення інформації,
• пристрої виведення інформації.
Пристрої введення інформації призначені для внесення інформації в ПК та керування його роботою.
До пристроїв введення інформації відносять:
• клавіатури,
• маніпулятори "миш" та трекболи,
• дігітайзери,
• сканери,
• джойстики.
Одним з основних пристроїв введення інформації є клавіатура.