Тема 6. Ресурсне забезпечення регіональних цільових програм План

1. Ресурсні джерела забезпечення РЦП.

2. Розрахунок очікувальних результатів.

Список рекомендованої літератури

1. Закон України „Про державні цільові програми” // Урядовий кур’єр. 2004, 21 квітня.

2. Постанова Кабінету Міністрів України №621 від 26 квітня 2003 року „Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціальної і розвитку та складання проекту держбюджету”.

3. Постанова Кабінету Міністрів України №1007 від 21 липня 2006 року „Про затвердження стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року”.

4. Постанова Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 р. №106 „Про затвердження Порядку розроблення та виконання державних цільових програм”.

5. Програма інтеграції України до Європейського союзу в галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки / Під ред.. Шевчука В.Я. - К., 1999. -16с.

6. Наказ Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції під 29 липня 2002. – № 247 „Про затвердження методичних рекомендацій формування регіональних стратегій розвитку”.

7. Гринів Л.С. Концептуальні засади просторової парадигми екологічно збалансованої економіки // Регіональна. – 2001. – №4. – С.54-63.

8. Гринів Л.С., Кічурчак М.В. Національна економіка: Навч. посібник. – Львів: „Магнолія 2006”, 2008. – 464с.

Ресурсне забезпечення регіональної цільової програми є важливим завданням на всіх етапах розроблення і реалізації Програми.

Цей розділ має містити:

• орієнтовні обсяги фінансових витрат, необхідних для виконання Програми в цілому і диференційовано за роками з визначенням джерел фінансування;

• визначення потреби у матеріально-технічних, кадрових та інших ресурсах для виконання Програми.

Ресурсне забезпечення визначається на основі SWOT-аналізу та техніко-економічного обґрунтування, оцінки всіх витрат, які можуть надаватись як додатки до Програми.

Організація управління та контролю ресурсного забезпечення програм

Ці функції здійснює відповідальний виконавець, діяльність якого пов’язана з реалізацією Програми, дотримання строків та форм звітності про хід її виконання, створення допоміжних органів управління (координаційних рад тощо).

Розрахунок очікуваних результатів

У розділі стосовно очікуваних результатів виконання Програми та її ефективності зазначаються кінцеві результати, зокрема конкретні кількісні та якісні показники (економічні, соціальні, екологічні, наукові, енергозберігаючі тощо), які будуть досягнуті в результаті виконання Програми.

Критерії оцінки ефективності виконання Програми визначаються відповідальним виконавцем з урахуванням її специфіки та наведених кінцевих результатів.

Приклади:

економічні показники:

• збільшення темпів зростання ВВП області;

• збільшення темпів зростання обсягів перевезень вантажів, пасажирів;

• збільшення частки експорту продукції у загальному обсязі виробленої продукції;

• збільшення частки витрат на інноваційну діяльність у загальному обсязі витрат на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

• збільшення частки витрат інноваційних капіталовкладень у загальному обсязі капіталовкладень на виробництво продукції (виконання робіт, надання послуг);

• збільшення частки інноваційної продукції (робіт, послуг) у загальному обсязі реалізованої продукції, робіт, послуг);

• підвищення рівня рентабельності, приріст виробництва;

• поліпшення показників продуктивності праці;

• зниження вартості одиниці виробленої продукції або наданих послуг тощо;

соціальні показники:

• збільшення доходів населення;

• підвищення рівня зайнятості;

• поліпшення співвідношення мінімальної заробітної плати до прожиткового мінімуму для працездатних;

• підвищення рівня забезпечення галузей економіки спеціалістами;

• підвищення рівня забезпечення населення медичними спеціалістами;

• поліпшення забезпеченості лікарськими засобами та виробами медичного призначення;

• збільшення середньодобового обсягу телевізійного мовлення, радіомовлення;

• збільшення обсягу випуску газет і журналів;

• поліпшення показників охоплення освітою;

• зниження частки оплати населенням послуг освіти;

• зниження частки оплати населенням медичних послуг;

• зниження рівня материнської смертності;

• зниження рівня смертності дітей віком до 5 років;

• зниження рівня безробіття тощо;

екологічні показники:

• збільшення частки територій та об’єктів природно-заповідного фонду;

• кількісні і якісні параметри динаміки природного капіталу;

• збільшення частки населення (міста, району), яке користується питною водою, що відповідає національним економічним стандартам;

• зниження обсягів шкідливих викидів, що потрапляють у атмосферу від стаціонарних джерел забруднення тощо.