МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
МАРІУПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
РЕФЕРАТ
З дисципліни «Державне регулювання економіки»
На тему:
«Екологічна програма міста»
студента денної форми навчання
курсу ІІІ спеціальності „МЕК”
Мельниченко Валерії Сергіївни
Маріуполь - 2006
Зміст
Висновки 26
Вступ
Розділ 1. Екологічні державні та міжнародні програми міст.
Розділ 2. Екологічна ситуація в місті Маріуполі.
Розділ 3. Шляхи вирішення екологічних проблем міста.
Висновки
Список використаної літератури:
Вступ
Кожна свідома людина повинна обов’язково мати загальне уявлення про особливості сучасного екологічного стану, а також про основні напрямки державної політики у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки. Екологізація економіки та свідомості суспільства не є абсолютно новою проблемою. Практичне відображення екологічності тісно пов’язано в першу чергу з державним регулюванням процесів природокористування. Нове в даній проблемі є еквівалентність обміну між державою, природою та людиною, яка базується на законодавчих, організаційно-технічних рішеннях. Тема даної роботи дуже актуальна, тому що екологічна проблема на сучасному етапі є дуже гострою. Вона була сформована протягом двох століть і нині набула свого критичного значення. Тому існує об’єктивна необхідність втручання держави в природно-екологічну сферу з метою досягнення збалансованого стану, держава також повинна закласти основи глобального еколого-економічного партнерства між суб’єктами підприємництва, між іноземними партнерами, на рівні планетарного співробітництва заради виживання і подальшого розвитку України, а також всієї цивілізації.
Метою цієї роботи є можливість розглянути проблеми та перспективи їх виправлення на прикладі одного з найбільш забруднених міст України, Маріуполя. В цій роботі представлене положення міста та його екологічна ситуація, деякі шляхи подолання та зменшення великої кількості забруднення, що вони становлять екологічну програму міста.
Розділ 1. Екологічні державні та міжнародні програми міст.
Нинішню екологічну ситуацію в Україні можна охарактеризувати як кризову, що формувалася протягом тривалого періоду через нехтування об'єктивними законами розвитку і відтворення природно-ресурсного комплексу України. Відбувалися структурні деформації народного господарства, за яких перевага надавалася розвитку в Україні сировинно-видобувних, найбільш екологічно небезпечних галузей промисловості.
Економіці України притаманна висока питома вага ресурсномістких та енергоємних технологій, впровадження та нарощування яких здійснювалося найбільш "дешевим" способом – без будівництва відповідних очисних споруд. Це було можливим за відсутності ефективно діючих правових, адміністративних та економічних механізмів природокористування та без урахування вимог охорони довкілля.
Ці та інші чинники, зокрема низький рівень екологічної свідомості суспільства, призвели до значної деградації довкілля України, надмірного забруднення поверхневих і підземних вод, повітря і земель, нагромадження у дуже великих кількостях шкідливих, у тому числі високотоксичних, відходів виробництва. Такі процеси тривали десятиріччями і призвели до різкого погіршення стану здоров'я людей, зменшення народжуваності та збільшення смертності, а це загрожує вимиранням і біологічно-генетичною деградацією народу України. Винятковою особливістю екологічного стану України є те, що екологічно гострі локальні ситуації поглиблюються великими регіональними кризами. Чорнобильська катастрофа з її довготривалими медико-біологічними, економічними та соціальними наслідками спричинила в Україні ситуацію, яка наближається до рівня глобальної екологічної катастрофи.
Серед законодавчих документів існує «Загальнодержавна програма формування національної екологічної безпеки України на 2000-2015 роки». Ця програма розроблена в контексті вимог щодо подальшого опрацювання, вдосконалення та розвитку екологічного законодавства України, а також відповідно до рекомендацій Всеєвропейської стратегії збереження біологічного та ландшафтного різноманіття щодо питання формування Всеєвропейської екологічної мережі як єдиної просторової системи територій країн Європи з природним або частково зміненим станом ландшафту.
Важливе значення має вдосконалення нормативно-правової бази у сфері збереження, розширення, відтворення та охорони єдиної системи територій з природним станом ландшафту та інших природних комплексів і унікальних територій, створення на їх основі природних об'єктів, які підлягають особливій охороні, що сприяє зменшенню, запобіганню та ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності людей на навколишнє природне середовище, збереженню природних ресурсів, генетичного фонду живої природи.
Формування екологічної мережі передбачає зміни в структурі земельного фонду країни шляхом віднесення (на підставі обгрунтування екологічної безпеки та економічної доцільності) частини земель господарського використання до категорій, що підлягають особливій охороні з відтворенням притаманного їм різноманіття природних ландшафтів. Багатство природних ландшафтів є надбанням Українського народу, його природною спадщиною і має служити нинішньому та майбутнім поколінням, як це проголошено в Конституції України.
Екологічна мережа - єдина територіальна система, яка включає ділянки природних ландшафтів, що підлягають особливій охороні, і території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні і лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні території та об'єкти інших типів, що визначаються законодавством України, і є частиною структурних територіальних елементів (далі - елементи) екологічної мережі - природних регіонів, природних коридорів, буферних зон.
Території та об'єкти, що підлягають особливій охороні (території та об'єкти природно-заповідного фонду, курортні та лікувально-оздоровчі, рекреаційні, водозахисні, полезахисні та інші природні території та об'єкти), становлять порівняно незначну частину території України. Наявна площа та територіальна структура земель України, що підлягають особливій охороні, дають певні підстави для їх віднесення до територіальної системи з певними ознаками екологічної мережі. Сучасний стан природних ландшафтів України лише частково відповідає критеріям віднесення їх до Всеєвропейської екологічної мережі.
Таблиця 1.1.
Деградовані та забруднені землі, що передбачаються для консервації
-
Регіон
Площа, тис. гектарів
деградовані та забруднені землі
у тому числі ті, на яких передбачається заліснення
Автономна Республiка Крим
31,9
1,4
Області:
Вiнницька
42,6
4
Волинська
75
21,3
Днiпропетровська
347,4
86,4
Донецька
66,4
14,8
Житомирська
79,2
76
Закарпатська
15,1
0,2
Запорiзька
256
7,6
Iвано-Франкiвська
14,8
3,9
Київська
84,3
38
Кiровоградська
69,7
25,7
Луганська
231,2
4,9
Львiвська
29,4
-
Миколаївська
87,8
15
Одеська
37,2
19,3
Полтавська
267,6
99,1
Рiвненська
124,2
51,5
Сумська
58,2
3,3
Тернопiльська
63,7
-
Харкiвська
57,1
30,3
Херсонська
33,25
7,45
Хмельницька
63,5
3
Черкаська
80,84
32,64
Чернiгiвська
89,7
29
Чернiвецька
32,21
0,31
м. Київ
0,1
-
м. Севастополь
0,8
0,4
Усього:
2339,2
575,5
Національна екологічна мережа включає частину земель країни, на яких збереглися майже незмінені чи частково змінені природні ландшафти.
Природні ландшафти спостерігаються майже на 40 відсотках території України. У найменш зміненому вигляді вони збереглися на землях, зайнятих лісами, чагарниками, болотами, на відкритих землях, площа яких становить близько 19,7 відсотка території країни. Враховуючи, що лише 44 відсотки лісів виконують захисні та природоохоронні функції, можна вважати, що стан, близький до притаманного природного, мають ландшафти на площі майже 12,7 відсотка території країни.
5 червня 2005 року в Сан-Франциско, Каліфорнія була підписана Екологічна угода міст з нагоди Всесвітнього Дня Довкілля проведеного в рамках Екологічної програми Організації Об’єднаних Націй. Ця угода була названа «Зеленою декларацією міст»
Визнаючи, що на сьогоднішній день більшість населення планети живе в містах і що безперервна урбанізація приведе до того, що один мільйон людей буде переміщуватись до міст кожного тижня, створюючи тим самим нову низку екологічних проблем і можливостей, 50 мерів міст зі всього світу, які мають унікальну можливість керувати розвитком належним чином підтримуваних міських центрів, в основі чого лежатимуть відповідні культурні і економічні місцеві заходи, підписали документ, беручи зобов'язання підвищити рівень партнерських стосунків і побудувати екологічно стабільне, економічно динамічне і соціально справедливе майбутнє для наших міських жителів.
Проголошення 21 дії в Екологічній Угоді Міст відповідає певним міським проблемам. Ці дії є першими відповідними кроками у напрямку до екологічної стабільності. Проте для досягнення тривалої стабільності містам доведеться постійно поліпшувати ефективність у всіх сферах діяльності.
Виконання Екологічної Угоди Міст вимагатиме відкритого, ясного і зацікавленого діалогу між урядом, суспільними групами, бізнес-структурами, науковими установами та іншими ключовими партнерами. Її виконання принесе користь там, де рішення ухвалені на підставі обережної оцінки доступних альтернатив з використанням найкращих досягнень науки.
Заклик до дій, означених в Угоді, найчастіше приводить до збереження коштів у результаті зменшеного споживання ресурсів і поліпшення здоров'я і загального благополуччя постійних жителів міст. Виконання цієї угоди може довести купівельну здатність кожного міста до такого рівня, щоб сприяти встановленню і навіть вимагати від продавців, відповідальної практики дотримання екологічних, трудових і гуманітарних прав. У період від 2005 року і до Дня довкілля 2012 року міста повинні працювати, щоб виконати якомога більше із 21 дії. Здатність міст вводити місцеві екологічні закони і вести відповідну політику дуже різна. Проте успіх Угоди врешті-решт буде оцінений на підставі виконаних дій. Таким чином Угода може бути виконана за допомогою відповідних програм і заходів навіть там, де міста позбавлені необхідної законодавчої влади, щоб приймати закони.
Ось деякі з пунктів цієї угоди:
Прийняти план зниження рівня кількості парникового газу по всьому місту, що зменшить рівень законної емісії на двадцять п'ять відсотків до початку 2030 року, і який включатиме систему обліку і перевірки емісії парникового газу.
Прийняти і здійснювати політику по зменшенню максимуму міського електричного навантаження на десять відсотків за сім років завдяки ефективності використання енергії, зміщенню часового розкладу попиту на енергію і заходам по зберіганню енергії.
Прийняти і здійснювати політику по збільшенню використання відновлюваних видів енергії, щоб протягом семи років забезпечити досягнення рівня в десять відсотків від максимуму міського електричного завантаження.
Створити політику досягнення нульового рівня відходів, що потребують вивезення на сміттєзвалища і спалювання до початку 2040 року.
Впровадити програму "зручної для споживача" утилізації і компостування відходів з ціллю зменшення за сім років на двадцять відсотків на душу населення твердих відходів, які потребують вивезення на сміттєзвалища і спалювання.
Прийняти такі принципи і практику міського планування, які віддають перевагу вищій густоті (забудови), змішане використання, наявність поблизу пішохідних, велосипедних і доступних для інвалідів доріжок.
Розвивати і проводити політику, яка за десять років збільшить кількість громадського транспорту до рівня доступності його на відстані в пів кілометра для всіх постійних міських жителів.
Прийняти закон або виконати програму, яка виключає використання бензину з домішками свинцю (де. він ще використовується); знизити рівень сірки в дизельному пальному і в бензині одночасно з введенням в дію сучасних методів контролю емісії на всіх автобусах, таксі і в парку громадського транспорту, щоб за сім років зменшити на п'ятдесят відсотків концентрацію окремих речовин і емісії, що формують смог.
Покращити охорону здоров'я і збільшити екологічну користь від підтримки вирощування притаманної даній місцевості органічної їжі. Впродовж семи років забезпечити, щоб двадцять відсотків усіх міських точок продажу продуктів харчування (включаючи школи) мали в асортименті органічну їжу і продукти місцевого походження.
Розробити політику збільшення відповідного доступу до безпечної питної води, прагнучи забезпечити такий доступ для всіх до початку 2015 року. Для міст із споживанням питної води більшим ніж 100 літрів на душу населення за день, прийняти і проводити політику зменшення споживання на десять відсотків до початку 2015 року.
Прийняти муніципальну генеральну лінію управління відходами води і зменшити об'єм зливання необроблених водних відходів на десять відсотків за сім років шляхом розширення використання оборотної води і планування процесу усталеного міського вододілу, який включає учасників усіх зацікавлених общин і засновується на здорових економічних, суспільних і екологічних принципах.
Система фінансування природоохоронних заходів в умовах переходу до ринкової економіки формується на основі таких головних джерел:
Державного бюджету України та місцевих бюджетів;
фондів охорони навколишнього природного середовища всіх рівнів;
власних коштів підприємств;
іноземних надходжень та інвестицій;
інших позабюджетних коштів.
Для забезпечення стабільного надходження коштів для здійснення природоохоронних заходів пріоритетне значення має надаватися розвиткові економічного механізму природокористування. Головними складовими елементами економічного механізму природокористування мають бути:
плата за спеціальне використання природних ресурсів;
плата за забруднення навколишнього природного середовища та інші види шкідливого впливу на довкілля;
система фінансування і кредитування природоохоронних заходів(державний і місцеві бюджети, природоохоронні фонди, банки, кошти підприємств, іноземні надходження та інвестиції тощо);
екологізація податкової і цінової систем;
підтримка становлення і розвитку екоіндустрії.
Залученню іноземних інвестицій для здійснення природоохоронних програм та проектів в Україні повинно сприяти:
природоохоронні процеси;
формування сприятливих умов та ефективної системи залучення іноземних інвестицій як в економіку України в цілому, так і в охорону довкілля та використання природних ресурсів.
Важливе значення для здійснення механізму залучення іноземних інвестицій має щорічний збір Європейського банку реконструкції та розвитку на якому Україна має дійсну нагоду отримати статус повноцінного партнера, приймати участь у глобальних проектах, а також реалізувати свої можливості. На цьому зборі буде представлена велика кількість соціально-економічних проектів, значну частину яких складатимуть екологічні. Найважливішим та першочерговим серед них є проект фінансування ліквідації наслідків катастрофи на ЧАЕС та подальшого припинення її функціонування.