2. Джерела формування оборотних коштів

Джерела утворення оборотних коштів – це фінансові ресурси, за рахунок яких вони формуються. Процесс формування оборотних засобів показано на рис.3.

Рис.3 – Джерела формування оборотних коштів підприємства

Оборотні кошти підприємства формуються з різних джерел, до яких належать власні та прирівняні до них кошти (питома вага їх у загальній сумі всіх джерел становить приблизно 95-97%) і позичені кошти (приблизно 3-5%).

Кожне підприємство, яке створюється, формує свої оборотні кошти за рахунок коштів засновників. У процесі виробничої діяльності додаткова потреба в оборотнизх засобах покривається, як правило, за рахунок власних фінансових ресурсів підприємства, основним з яких є прибуток.

Велику роль у джерелах формування оборотних засобів підприємства відіграють прирівняні до власних фінансові кошти, до яких належать стійкі пасиви.

Стійкі пасиви – це оборотні засоби, які юридично не належать підприємству, але постійно використовуються ним у господарському обігу. До них належать:

• Стіка перехідна заборгованість перед постачальниками;

• Мінімальна заборгованість із заробітної плати та відрахування на соціальне страхування;

• Залишки амортизаційних відрахувань;

• Тимчасово вільні кошти спеціальних фондів.

Позичені кошти – це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Для банків та іншіх інвесторів більш надійно, якщо доля власного капіталу у підприємства більше, ніж позиченого. Підприємства, як правило, більше заінтересовані у залученні позичених коштів. Залучивши позичені кошти під нижчий відсоток, ніж економічна рентабільність підприємства, можно розширити виробництво та підвищити доходність власного капіталу підприємства.

3 Нормування витрат матеріальних ресурсів та оборотних коштів

Ефективному використанню матеріальних ресурсів сприяє їх нормування.

Норма витрат матеріальних ресурсів – це граничнодопустима кількість сировини, матеріалів, палива, енргії, яка може бути використана для виробництва одиниці продукції визначеної якості.

Норми витрат матеріальних ресурсів розробляються, як правило, самими підприємствами. Норми витрат повинні бути прогресивними, технічно й економічно обгрунтованими.

Структура норми витрат „Нв” має вигляд:

Н_в = В_ч + В_відх + р, натур.одиниць (1)

де В_ч – чисті витрати матеріалу на одиницю продукції, роботи, натур.од.;

В_відх - технологічно неминучі відходи та втрати, натур.од.;

р – інші втрати, що виникають впроцесі транспртування, зберігання тощо.

У системі показників ефективності використання матеріальних ресурсів основним є матеріаломісткість.

Загальна матеріаломісткість „М_заг” відображає вартість всіх матеральних затрат на одиницю виробу або на одну гривню виготовленної продукції. Обчислюється за допомогою формули

М_заг = , (2)

де М_з – загальна сума матеріальних затрат грн.;

Q, N – обсяг виготовленої продукції в грошовому і натуральному вимірниках відповідно.

Оберненим показником до матеріаломісткості є матеріаловіддача „М_в”

М_заг = , (3)

Основним методом нормування оборотних коштів є метод прямого рахунку.

Норматив власних оборотних коштів у виробничих запасах „Н_{вир.зап}” визначається шляхом помноження деннгої потреби у певному виді матеріальних ресурсів на норму запасу, в днях

Н_{вир.зап} = Д ∙ З_дн , (4)

де Д – денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів, натур.од.;

З_дн – норма запасу, дні.

Денна потреба визначається за формулою

Д = , (5)

де М_заг – загальна річна потреба в данному виді ресурсів, натур.од.

Загальна річна потреба в данному виді ресурсів визначається за формулою

М_заг = , (6)

де N_i – обсяг випуску i- го виду в натуральних одиницях;

q - маса (площа) заготовки однієї деталі і-го виду, натур.одиниць.

Виробничі запаси залежно від їх призначення поділяються на:

- транспортний – необхідний на час знаходження ТМЦ у дорозі від постачальника до споживача;

- підготовчій – на час приймання, перевірки якості і складування сировини і матеріалів;

- технологічний – необхідний на час підготовки сировини і матеріалів до виробничого споживання;

- поточний – для забеспечення бесперебійного процесу виробництвамат.ресурсами між двома черговими поставками

З_поточ = Д ∙ Т_пост , дні (7)

де Д - денна потреба у певному виді матеріальних ресурсів, натур.од.;

Т_пост – період поставки денного мат.рессурсу в днях.

- страховий запас – мінімальний запас на випадок непередбачених перебоїв у постачанні (до 50% від поточного запасу).

Норматив власних оборотних коштів у незавершеному виробництві „Н_нв” визначається

Н_нв = грн. (8)

де N - обсяг виготовленої продукції в натуральному вимірнику;

С – собівартість річного випуску продукції, грн;

Т_ц – тривалість циклу виготовлення, днів;

К_нз – коефіцієнт наростання витрат

Коефіцієнт наростання витрат обчислюється за допомогою формули

К_нз = , (9)

де С_о – одноразові витрати на початку виготовлення продукції, грн;

С_п – поточні витрати на виготовлення продукції, грн.