3. Економіко-географічна характеристика Таїланд

Таїланд (тай. ประเทศไทย), офіційна назва Королівство Таїланд — країна в Південно-Східній Азії, розташованана на півостровах Індокитай і Малака, межує на сході з Лаосом і Камбоджею, півдні з Малайзією, на заході з М'янмою (раніше Бірма); Загальна протяжність берегової лінії близько 2400 км. Південне узбережжя країни омивається Сіамською затокою, південно-західне — Андаманським морем.

площа 513115 кв. км;

столиця і головний порт Бангкок;

експорт: рис, текстиль, гума, олово, рубіни, сапфіри, кукурудза, тапіока;

населення 54,890 млн. чол. (1990), 61,201 млн. чол. (2001) (тайці 75 %, китайці 14 %);

мова: тайська

Гошова одиниця — бат.

Член Асоціації країн-виробників олова (з 1983). Таїланд є членом ООН і входить в Асоціацію держав Південно-Східної Азії (АСЕАН) і Азіатсько-Тихоокеанську економічну конференцію.Зміст [показати]

Таїланд — аграрно-промислова країна. Місцева економіка базується на рибальстві і видобутку корисних копалин. Бл. 70 % економічно активного населення зайняті в сільському господарстві. Основні галузі промисловості: гірнича (вольфрамова, олов'яна, дорогоцінні камені та ін.), металообробна, машинобудівна, нафтохімічна, харчова, електронна, текстильна, паперова, цементна. Транспорт — автомобільний, залізничний, морський, річковий. Осн. порти: Бангкок, Сонгкхла, Трат, Пхукет, Саттахіп. Міжнародний аеропорт в Бангкоку. Є регулярне авіасполучення з багатьма містами країни.

Королівство Таїланд — конституційна монархія (монархія, при якій влада монарха обмежена конституцією).

4. Економіко-географічна характеристика Філіппін

Площа — 300 тис. кв. км, із них 1830 км води.

Столиця — Маніла (на о. Лусон).

Протяжність архіпелагу з півночі на південь — близько 1800 км, із заходу на схід — 1100 км.

Експорт: цукор, копра (найбільший виробник у світі), кокосова олія, деревина, концентрат міді, електроніка, одяг.

Населення — 96 млн чол. (на липень 2008), із них тагальців — 28,1%, себуано — 13,1%, ілокано — 9%, бісайя — 7,6%, гіліґайнон ілонґо 7,5%, бікольців 6%, варайців 3,4%, інших 25,3% (за переписом 2000 р.)

Культура Філіппін — це унікальна суміш східних і західних рис з упливами китайської, японської, малайзійської, іспанської, португальської, американської культур. Філіппіни — багатомовна країна. Тут налічується близько 72 національних мов та місцевих діалектів. Національна — філіппінська мова, що походить від тагальської (офіційно затверджена в 1973 р.) Англійська та філіппінська мови використовують як державні в освіті, науці, торгівлі. Філіппінська музика увібрала в себе християнські мелодії, індонезійську музику Гамелана, американський блюз, фолк і рок-н-рол. У 20-ті роки ХХ ст. був винайдений новий жанр — kundiman, коли традиційні пісні співалися у стилі американських балад. Пізніше з'явився Rinoy-рок, який став новою формою музики. Rinoy-рок почав об'єднувати людей, тому що під час повстань 1980-х років набув величезної популярності, а пісня Фреда Агуілера «Bayan Ko» стала революційним гімном.

Наукові центри були створені ще за часів іспанського володарювання. У XX ст. створено Міжнародний інститут вивчення рису у 1962 р. Також роботу по вивченню сільськогосподарських рослин провадить інститут в Лос-Баньйосі та університет ім. Св. Карлоса в Себу. На Філіппінах чимало організацій, які представляють такі галузі науки, як архітектура, історія, економіка, медицина, сільське господарство, філософія. Членами національної академії науки стають люди, що досягли великих вершин в галузі природничих і гуманітарних наук. В країні є велика кількість музеїв та бібліотек, чимало з яких створені при університетах. Цінні документи, історичні архіви, мистецькі вироби — це все зберігається в національному музеї в Лопесі.

На Філіппінах працюють 225 телевізійних каналів і більше 900 радіостанцій. У столиці щодня друкується 30 видів газет, переважно англійською, декілька філіппінською і 4 китайською. Тираж «Філіппін дейлі інкуайрер» найбільший серед столичних газет. У Манілі існують декілька кіностудій, де знімають фільми на англійській та тагальській мовах.

Систему безкоштовної шкільної освіти запроваджено ще в XIX ст., згодом вона була доповнена урядом США про навчання у коледжах та національному університеті і проіснувала до 1972 р. До цього часу національний бюджет виділяв найбільше коштів на освіту. В 1972 р. проведено реформу для модернізування системи. У нових навчальних планах увага зосереджувалась на вивченні професійно-трудових дисциплін. Крім англійської, у школах викладають тагальську, а на о. Мінданао ще й арабську мови. В 1990 р. близько 90% населення старших 14 років були письменними.

Більше 80% населення — католики. Лише на о. Мінданао домінує іслам. Філіппіни — єдина азійська країна, де домінує християнство.