- •Світове господарство, його суть, структура, основні етапи розвитку.
- •Етапи розвитку світового господарства:
- •Основні форми міжнародних економічних зв'язків.
- •Сучасні тенденції розвитку світової торгівлі:
- •Є два напрями державної зовнішньоторговельної політики:
- •Форми інвестицій:
- •Форми міжнародної міграції:
- •Основні напрями міжнародної міграції робочої сили:
- •Основні шляхи науково-технічних зв'язків:
- •Форми спільного підприємництва:
- •Їх види:
- •Міжнародні валютно-фінансові відносини.
- •Сутність і основні напрями економічної глобалізації світу.
- •Характерні риси економічної глобалізації:
- •Основні ознаки глобалізації економіки:
- •Основні напрями економічної глобалізації світу:
- •Основні поняття:
- •Питання для самоконтролю:
- •Література:
Форми міжнародної міграції:
безповоротна, тобто зміна місця проживання;
тимчасова (1 – 5 років)
сезонна ( до 1 року)
човникова – мігрант постійно переїздить з однієї країни в іншу (фронтальєри) (в прикордонних регіонах)
нелегальна, тобто з порушенням еміграційного законодавства
«витік умів» - тобто переїзд висококваліфікованих фахівців.
Основні напрями міжнародної міграції робочої сили:
- з країн, що розвиваються, у високорозвинені;
- міграція в межах високорозвинених країн;
- міграція між країнами, що розвиваються;
- з постсоціалістичних країн в економічно розвинені;
- міграція кваліфікованих фахівців і науковців з розвинених країн в ті, що розвиваються.
Економічні наслідки міжнародної міграції суперечливі і для країн, які приймають мігрантів і для тих країн, звідки робоча сила мігрує.
Сучасні науково-технічні зв'язки.
З розвитком НГР жодна держава світу не в змозі повністю задовольнити свої потреби в техніці і технології, створити всі види наукової продукції, тому роль науково-технічних відносин зростає.
Основні шляхи науково-технічних зв'язків:
торгівля високотехнологічними і наукоємними товарами, тобто електронно-обчислювальною технікою і фармацевтичними виробами;
міжнародний технологічний обмін у формі:
- патентів;
- ліцензій;
- ноу-хау;
- угод про надання управлінських послуг;
- угод про здачу об'єктів «під ключ»;
Лізинг, інжиніринг, консалтинг і обмін у сфері підготовки кадрів учбовими закладами різних країн.
Розширення науково-технічних зв'язків супроводжується посиленням конкуренції між країнами у пріоритетних напрямах НТП. Це веде до зміни співвідношення сил між провідними країнами, які забезпечують обмін технологіями. Якщо після Другої світової війни технологічним лідером були США, то зараз зростаючу роль в цій сфері відіграють Японія, Німеччина, Франція, Китай.
Спільна підприємницька діяльність з іноземним капіталом.
Міжнародні економічні відносини виступають у формі загального підприємництва. Це – економічна діяльність суб'єктів двох і більш країн, яка здійснюється на основі об'єднання капіталів і інших чинників виробництва для реалізації загальних цілей.
Форми спільного підприємництва:
- концесія – договір про здачу в експлуатацію іноземній особі на певний період землі, господарських об'єктів, надр, які є власністю держави або місцевих органів. Концесіонер створює свій господарський звіт, результат функціонування якого є його власністю. Державі він платить певну суму.
- консорціум – тимчасове об'єднання фірм або організацій різних країн з метою вирішення певних проблем;
- спільне підприємство – базується на об'єднанні капіталів власників різних країн, які здійснюють загальне управління, спільно ризикують і ділять прибуток;
- вільні економічні зони – це частина національного економічного простору, де використовується особлива система пільг і стимулів.
Їх види:
- зони вільної торгівлі;
- промислово-виробничі;
- технічні (технопарки, технополіси);
- сервісні (офшорні зони, податкові гавані, де компанії або зовсім не платять податки або платять дуже низькі податки. В світі > 300 офшорних зон, часто їх використовують для відмивання «брудних грошей»)
На початку ХХI століття в світі налічувалось 2000 вільних економічних зон різних напрямів. Вони довели свою ефективність як форми світогосподарських зв'язків.