Політекономія: конспект лекцій. Тема №3. Економічні потреби та інтереси

Тема №3. Економічні потреби та інтереси

План:

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація, ієрархія. Відмежність потреб. Закон зростання потреб.

2. Економічні ресурси та їх обмеженість. Виробничі можливості суспільства, їх обмеженість. Проблема вибору в економіці.

3. Економічні інтереси: сутність, суб’єкти, класифікація.

4. Взаємодія потреб та інтересів як рушійна сила соціально-економічного прогресу.

1. Економічні потреби суспільства, їх сутність і класифікація, ієрархія. Безмежність потреб. Закон зростання потреб.

Будь-яка економічна система вирішує три основні проблеми економіки: ЩО? ЯК? ДЛЯ КОГО ВИРОБЛЯТИ?

Виробництво завжди ведеться задля задоволення потреб людей.

Потреба – це нужда в чомусь, об’єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому, внутрішній збудник активності.

Відбиваючи внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей, потреби утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями.

У найзагальнішому вигляді виділяють:

- біологічні потреби – забезпечують існування людини як біологічної істоти (їжа, житло, одяг);

- соціальні – зумовлені соціальною природою людини (спілкування, визнання);

- духовні (творчість, самореалізація).

Задовольнити всі потреби одночасно неможливо, тому людина ронжирує їх, тобто розміщує за ступенем важливості. Допомогу в розумінні такої субординації дає відома піраміда Маслоу.

П іраміда Маслоу

Самовираження

Повага

Соціальні проблеми

Безпека і захищеність

Ф ізіологічні потреби

Відомі інші моделі ієрархії людських потреб, зокрема Ф. Герцберга, К. Алдифера.

Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольняти наступні за вагомістю які стають рушійною силою свідомої діяльності.

Економічні потреби – це потреби в економічних благах.

Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивам виробництва, розподілу обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.

Класифікація економічних потреб:

а) за характером виникнення:

- первинні – пов’язані з самим існуванням людини (їжа, житло, одяг);

- вторинні – виникають та змінюються з розвитком цивілізації (одяг, моб. зв'язок, інформація)

б) за засобами задоволення:

- матеріальні;

- нематеріальні (духовні).

в) за суб’єктами вияву:

- особисті;

- колективні;

- суспільні.

г) за нагальністю задоволення:

- першочергові;

- другорядні.

д) за можливостями задоволення:

- насичені (вгамовні, мають межі);

- ненасичені (не мають меж).

е) за участю у відтворювальному процесі:

- виробничі (у засобах виробництва);

- невиробничі (у споживчих благах).

є) за кількісною визначеністю та мірою реалізації:

- абсолютні (що є орієнтиром економіки);

- дійсні (є нормою для даного періоду);

- платоспроможні;

- фактичні.

Потреби мають динамічний, мінливий характер; вони породжують та стимулюють виробництво, а виробництво в свою чергу задовольняє існуючі та породжує нові потреби.

Однак зростання та розвиток потреб завжди випереджає можливості виробництва і не збігається з рівнем фактичного споживання. У цьому виявляється авангардна роль потреб, що знайшла відображення в економічному законі зростання потреб:

безперервний розвиток потреб є рушійною силою економічного та духовного прогресу людства, що, у свою чергу, стимулює появу дедалі нових і нових потреб.

Особливості вияву економічного закону зростання потреб за сучасних умов:

• перехід від домінування матеріальних до пріоритетного розвитку духовних потреб;

• індивідуалізація потреб;

• розумне самообмеження споживання;

• перехід від речової структури споживання до переважання у ній послуг.

Удосконалення людини як особистості, людська фантазія, конкуренція виробників і сучасні комунікації стимулюють постійний розвиток і урізноманітнення потреб. Але прагнення людини задовольнити зростаючі потреби постійно наштовхується на відносну обмеженість ресурсів.