Питання до захисту лабораторної роботи:

1. Види залежностей результативних показників від факторних, їх характеристика.

2. Створення аналітичних формул залежностей результативних показників від факторних.

3. Прийом ланцюгових підстановок: суть, умови і правила за­стосування.

4. Спосіб абсолютних різниць як спрощений варіант способу ланцюгових підстановок.

5. Спосіб відносних різниць та правила його застосування.

6. Індексний спосіб та його застосування в аналізі.

7. Сутність та відмінності інтегрального методу аналізу.

8. Використання в економічному аналізі способів пропорцій­ного ділення та часткової участі.

9. Типи факторних систем детермінованих моделей.

10. Методи аналізу детермінованих моделей.

11. Стохастичне моделювання і аналіз факторних систем.

1. Види залежностей результативних показників від факторних, їх характеристика

В зависимости от типа факторной модели различают два основных вида факторного анализа - детерминированный и стохастический.

Детерминированный факторный анализ представляет собой методику исследования влияния факторов, связь которых с результативным показателем носит функциональный характер, т. е. когда результативный показатель факторной модели представлен в виде произведения, частного или алгебраической суммы факторов.

Данный вид факторного анализа наиболее распространен, поскольку, будучи достаточно простым в применении (по сравнению со стохастическим анализом), позволяет осознать логику действия основных факторов развития предприятия, количественно оценить их влияние, понять, какие факторы и в какой пропорции возможно и целесообразно изменить для повышения эффективности производства. Подробно детерминированный факторный анализ мы рассмотрим в отдельной главе.

Стохастический анализ представляет собой методику исследования факторов, связь которых с результативным показателем в отличие от функциональной является неполной, вероятностной (корреляционной). Если при функциональной (полной) зависимости с изменением аргумента всегда происходит соответствующее изменение функции, то при корреляционной связи изменение аргумента может дать несколько значений прироста функции в зависимости от сочетания других факторов, определяющих данный показатель. Например, производительность труда при одном и том же уровне фондовооруженности может быть неодинаковой на разных предприятиях. Это зависит от оптимальности сочетания других факторов, воздействующих на этот показатель.

2. Створення аналітичних формул залежностей результативних показників від факторних.

3. Прийом ланцюгових підстановок: суть, умови і правила за­стосування.

Прийом ланцюгових підстановок застосовується для визначення роздільної дії кожного з факторів, що впливають на зміну величини узагальнюючого показника, і полягає в послідовній заміні базової величини кожного з взаємодіючих факторів його величиною, що досліджується, і зіставленні результатів, одержуваних при кожній такій заміні.

Величина зміни узагальнюючого показника під впливом даного окремого показника залежить від прийнятої в розрахунку послідовності підстановок. Ця послідовність не може бути довільною, а повинна бути обґрунтована попереднім якісним аналізом взаємозв'язку факторів у процесі їхньої спільної дії.

Правильному рішенню питання про послідовність заміни базисних величин окремих показників тими, що досліджуються, сприяє розмежування всіх показників на показники кількості, структури і якості. Спочатку змінюють величину приватних показників кількості і структури, а потім здійснюється підстановка якісних показників. Однак, нерідко приходиться вимірювати одночасний вплив не одного, а декількох показників кількості і якості. Тоді для визначення послідовності підстановок попередньо встановлюють, який показник є основним, що не залежить від інших, а який –– похідним. Підстановку в таких випадках починають з основного, а потім переходять до підстановки наступного показника, що залежить від попередніх.

Наприклад, потрібно визначити вплив на надплановий ріст обсягу продукції (Q), відхилень від плану числа робітників (Ч), середнього числа днів роботи (Д) і середньої тривалості робочого дня (t). Число робітників у даному випадку є основним кількісним показникам, середнє число днів роботи залежить від числа робітників і від загального числа їхніх явок на роботу, а середня тривалість робочого дня залежить від числа робітників, числа їхніх явок і тривалості робочого дня робітників. З цього випливає, що другий показник залежить від першого, а третій –– від першого і другого. Заміну величини цих показників у розрахунковій формулі (підстановку) роблять з урахуванням залежності друг від друга всіх цих кількісних показників.

Включимо в розрахунок ще середньочасову виробітку одного робітника (W) –– якісний показник.

Зв'язок між розглянутими показниками виражається наступною залежністю:

 

В такій послідовності і треба здійснювати заміну базових показників показниками, що досліджуються. Детальний розрахунок із застосуванням цього прийому наведений далі на прикладі оцінки впливу факторів на випуск продукції у натуральному виразі.

4. Спосіб ланцюгової підстановки Спосіб ланцюгової підстановки набув поширення у вигляді можливості використання його в моделей всіх типів. З усіх методів ДФА є самим універсальним. Його суть полягає в тому, що для вимірювання впливу одного з факторів його базисне значення замінюється на фактичне при незмінній величині всіх інших факторів. Подальше зіставлення проміжних значень результативного показника, тобто до і після підстановки дає можливість розрахувати вплив відповідного аналізованого фактора. Використовуючи спосіб ланцюгової підстановки необхідно дотримуватися наступної послідовності: Враховувати зміну кількісних, а потім якісних показників. Якщо є кілька кількісних і якісних показників, то спочатку слід змінити величину факторів першого рівня, потім наступних. Таким чином застосування способу ланцюгової підстановки вимагає знання взаємозв'язку факторів, їх співпідпорядкованості, вміння їх правильно класифікувати, оскільки від порядку підстановки залежить результат розрахунку. Математичне опис способу ланцюгових підстановок при використанні його в 4 факторної мультиплікативної моделі виглядає: Y = a * b * c * d Y0 = a0 * b0 * c0 * d0 (базисний період) Послідовні підстановки: За рахунок фактору а: За рахунок фактора b: За рахунок фактору c: За рахунок фактора d: В кінці розрахунків складається баланс відхилень: Метод ланцюгових підстановок має недоліки: Результати розрахунків залежать від порядку підстановки чинників. Залежність результатів аналізу від якісних показників.

Способи абсолютних і відносних різниць Спосіб абсолютних різниць є модифікації способів ланцюгової підстановки. Він застосовується тільки в мультиплікативних та змішаних факторних моделях. При його використанні величина впливу факторів розраховується множенням абсолютного приросту досліджуваного чинника на базисний рівень фактора, який знаходиться праворуч від нього в моделі і на поточний рівень факторів розташованих ліворуч від нього в моделі. Алгоритм розрахунку виглядає наступним чином: Y = a * b * c * d Y0 = a0 * b0 * c0 * d0 (базисний період) За рахунок фактору а: За рахунок фактора b: За рахунок фактору c: За рахунок фактора d: Баланс відхилень: За допомогою способу абсолютних різниць виходять ті ж результати, що й способом ланцюгової підстановки. Тут також необхідно стежити за тим, що сума приросту результативного показника за рахунок окремих факторів дорівнювала її загальному приросту. Спосіб відносних різниць застосовується для вимірювання впливу факторів на приріст показників у випадках коли є відносні відхилення факторних показниках (у відсотках і т.д.) Для розрахунку цим способом необхідно базисну величину результативного показника помножити на відносний приріст першого фактора. Для розрахунку впливу другого фактору до базисної величиною результативного показника додається його зміна за рахунок першого фактора і отриману суму помножити на відносний приріст другого фактора. Особливість: зручно застосовувати у випадках, коли слід розрахувати вплив великої кількості факторів. Y = a * b * c * d Y0 = a0 * b0 * c0 * d0 (базисний період) За рахунок фактору а: Δa = (y0 + Δyd + Δyb + Δyc) Δa% / 100% За рахунок фактора b: Δb = (y0 + Δya + Δyd + Δyc) Δb% / 100% За рахунок фактору c: Δc = (y0 + Δya + Δyb + Δyd) Δc% / 100% За рахунок фактора d: Δd = (y0 + Δya + Δyb + Δyc) Δd% / 100% Δa% = a1 / a0 * 100 - 100 Інші способи ДФА Інтегральний спосіб дозволяє отримати найбільш точні результати розрахунків оскільки додатковий приріст результативного показника ділиться порівну між факторами. Алгоритм розрахунку для 2-х факторної мультиплікативної моделі: F = X * Y Δf (x) = Δx * y0 + Ѕ * Δx * Δy Δf (x) = 1/2Δx * (y0 + y1) Δf (y) = Δy * x0 + Ѕ Δx * Δy Δf (y) = 1/2Δy * (x0 + x1) Спосіб пропорційного розподілу використовується в адетівних моделях і моделях кратно адетівного типу. Y = a + b + c ΔYa = (ΔYобщ / (Δa + Δb + Δc)) Δa ΔYb = (ΔYобщ / (Δa + Δb + Δc)) Δb ΔYc = (ΔYобщ / (Δa + Δb + Δc)) Δc Метод пайової участі для вирішення завдань такого ж типу. Y = a + b + c ΔYa = (Δa / (Δa + Δb + Δc)) ΔYобщ

9. Типи факторних систем детермінованих моделей. (не уверений шо те, я завтра підійду на лек. і її спитаю)

Детермінований факторний аналіз  У основі детермінованого моделювання факторної системи лежить можливість побудови тотожного перетворення для вихідної формули економічного показника по теоретично передбачуваним прямих зв'язках переднього з іншими показниками-факторами. Детерминироване моделювання факторних систем - це простий і ефективний засіб формалізації зв'язку економічних показників; воно є основою для кількісної оцінки ролі окремих факторів у динаміці зміни узагальнюючого показника.  Детерминированное моделювання факторних систем обмежено довжиною факторного поля прямих зв'язків. При недостатньому рівні знань про природу прямих зв'язків того чи іншого показника господарської діяльності часто необхідний інший підхід до пізнання об'єктивної дійсності. Розмах кількісних змін економічних показників можна з'ясувати лише стохастичним аналізом масових емпіричних даних.  При детермінованому факторному аналізі модель досліджуваного явища не змінюється у господарських об'єктів і періодами (так як співвідношення відповідних основних категорій стабільні). При необхідності порівняння результатів діяльності окремих господарств чи одного господарства в окремі періоди може виникати лише питання про порівнянність виявлених на основі моделі кількісних аналітичних результатів.  Детермінований факторний аналіз являє собою методику дослідження впливу чинників, зв'язок яких з результативним показником носить функціональний характер, тобто може бути виражений математичною залежністю. Детерміновані моделі можуть бути різного типу: адитивні, мультиплікативні, кратні, змішані.  Адитивні моделі.  Адитивні моделі являють собою алгебраїчну суму показників і мають таку математичну інтерпретацію:  де  - Термін обігу товарів (у днях);   - Середній запас товарів;  n _р - одноденний обсяг реалізації.  Змішані моделі.  Змішані моделі являють собою комбінацію перерахованих моделей. Прикладом змішаної моделі є формула розрахунку інтегрального показника рентабельності