5

Програма соціологічного дослідження

1. Теоретичний розділ

1.1 Актуальність теми ………………………………………..……………2

1.2 Практичне і теоретичне значення дослідження .…………...………..2

1.3 Проблемна ситуація ……………………………..…………...………..2

1.4 Мета дослідження ………………………………………………….…..3

1.5 Задачі …………………………………………………………...………3

1.6 Об’єкт дослідження …….…………………………………………....4

1.7 Предмет дослідження ………………………………………….………4

1.8 Аргументація методу дослідження …………………………….……4

1.9 Логічний аналіз основних понять ……...……………………….…….4

1.10 Інформаційна база …………………………………………………..8

1.11 Гіпотези ……………………………..……………………………..….8

2. Методологічний розділ

2.1 Місце та час проведення соціологічного дослідження………...…….9

2.2 Характеристика вибірки…………………………..…………….……..9

Звіт

1. Статистичний розділ……………………………………………………….....12

2. Аналітичний розділ………………………………………………...…...…….20

Висновки та рекомендації………………………………….………..…………..22

Список використаної літератури………………………………………………..24

1. Теоретичний розділ

1.1. Актуальність теми

Сучасний стан суспільного розвитку, однією з особливостей якого виступає багаторазове збільшення інформаційних потоків, змушує формулювати принципово нові пріоритети в підготовці спеціалістів вищої школи. Завдання, що постає перед ВНЗ, полягає не стільки в тому, щоб дати певний обсяг інформації студенту, скільки у формуванні певної нормативної та мотиваційно-ціннісної структури особистості студента, провідним компонентом якого буде потреба в постійному самовдосконаленні.

У таких умовах ще гостріше відчувається необхідність принципових змін політики, що склалась в цій галузі. Крім того, створились об’єктивні передумови для глибокого наукового переосмислення вищої освіти, і відповідно, її кардинальної перебудови за умови збереження найкращих вітчизняних здобутків. На сьогодні Болонський процес вважається найсучаснішою та найперспективнішою моделлю реформування освітніх систем країн Європи. Тому Україна орієнтується на активізацію роботи вищої освіти щодо впровадження основних принципів Болонської декларації.

1.2. Практичне і теоретичне значення дослідження

У дослідницькій роботі ми намагалася з’ясувати дійсне ставлення студентів до Болонського процесу та кредитно-модульної системи. Адже успіх упровадження у навчальний процес будь-якої інновації залежить не лише від створення відповідного навчально-методичного забезпечення модульно-рейтингового навчання студентів, а й від того, як відносяться вони до нововведення.

1.3. Проблемна ситуація

Система освіти є одним із найважливіших соціальних інститутів у будь-якому суспільстві. Її становище, ефективність функціонування, значимість у суспільстві виступають показниками рівня розвитку суспільства та держави.

Приєднання України до загальноєвропейської акції під назвою "Болонський процес", спрямованої на створення спільного європейського простору вищої освіти буде потужним поштовхом до позитивних системних змін у системі вищої освіти України, зокрема у таких сферах, як прозорість систем вступу та оцінювання, мобільність студентів, подолання корупції.

Поставмо собі запитання: чи справді кредитно-модульна система така досконала, і чи взагалі вона потрібна вищій освіті України? Чи переконані ми, що відоме словосполучення викликає у більшості викладачів та студентів розуміння, що освітянські реформи під лозунгами Болонського процесу ведуть до підвищення якості підготовки фахівців, поліпшення умов наукової та педагогічної роботи викладачів, створення нових можливостей для випускників, підвищення престижу української освіти? Чи не має у нас відчуття неприйняття деяких «болонських» лозунгів та дій?

1.4. Мета дослідження

Метою дослідження є визначення дійсності та рівня сприйняття болонського процесу студентами.

1.5. Задачі

Виходячи із загальної мети дослідження, передбачається вирішити такі задачі:

1. визначити сприйняття студентами основних проблем вищої освіти України;

2. оцінити рівень якості знань студентів, що навчаються за кредитно-модульною системою;

3. з’ясувати ставлення студентів до кредитно-модульної системи;

4. відзначити критичні місця впровадженої кредитно-модульної системи з позиції студентів;

5. виявити бачення студентів щодо майбутнього розвитку та вдосконалення кредитно-модульної системи.

1.6. Об’єкт дослідження

Об’єктом дослідження є студенти 2 і 3 курсів віком від 18 до 20 років УАБС НБУ.

1.7. Предмет дослідження

Предметом дослідження є сприйняття і розуміння кредитно-модульної системи студентами вищої вітчизняної школи щодо формування майбутнього спеціаліста.

1.8. Аргументація методу дослідження

Для проведення соціологічного дослідження були використано метод анкетування.

Цей метод один з найзручніших для проведення даного дослідження, оскільки анкетування може проводиться на місці проживання студента і в зручний для нього час. Шляхом узагальнення заповнених анкет отримана об'єктивна інформація про ставлення студентів до досліджуваного питання.

1.9. Логічний аналіз основних понять

Болонський процес — процес структурного реформування національних систем вищої освіти країн Європи, зміни освітніх програм і потрібних інституційних перетворень у вищих навчальних закладах Європи. Його метою є створення до 2010 року європейського наукового та освітнього простору задля підвищення спроможності випускників вищих навчальних закладів до працевлаштування, поліпшення мобільності громадян на європейському ринку праці, підняття конкурентоспроможності європейської вищої школи. На сьогодні 46 європейських країн, включно з Україною, є його учасниками.

ECTS (European Credit Transfer System) – це Європейська кредитно-трансферна система вищої освіти, яка покладена в основу Болонського процесу. В Україні вона відома під назвою кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП), метою якої є підвищення якості підготовки і на цій основі конкурентно-спроможності випускників у європейському та світовому освітньому просторі.

Модуль – це задокументована завершена частина освітньо-професійної програми, яка реалізується відповідними формами навчального процесу.

Рейтингова система оцінювання – це система визначення якості виконаної студентом навчальної роботи та рівня набутих ним знань та вмінь, що передбачає оцінювання в балах усіх результатів, досягнутих під час поточного, модульного та семестрового контролю.

Рейтинг (рейтингова оцінка) – це кількісна оцінка досягнень студента за багатобальною шкалою в процесі виконання ним заздалегідь визначеної сукупності навчальних завдань.

Заліковий кредит (кредит ECTS) – це одиниця виміру навчального часу, необхідного для засвоєння змістових модулів. Кредит ECTS відображає трудомісткість кожного виду навчальної діяльності, до якої відносяться лекції, лабораторні та практичні заняття, семінари, практики, курсове та дипломне проектування, індивідуальна та самостійна робота студента.