28

ЗМІСТ

ВСТУП ………………………………………………………………...3

РОЗДІЛ 1. ПОНЯТТЯ ПРАВОРОЗУМІННЯ……………………….4

РОЗДІЛ 2. ЮРИДИЧНИЙ ПОЗИТИВІЗМ……………………….....7

РОЗДІЛ 3. ПРИРОДНИЧО - ПРАВОВА ДОКТРИНА…………….12

РОЗДІЛ 4. СОЦІОЛОГІЧНИЙ НАПРЯМОК У ЮРИС-

ПРУДЕНЦІЇ ………………………………………………21

ВИСНОВКИ……………………………………………………………25

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………….....28

ВСТУП

Для розбудови правової держави та громадянського суспільства України важливим є формування нового , вищого рівня правосвідомості та правової культури. Без глибоких знань і розуміння права еволюційний розвиток жодного суспільства не відбувається.

Кардинальне перетворення нашого суспільства найчастіше люди пов’язують із правом, з правовою державою, з правосуддям, правами людини. Як виникло право ? Як з’явилося це суспільне явище, цей незамінний у сучасному цивілізованому світі соціальний регулятор?

Лише при поверхневому ознайомленні з поняттям праворозуміння здається, що це досить просте суспільне явище. Більш ґрунтовне вивчення показує складність права та його визначальне значення в повсякденному житті людини. Знання права розкриває можливості доцільного і розумного використання правових цінностей для реалізації власних інтересів, задоволення потреб, що виникають у повсякденному житті людини. Знання і розуміння права створює умови для активної соціальної , політичної, правової діяльності людини, що особливо важливо в умовах сучасного державотворення та створення цивілізованого правопорядку в Україні.

На сучасному етапі розвитку суспільства актуальність дослідження питань, пов’язаних із праворозумінням, суттєво підсилюється у зв’язку із трансформаційними та глобалізаційними процесами, які охопили практично всі сфери життєдіяльності суспільства , в тому числі і правову. Безперечним є той факт, що нині право займає центральне місце в єдиній та цілісній нормативно – регулятивній системі соціальних норм, які забезпечують стабільний розвиток та злагоду в суспільстві.

Розкриваючи тему основних концепції праворозуміння , автор ставив за мету, по – перше, дати цілісне висвітлення існуючих на сьогодні концепцій право –розуміння, визначення переваг і недоліків кожної з них; по – друге, встановлення основних сутнісних характеристик права; по – третє, розглянути право не тільки в його « чистому» вигляді, а відстежити його роль і взаємодію з різним соціальними явищами. У роботі значна увага приділяється розгляду та аналізу основних теоретичних концепцій праворозуміння.

Розділ 1. Поняття праворозуміння

Питання праворозуміння належить до основних у площині держави і права. Існує безліч наукових ідей і поглядів з приводу того. Що є право, в чому його суть. Право розуміння – це процес і результат розумової діяльності людини, спрямованої на пізнання права, його сприйняття ( оцінку) і ставлення до нього як до цілісного соціального явища. Право – одне із найскладніших суспільних явищ. Пошук праворозуміння ведеться багато століть, і це цілком зрозуміло. У праворозумінні відображаються уявлення людей про суспільство, про його критерії та духовні цінності. І оскільки розвивається людське суспільство і змінюються умови життя людей, їхні уявлення та ідеали, то змінюються і будуть змінюватися уявлення про право. Історія людства знає десятки, сотні правових теорій. Кращі уми людства протягом віків намагалися розгадати феномен права, розкрити його сутність. Правові теорії минулого були завоюванням людської культури, прагненням наукової думки проникнути в саму серцевину людських відносин. На жаль, довгі роки ми ставилися до цієї спадщини зарозуміло. Право , як і держава, є продуктом суспільного розвитку. Юридично воно оформляється у державно організованому суспільстві як основний нормативний регулятор суспільних відносин.

Вчення про право демонструє величезну різноманітність підходів, оцінок, результатів. І все ж таки можна стверджувати, що всі уявлення про право спираються на спільну основу: право для людей завжди виступало як певний порядок у суспільстві. Але за цією спільною основою починаються і відмінності. Відмінності учень про право стосуються і змісту права , і його форми. Коли мова йде про зміст права як певного порядку, мається на увазі , чиї інтереси в суспільстві відображає і закріплює цей порядок, які групи суспільства за цим стоять, на користь кого і проти кого спрямований цей порядок. Під змістом права слід розуміти його соціальну якість , його служіння тим чи іншим суспільним верствам.

Право, правова діяльність виступають у трьох проявах , у трьох формах: по – перше, у формі правосвідомості, ідеї, уявлення про право; по – друге, у формі правових норм; по – третє, в формі суспільних відносин, що породжують правові норми і, у свою чергу, зазнають впливу цих норм. Правосвідомість – це частина суспільної ідеології , саме та частина, яка пов’язана із правом. Правові норми – це частина соціальних регуляторів; можливо,найбільш важлива їх частина. Нарешті, правові відносини – це одночасно джерело правових норм в результаті їх дії [ 1; c. 47]. Ця триєдина сутність права присутня практично в усіх наукових уявленнях.

Усі правові, юридичні явища можуть бути усвідомлені як прояв соціальної необхідності, як природній атрибут суспільного розвитку. Отже, можна зробити висновок, що право і всі правові явища дійсно не мають і не можуть мати власної , і не є самодостатньою ідеєю, що здатна до саморозвитку.

Питання про сутність права залишається в центрі уваги сучасної правової та політичної думки, а поняття права сьогодні – одна з основних категорій загальної теорії права . Адже від розуміння права, його сутності залежить підхід до розуміння багатьох правових та інших соціальних явищ, вирішення важливих як теоретичних, так і практичних питань життя суспільства.

Сучасні вчення про сутність права є своєрідним конгломератом окремих концепцій , напрямків , які відображаються в теоріях права. Така розмаїтість вчень має свої причини, серед інших можна виділити:

• Виникнення теорій на різних етапах розвитку суспільства. Кожен етап висуває свої проблеми, які і відображені в теоріях права.

• Зв’язок теорії права з різними філософськими поглядами .

• Обумовленість теорій національними, релігійними традиціями, особливостями формування правових систем в тій чи іншій країні.

• Школи та теорії можуть виражати інтереси різних соціальних кіл.[ 2; с. 31] . Наприклад, загострення класової боротьби призвело до появи в праві солідаризму.

Однією з важливих передумов множинності теорій ї складність механізму правового регулювання , який передбачає наявність різних елементів : норм права, юридичних фактів, правозастосовних актів, у тому числі і судових, вплив на право та правове регулювання правосвідомості. Крім того, право як соціальний інститут пов’язаний із економікою, політикою, інтересами класів і соціальних груп індивідів, у своєму регулюванні взаємодіє з різними соціальними нормами.

Кожна теорія створювалася не на порожньому місці, не у відриві від правового регулювання, але кожна з них бере за основу один - два феномена, що беруть участь у правовому регулюванні. Так теорія природного права кладе в основу ідеї правосвідомості і моралі про справедливість , юридичний позитивізм підкреслює зв’язок права з державою, нормативізм робить акцент на нормативному характері права і т. д.

Зауважимо , що всі ці теорії страждають певною однобокість підходів. На формування різних теорій має свій вплив ідеологічна боротьба, що розвиваються, на початку в руслі "феодалізму - капіталізму ", а потім «соціалізму-капіталізму».