- •І. Основні поняття соціології Тема 1. Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології
- •1. Соціологія як наука про суспільство
- •2. Місце соціології серед інших наук
- •3. Структура соціологічних знань
- •4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціалізація людини. Особистість та суспільне життя
- •1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
- •2. Етапи та моделі соціалізації
- •3. Особистість як предмет аналізу (потреби, інтереси, цінності)
- •Тема 3. Культура як об'єкт вивчення соціології
- •1. Основні елементи, форми та різновиди культури
- •2. Функції культури
- •Тема 4. Соціальні зв'язки та відносини
- •1. Різновиди соціального зв'язку
- •2. Соціальні інститути
- •3. Система соціального контролю
- •4. Соціальні організації
- •Тема 5. Соціальні спільності
- •1. Загальні положення та поняття
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •4. Соціально-демографічна структура
- •5. Соціально-поселенська структура
- •Тема 7. Соціальна стратифікація і мобільність
- •1. Природа та різновиди соціальної стратифікації
- •2. Природа соціальної нерівності
- •3. Соціальна мобільність
- •4. Соціальне відтворення та трансформація суспільства
- •Тема 8. Соціальні процеси та соціальні зміни
- •1. Природа та різновиди соціальних процесів
- •2. Міграційні процеси
- •3. Соціальні зміни
- •4. Соціальний рух
- •Рекомендована література (до і розділу)
- •Іі. Технологія проведення соціологічних досліджень Тема 1. Організація, методика і процедури соціологічного дослідження
- •1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
- •2. Програма та її елементи
- •Тема 2. Методи збору соціологічної інформації
- •1. Метод опитування та його різновиди
- •2. Експертне оцінювання
- •3. Спостереження
- •4. Соціометричні процедури
- •5. Експеримент у соціології
- •6. Аналіз документів (традиційний, кількісний)
- •7. Тестові методики
- •8. Методики виміру соціальних установок
- •Рекомендована література (до II розділу)
- •Частина друга. Соціологія історія становлення та розвитку Вступні зауваги
- •І. Етапи формування знань про суспільство. Протосоціолопя - сучасна соціологія
- •Тема 1. Ранні етапи формування соціальних знань. Протосоціологія
- •1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля
- •2. Соціальні знання епохи Середньовіччя (теорії а. Блаженного, ф. Аквінського, т. Мора, т. Кампанелли)
- •Тема 2. Класична соціологія XIX ст.
- •1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм о. Конта
- •2. Органістична школа г. Спенсера
- •3. Соціальний дарвінізм
- •4. Расовоантропологічна школа
- •5. Географічна школа в соціології
- •6. Психологічний напрям у соціології
- •7. Соціологічна теорія марксизму
- •8. Німецька формальна філософія
- •9. Соціологічна спадщина м. Вебера
- •10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції е. Дюркгейма
- •11. Емпіричні дослідження XIX ст.
- •12. Соціологічні ідеї в. Парето
- •Тема 3. Соціологія росії (XIX - поч. XX ст.)
- •1. Становлення та особливості російської соціології
- •2. Основні напрями розвитку російської соціологічної думки XIX - поч. XX ст.
- •Тема 4. Розвиток соціальних та соціологічних знань в україні до XX ст.
- •1. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.)
- •2. Розвиток соціологічних знань в Україні (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •Тема 5. Західна соціологія першої половини XX ст.
- •1. Загальна характеристика
- •2. Американська соціологія кінця XIX - початку XX ст.
- •3. Розвиток емпіричної соціології
- •4. Соціоінженерія
- •5. Теоретичні розробки 20-40-х років
- •6. Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
- •Тема 6. Новітня соціологія
- •1. Проблеми методології
- •2. Теорія конфлікту
- •3. Символічний інтеракціонізм
- •4. Феноменологія
- •5. Етнометодологія
- •6. Критична соціологія (теорії модернізації)
- •7. Ліворадикальна соціологія
- •8. Соціологія постіндустріального розвитку
- •9. Теорія соціального обміну
- •10. Натуралістичний виклик соціології
- •11. Неофункціоналізм
- •12. Структуралістичні концепції
- •13. Постмодернізм
- •Тема 7. Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. Сучасна українська соціологія
- •1. Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період
- •2. Українська соціологія сьогодні
- •Частина третя. Соціологія: спеціальні та галузеві теорії і. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії Тема 1. Різновиди соціологічних теорій
- •Тема 2. Економічна соціологія
- •Тема 3. Соціологія праці та управління
- •Тема 4. Теорія соціального управління
- •Тема 5. Соціологія підприємництва
- •Тема 6. Соціологія екології
- •Тема 7. Соціологія релігії
- •Тема 8. Соціологія засобів масової комунікації
- •Тема 9. Соціологія виховання
- •Тема 10. Соціологія освіти
- •Тема 11. Соціологія науки
- •Ема 12. Соціологія вільного часу
- •Ема 13. Соціологія способу життя
- •Тема 14. Соціологія конфлікту
- •Тема 15. Соціологія девіантної поведінки
- •Тема 16. Соціологія права
- •Тема 17. Соціологія політики
- •Тема 18. Соціологія громадської думки
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
2. Американська соціологія кінця XIX - початку XX ст.
Період становлення американської соціології був ознаменований пануванням соціал-дарвіністських ідей. Певний вплив на засновників американської соціології JI. Уорда, В. Самнера, Ф. Гіддінгса та А. Смолла справила спадщина Г. Спенсера. В ході осмислення історичного досвіду своєї нації вони зробили висновок про значну роль активності людини в спрямованості та темпах суспільного розвитку. Американська соціологія з моменту своєї інституціоналізації орієнтувалася на пропаганду з побоюванням втрати зв'язку із масовою свідомістю. Це явище було ініційовано частково особливими історичними обставинами розвитку нації, а також прагматичними установками дослідників. На цьому етапі свого функціонування американська соціологія виробила стиль, метод аналізу соціальної реальності. Завдання становлення національної школи були в основному вирішені.
Першим президентом Американського Соціологічного Товариства був Лестер Уорд (1841 - 1913). Він видав кілька фундаментальних праць з соціології, в яких виклав оригінальне вчення, яке водночас було і продовженням ідей європейського позитивізму (О. Конта, Г. Спенсера), і декларацією американського бачення дослідницьких та громадських завдань соціології. Основні його роботи були присвячені з'ясуванню механізмів процесу поліпшення соціальних умов зусиллями спільнот чи індивіда, обґрунтували ідею "соціального меліоризму" (науки про вдосконалення і поліпшення соціального устрою).
Відправною точкою аналізу діяльності індивіда і спільноти Уорда був натуралістичний підхід - аналіз факторів, які спонукають до дії. Вчений прагнув побудувати модель меліоричної діяльності людини ("соціальний меліоризм" - науковий напрям про удосконалення та поліпшення соціального укладу). Уорд був впевнений, що спонукальним началом діяльності людини є бажання, прагнення до досягнення об'єкта бажання. В цій же послідовності він дав обгрунтування "бажанню" та "душі". Деякі праці Уорда були присвячені соціальній конкуренції (проблеми соціального росту), проблемі індивідуальності.
Спадщина Уорда в подальшому надихнула національну соціологію на повальний емпіризм.
Іншим фундатором американської соціології був соціолог, економіст, публіцист, представник соціального дарвінізму Вільям Самнер (1840-1910). Самнер, професор Йєльського університету, одним з перших представив студентам систематизований курс лекцій з соціології.
У своїх працях він відштовхувався від двох принципів:
1) природний відбір та боротьба за існування мають вирішальне та універсальне значення;
2) соціальна революція має автоматичний і неухильний характер.
Ідея природного відбору в його інтерпретації виступила як ідея природності соціального відбору, тому соціальну нерівність він розглядав як нормальний стан і необхідну умову розвитку цивілізації. Погляди Самнера виражали інтереси середніх прошарків американської буржуазії, які потребували сприятливих умов для вільної конкуренції.
Його спосіб викладення ідей полягав у логічній послідовності - надати людині природну здатність до праці як джерела розвитку раціональності, збільшення суспільного достатку, індивідуального енергетичного потенціалу. Його логічна система була покликана навіяти молоді думку про те, що вдосконалення суспільства пов'язано з прагматичними знаннями (в даному контексті прагматизм, одномірність). Сюди він відносив принципи природного відбору та боротьби за існування, автоматичний неухильний характер соціальної еволюції, соціальна нерівність як нормальний стан і необхідна умова розвитку цивілізації, сприйняття та оцінення різних явищ на основі культурних стереотипів "власної" стратифікаційної групи. Найбільшу увагу Самнер приділяв двом формам суспільних відносин та інститутів - війні та антагонізму, досліджував масові інститути:
? інститути самопідтримки суспільства (індустріальна організація, власність, війна за розподіл багатства, інститути, спрямовані на регуляцію задоволення голоду та статевої потреби);
? інститути сім'ї та шлюбу (які регулюють задоволення інстинкту статі і самозбереження через відтворення);
? інститути самоутвердження (мода, етикет, ігри, насолода);
? інститути релігії (які пов'язані з інстинктом страху, віри та покори).
Основоположні проблеми соціології на переломі століть висвітлив інший видатний американський соціолог - Франклін Гіддінгс (1855– 1931) – в минулому президент Американського Соціологічного Товариства. Першою з проблем, до вирішення яких звернувся Гіддінгс, був предмет соціології. В широкому розумінні він бачив соціологію обширною наукою про суспільство, яка вміщує в себе всю галузь спеціальних соціальних наук. Наступною за значимістю для соціолога була проблема визначення поняття "суспільство", під яким Гіддінгс розумів групу (свідомих істот), що природно розвивалась і в якій мають місце певні відносини, що перетворюють цю групу з плином часу на струнку, складну, стійку організацію. Вважаючи за основоположний елемент суспільного життя "свідомість роду" (колективну свідомість, яка забезпечує взаємопорозуміння і комунікацію людей), Гіддінгс використовував дане поняття поряд з терміном "соціальний розум" для характеристики суспільної свідомості. Йому відкрилася істина, що людина не завдяки свідомості, а завдяки діяльності, активності може прискорити або уповільнити хід історичного руху. Гіддінгс у 20-х роках став одним з найбільш активних пропагандистів нових концепцій позитивізму і статистичного методу дослідження, зробив помітний вплив на формування емпіричної соціології в США.
Контрольні запитання:
1. Основні етапи та науково-традиційні школи у розвитку західної соціології.
2. Засади та проблеми американської соціології на початку XX ст.