Рекомендована література (до II розділу)

Гречихин В. Лекции по методике и технике социологических исследований. – М., 1988.

Здравомыслов А. Методология и процедура социологического исследования - М., 1969.

Как провести социологическое исследование / Под ред. Гэршкова Т. – М ., 1985. Капитонов Э. А. Социология XX века: история и технология. – М., 1996.

Кравченко А. И. Основы социологии. – Екатеринбург, 1998. Лекции по методике конкретных социологических исследований / Под ред. Андреевой Г.М. М.: Изд-во МГУ, 1972.

Логика социологического исследования / Под ред. Осипова Г. – М., 1987.

Михайлов С. Эмпирическое социологическое исследование. – М., 1975.

Практикум по прикладной социологии. – М.: Изд-во МГУ, 1987.

Процесс социального исследования. – М., 1975.

Паніна К Д. Технологія соціологічного дослідження. – К., 1996.

Піча В. М. Соціологія. – К., 1999. Практикум по прикладной социологии. – М.: МГУ, 1987.

Полторак В. А. Маркетинговые исследования: методы и технологии. – Днепропетровск, 1998.

Радугин А. А., Радугин А. К. Социология. Курс лекций. – М., 1996.

Рабочая книга социология. – М., 1983.

Рукавишников В., Паниотто В., Чурилов Н. Опросы населения // Метод. опыт. –М., 1984.

Социология. Основы общей теории / Под общ. ред. Г. Осипова. – М., 1996.

Социология / За заг. ред. д. с. н. О. С. Макеева. – К., 1999.

Соціологія / За ред. проф. В. Г. Городяненка - К., 1999.

Социология / Под ред. про. В. И. Лавриненко. – М., 1998.

Черниш Н. Курс лекцій. Вип. 6. – Львів, 1996.

Чурилов Н. Проектирование выборочного социологического исследования. – К., 1986.

Ядов В. Социологическое исследование: методология, программа, методы. – М., 1987.

Ядов В. Стратегия социологического исследования. – М., 1998.

Частина друга. Соціологія історія становлення та розвитку Вступні зауваги

У частині другій простежуються основні етапи розвитку світової соціологічної думки - від античності до сьогодення. Аналізуються протосоціологічні ідеї мислителів Стародавнього світу, Середньовіччя, Нового часу, особливості виникнення і розвитку соціології як окремої науки. Значна увага приділена аналізу наукових концепцій класиків світової соціології і основних напрямів сучасної західної соціології – як теоретичного її рівня, так і емпіричних досліджень.

Сьогодні у вітчизняній соціологічній літературі існує чимало форм і послідовностей висвітлення даної галузі наукових знань, однак, на наш погляд, виходячи з аналізу наявної літератури, найбільш вдалим та оптимальним викладом таких знань (з врахуванням широти охоплення, глибини розкриття та рівня доступності) характеризуються, зокрема, теоретичні розробки А. О. Ручки, В. В. Танчера, О. І. Погорілого, М. В. Захарченка. Ми вважали за доцільне враховувати саме таку логіку та послідовність висвітлення історії розвитку соціології.

І. Етапи формування знань про суспільство. Протосоціолопя - сучасна соціологія

Як і кожна наука, соціологія проходить періоди виникнення, становлення і розвитку. Кожному періоду, етапу розвитку властиві свої, специфічні, особливості, що характеризуються рівнем знань про суспільство, людину, потребами буття та існування людини і суспільства, розумінням та поясненням її поведінки, діяльності.

Історія соціології - це наука про виникнення, основні етапи розвитку та історичні форми і напрями соціального знання. Вона вивчає те, як знання про суспільство виокреслюються з багатоманітності людського досвіду і набувають форми емпірично обґрунтованої наукової історії. Однак це не тільки історія розвитку науки, це - свого роду еволюція методології сприйняття, розуміння та пояснення багатогранного суспільного середовища. Найпершим етапом цього напряму є так звана протосоціологія - система теоретичних уявлень про суспільство, які передували виникненню соціології як науки. Ці теоретичні уявлення мали форму поглядів, ідей, вчень. Сама ж історія соціології включає кілька етапів. Це:

• І етап протосоціології, що охоплює виникнення і становлення соціальних знань про суспільство в Стародавньому Світі, Середньовіччі, в епоху Відродження (до поч. XIX ст.);

• II етап – поява соціології як науки і програм перебудови наук про суспільство на емпірично обґрунтованих засадах (триває до кінця XIX ст.);

• III етап - "класичний" (гостра критика натуралістичної соціології і переломний інтерес до соціальної дії, взаємодії, соціології особи; формування проблематики емпіричної соціології);

• IV етап - 20-70-тіроки. XX ст. – час формування основних сучасних теоретичних напрямів, інтенсивна галузева диференціація соціології, попредметне її розгалуження, вдосконалення методів дослідження;

• V етап - з 70-х років і донині - новітній сучасний етап розвитку соціології.

Звичайно, це не єдиний і остаточний поділ на етапи, але більшість вчених (як свідчить аналіз літератури) дотримується саме такої структури.