- •І. Основні поняття соціології Тема 1. Соціологія як наука. Предмет, структура та функції соціології
- •1. Соціологія як наука про суспільство
- •2. Місце соціології серед інших наук
- •3. Структура соціологічних знань
- •4. Функції соціології
- •Тема 2. Соціалізація людини. Особистість та суспільне життя
- •1. Основи суспільного життя (природні, економічні, культурні)
- •2. Етапи та моделі соціалізації
- •3. Особистість як предмет аналізу (потреби, інтереси, цінності)
- •Тема 3. Культура як об'єкт вивчення соціології
- •1. Основні елементи, форми та різновиди культури
- •2. Функції культури
- •Тема 4. Соціальні зв'язки та відносини
- •1. Різновиди соціального зв'язку
- •2. Соціальні інститути
- •3. Система соціального контролю
- •4. Соціальні організації
- •Тема 5. Соціальні спільності
- •1. Загальні положення та поняття
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •2. Соціальна група та її характеристика
- •4. Цільові групи
- •5. Територіальні спільності
- •6. Етнічні спільності
- •7. Спільності, засновані на схожості поведінки
- •Тема 6. Соціальна структура суспільства
- •1. Загальні положення
- •2. Соціально-професійна структура
- •3. Етнічна структура
- •4. Соціально-демографічна структура
- •5. Соціально-поселенська структура
- •Тема 7. Соціальна стратифікація і мобільність
- •1. Природа та різновиди соціальної стратифікації
- •2. Природа соціальної нерівності
- •3. Соціальна мобільність
- •4. Соціальне відтворення та трансформація суспільства
- •Тема 8. Соціальні процеси та соціальні зміни
- •1. Природа та різновиди соціальних процесів
- •2. Міграційні процеси
- •3. Соціальні зміни
- •4. Соціальний рух
- •Рекомендована література (до і розділу)
- •Іі. Технологія проведення соціологічних досліджень Тема 1. Організація, методика і процедури соціологічного дослідження
- •1. Поняття соціологічного дослідження, його характеристика, різновиди та етапи проведення
- •2. Програма та її елементи
- •Тема 2. Методи збору соціологічної інформації
- •1. Метод опитування та його різновиди
- •2. Експертне оцінювання
- •3. Спостереження
- •4. Соціометричні процедури
- •5. Експеримент у соціології
- •6. Аналіз документів (традиційний, кількісний)
- •7. Тестові методики
- •8. Методики виміру соціальних установок
- •Рекомендована література (до II розділу)
- •Частина друга. Соціологія історія становлення та розвитку Вступні зауваги
- •І. Етапи формування знань про суспільство. Протосоціолопя - сучасна соціологія
- •Тема 1. Ранні етапи формування соціальних знань. Протосоціологія
- •1. Розвиток соціальних знань у Стародавньому світі. Погляди на суспільство Демокріта, Платона, Арістотеля
- •2. Соціальні знання епохи Середньовіччя (теорії а. Блаженного, ф. Аквінського, т. Мора, т. Кампанелли)
- •Тема 2. Класична соціологія XIX ст.
- •1. Виникнення та розвиток соціології як самостійної науки. Натуралізм о. Конта
- •2. Органістична школа г. Спенсера
- •3. Соціальний дарвінізм
- •4. Расовоантропологічна школа
- •5. Географічна школа в соціології
- •6. Психологічний напрям у соціології
- •7. Соціологічна теорія марксизму
- •8. Німецька формальна філософія
- •9. Соціологічна спадщина м. Вебера
- •10. Французька соціологічна школа. Соціологічні концепції е. Дюркгейма
- •11. Емпіричні дослідження XIX ст.
- •12. Соціологічні ідеї в. Парето
- •Тема 3. Соціологія росії (XIX - поч. XX ст.)
- •1. Становлення та особливості російської соціології
- •2. Основні напрями розвитку російської соціологічної думки XIX - поч. XX ст.
- •Тема 4. Розвиток соціальних та соціологічних знань в україні до XX ст.
- •1. Розвиток соціальних знань в Україні (до кінця XIX ст.)
- •2. Розвиток соціологічних знань в Україні (кінець XIX - поч. XX ст.)
- •Тема 5. Західна соціологія першої половини XX ст.
- •1. Загальна характеристика
- •2. Американська соціологія кінця XIX - початку XX ст.
- •3. Розвиток емпіричної соціології
- •4. Соціоінженерія
- •5. Теоретичні розробки 20-40-х років
- •6. Формування теоретико-методологічних засад соціології в 40-60-х роках
- •Тема 6. Новітня соціологія
- •1. Проблеми методології
- •2. Теорія конфлікту
- •3. Символічний інтеракціонізм
- •4. Феноменологія
- •5. Етнометодологія
- •6. Критична соціологія (теорії модернізації)
- •7. Ліворадикальна соціологія
- •8. Соціологія постіндустріального розвитку
- •9. Теорія соціального обміну
- •10. Натуралістичний виклик соціології
- •11. Неофункціоналізм
- •12. Структуралістичні концепції
- •13. Постмодернізм
- •Тема 7. Розвиток вітчизняної соціології в радянський період. Сучасна українська соціологія
- •1. Особливості становлення вітчизняної соціології в радянський період
- •2. Українська соціологія сьогодні
- •Частина третя. Соціологія: спеціальні та галузеві теорії і. Спеціальні та галузеві соціологічні теорії Тема 1. Різновиди соціологічних теорій
- •Тема 2. Економічна соціологія
- •Тема 3. Соціологія праці та управління
- •Тема 4. Теорія соціального управління
- •Тема 5. Соціологія підприємництва
- •Тема 6. Соціологія екології
- •Тема 7. Соціологія релігії
- •Тема 8. Соціологія засобів масової комунікації
- •Тема 9. Соціологія виховання
- •Тема 10. Соціологія освіти
- •Тема 11. Соціологія науки
- •Ема 12. Соціологія вільного часу
- •Ема 13. Соціологія способу життя
- •Тема 14. Соціологія конфлікту
- •Тема 15. Соціологія девіантної поведінки
- •Тема 16. Соціологія права
- •Тема 17. Соціологія політики
- •Тема 18. Соціологія громадської думки
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
- •Тема 19. Соціологія виборчого процесу та електоральна соціологія
2. Функції культури
Культура розвивається одночасно із формуванням суспільства: народжується ним і впливає на нього. Вона виконує свої функції, вирішує коло завдань у системі суспільного життя. До основних функцій культури відносять:
? функція соціальної пам'яті (зберігання і розповсюдження людського досвіду);
? освітня і виховна (освоєння через соціалізацію знань, умінь, навиків, мови, цінностей, норм, традицій);
? комунікативна (формування комплексу взірців поведінки, діяльності, які служать засобами в системі спілкувань, взаємодій між соціальними елементами);
? регулятивна (освоєння і трансформація цінностей, ідеалів та норм з регуляції поведінки людей в суспільному житті);
? практична функція - вироблення наукових основ цілеспрямованих культурних змін і культурної політики.
У соціології культура визначається не як відносини між речами чи ролями в системі соціальної організації, а як відносини між самими людьми, які зв'язують їх як особистостей.
З позицій соціології виявляють кілька основних сфер людської культури:
- ставлення людини до навколишньої природи (культура людського суспільства - це гармонія взаємозв'язків із природою, що проявляються в різних сферах: виробництво, відпочинок, побут);
- ставлення людини до самої себе (самовиховання, самопізнання, саморозвиток, самооцінка, самоповага);
- ставлення однієї людини до іншої (від чого залежить рівень культури міжособистісних, міждержавних, міжетнічних відносин, а також культурний клімат взаємовідносин у колективі, побуті, сім'ї).
Рівень культури особи виявляється у формуванні позитивного ставлення до виховання моральних принципів, до набуття знань, розвитку почуття краси, підтримки доброго здоров'я тощо.
Більш глибоко розглядає феномен культури галузевий напрям соціології – соціологія культури. її цікавить передусім взаємодія культури і суспільства. Об'єктом її вивчення є культура суспільства як соціальне явище, її виникнення, розвиток, тенденції та суперечності, вплив на різні суспільні групи та її місце у духовному житті суспільства.
Будь-які проблеми, які з'являються та існують при функціонуванні в соціокультурному середовищі, відображають проблеми розвитку та функціонування даного суспільства. Серед найвагоміших є питання соціокультурного характеру.
Кожне суспільство, чи то народ, спільнота, в кожну епоху характеризувалося і характеризується своєю власною культурою, системою її складових, визначальних елементів. Із зміною систем цінностей з плином часу і відбувається культурна трансформація, з проявами протиріч, антагонізмів, кризових явищ і т. п. Останні десятиріччя розвитку українського суспільства наочно відображають цей процес.
Специфіка сучасного українського суспільства полягає в тому, що в її соціумі поєднуються характеристики суспільств як інформаційного, так індустріального, і навіть традиційного типу. За цих обставин традиційні патріархальні цінності, які розвивалися та зберігалися впродовж життя багатьох поколінь, протистоять інституційним регуляторам сучасного суспільства у впливі на індивід та соціальні групи. Ринкові механізми впливу та контролю змісту інформаційних потоків створюють несприятливе для української культури конкурентне середовище. Місце естетичної та моральної норми, елементів народної культури заступає "модність", "престижність" та інші явища, які не тільки мало пов'язані із глибинами етносу, але подекуди і суперечать загальнокультурним нормам, цінностям. Тому існує потреба у запровадженні своєрідної системи (програми) підтримки як народної культури, так і цивілізаційності, формальними (державними) та неформальними (обов'язок, ініціативність) регулятивами.
Контрольні запитання:
1. Поняття культури, її різновиди.
2. Основні елементи культури.
3. Основні функції культури.
Тема реферату:
1. Культура та молодь: характер взаємовідносин.
Додаткова література (до теми 3):
Ионин Л. Т. Социология культуры. - М., 1996.
Коган Н. Я Социология культуры - Екатеринбург, 1992.
Семенов В. Л. Массовая культура в современном мире. – СПб., 1994.