Документи про михайла коцюбинського у фондах цдіа урср у львові

Львівський історичний архів є багатющою скарбницею документів для вивчення історії українсько? культури,особливо літерату¬ри, У його фондах виявлено матеріали про багатьох письменників та поетів, пов"язаних з Поділлям. Та левина частка цих документів стосується велета української літератури кінця XIX -початку XX ст. М.М.Коцюбинського.

Передусім це 35 /а може, й більше/ оригінальних листів М.Коцюбинського періоду І898-І9І2 рр. до В.Гнатюка,М.Фадюшка Євшана, Луцького, О.Маковея та Інших письменників і вчених, Публікація їх розпочалася відразу після смерті М.Коцюбинського 1913 р. Про це свідчать,зокрема, листи І.Кревецького та М. Лозинсьного до В. Гнатюка, близького товариша М.Коцюбинського, якому, зрештою, й були адресовані ці листи. Згодом дони були опубліковані у V томі творів письменника, виданих Держвидавом України /К., 1925/ та 5 томі /1929 р./, у 7 томі/Харк.-К., 1930/, 8 томі /1931/ та пізніших виданнях. Крім того, листа Коцюбинського до західноукраїнських письменників публікувалися у збірниках Чернігівського музею М.М.Коцюбинського /1940, 1943/, "Записках історичного та філологічного факультетів ЛДУ /1940/, в журналах та газетах. Їх досліджували М.Возняк, К .Коцюбинська та інші науковці:

Разом з тим у фондах архіву є цілий ряд документів про організацію у Львові з ініціативи І.Франка та В.Гнатюка 1899-1903 рр. видання тритомника творів М.Коцюбинського, про участь останнього 1895 р. в конкурсі "Зорі" /на нього письменник подав оповідання "Для загального добра"/. Тісні стосунки підтримував М.Коцюбинський з Науковим Товариством ім.Шевченка та "Літературно-науговим вісником". Цікавим є факт звернення до В.Гнатюка віденського журналу "Rutnenische revue " з проханням надіслати для публікації твір М. Коцюбинського "Посол від чорного царя".

Інші документи стосуються відгуків на смерть М.М.Коцюбинського /фонд Товариства "Просвіта"/, відзначення ювілеїв М.Коцюбинського /фонд НТШ/. В останньому, зокрема, зберігається . цікаве для вінничан листування музею Коцюбинського у Вінниці-з І.Кревецьким /1927-1928 рр./ про вислання видань, листів і фото М.Коцюбинського та В.Гнатюка.

Ряд матеріалів про творчість М,Коцюбинського пов'язані з особою письменника та журналіста Антона Крушельницького. Вони відклалися в редакції часопису "Нові шляхи . Це, зокрема, статті А.Крушельницького "Життя і творчість М,Коцюбинського".Тематика творчості М. Коцюбинського /ф.311, оп. 1, спр. 108, 193, 199/ рецензія Андрусяка на дослідження Рутського про Коцюбинського. У фонді НТШ зберігся рукопис Гуфельда "Революційні новели М.Коцюбинського" /спр.1279/.

Серед документів архіву є окремі свідчення і про дітей М. Коцюбинського.

З.М.Грузман

М.М. КОЦЮБИНСЬКИЙ У ПОЕТИЧНІЙ ІНТЕРПРЕТАЦІЇ АНДРІЯ МАЛИШКА

Михайло Коцюбинський оспіваний багатьма радянськими поетами Твори Андрія Малишка - це переважно ліричні роздуми про Сонцепоклонника, його твори, художні образи.

У вірші "Поет" за допомогою окремих деталей з творів письменника-гуманіста А.Малишко дає можливість відчути характер усього художнього полотна, перенестись у конкретну Історичну

обстановку. Так, мовою поезії А.Малишко конденсує характерні риси образу Маланки, її віковічні мрії про землю:

І ходить Маланка що ранку полями,

Зчорнівши від скрути, як мати земля.

Звертає на себе увагу метафоричне порівняння жінки-трудівниці з матір'ю землею,

На основі новели М.Коцюбинського "Він іде" Андрій Малишко створив невеликі пейзажні зарисовки, які передають тривожність подій і стогін скривдженої матері, яка втратила своїх синів.

Андрій Малишко прагне проникнути в душевний світ великого правдолюбця, показати назрівання протесту митця, який своє покли¬кання вбачав у служінні народові. В поетичній інтерпретації передана основна ідея новели "Інтермеццо",

Так серце прогіркло в поета. Доволі!

Натягнуто струни. Так бий же гнів!

У вірші "Дружба" змальовано дружбу Горького й Коцюбинського, передано душевну теплоту їх зустрічей на Капрі,обопільні симпатії. Користуючись розмовними інтонаціями, А.Малишко відтворює: відомий з нарису Горького факт, як Коцюбинський, побачивши біля стіни рибальського будинку на Капрі блідорожеві мальви, привітався з ними, як з рідними.

А.Малишко показує, що любов до батьківщини єднала письменників двох братніх народів. Там, на далекому острові, де разом виходили зустрітися з рибалками, вбирали життєдайні джерела природи,вони завжди уявою переносились у рідні краї. Водночас у вірші «Малишка вимальовується своєрідність двох рідних по духу, але різних характерами митців: тривожна з ліричним забарвленням душа М.Коцюбинського та буревісна натура Горького.

Атмосферу дружніх взаємин Михайла Коцюбинського й Ольги Кобилянської поет відтворив у вірші "Ользі Кобилянській". Перед буковинською письменницею Коцюбинський постає поруч з Іваном ранком як хороший гість з Десни:

На буйного сокола перший схожий,

На лебедя схожий другий, в сивизні.

Любов Коцюбинського до краси, до живої природи А.Малишко відтворив у поезії "Дума". Зримо постає картина, як великий життєлюб "посадив гіллясте смереча, щоб виросло зелене серед літа, щоб кроною шуміло на півсвіту, весною красувалось,як дівча". Розповідь про посаджене письменником дерево служить своєрідним композиційним прийомом для передачі важливої ідеї вірша: сприйняття радянським поетом кращих традицій класика української літератури, безсмертя народних творців.

Пізніше у книзі відвідувачів Вінницького літературно-меморіального музею М.М.Коцюбинського Андрій Малишко запише: «… творчість Коцюбинського, як світла зоря, сяятиме над нами вічно, облагороджуючи людську душу кличучий нас вперед на нові подвиги й дерзання».

Л.С. Антохіна