- •5. Небесна сфера. Основні точки і круги небесної сфери.
- •6. Географічна система координат.
- •7. Горизонтальна система координат
- •8. Перша екваторіальна система координат
- •9 .Екліптична система координат
- •10. Зв'язок між першою і другою екваторіальними системами координат. Формула зоряного часу.
- •11. Зв’язок між географічною і першою екваторіальною системами координат.
- •12.Класифікація зірок за добовим рухом.
- •13 Визначення часу і горизонтальних координат зірок в точках кульмінації.
- •14.Визначення часу і горизонтальних координат в точках заходу і сходу світил.
- •15.Визначення часу і горизонтальних координат зірок через заданий альмукантарат.
- •16.Визначення часу і горизонтальних координат зірок в першому вертикалі.
- •18. Видимий добовий і річний рух Сонця
- •19. Дослідження видимого руху зірок
12.Класифікація зірок за добовим рухом.
Видимий добовий рух зір по небесній сфері є відображенням обертання Землі навколо своєї осі. Тому цей рух відбувається по колах, центри яких паралельні площині екватора. Вони дістали назву добових паралелей. Перетин добових паралелей з меридіаном точки спостереження утворює на небесній сфері точки кульмінації світил.
Для розгляду питань класифікації зір за їх видимим добовим рухом, побудуємо зображення топоцентричної сфери у вигляді ортогональної проекції її (збоку точки заходу) на площину небесного меридіана точки спостереження (рис. 3.1)
|
Небесний екватор і небесний горизонт на цьому рисунку відобразяться прямими лініями, кут між якими у відповідності з (2.3) дорівнює . Добові паралелі будуть прямими паралельними до екватора, а зображення першого вертикала співпадає з зображенням прямовисної лінії . Покладемо в основу класифікації зір умову перетину площини небесного горизонту добового паралеллю зірки. Якщо через точки |
півдня і півночі небесної сфери провести площини і , паралельні до площини екватора , то на небесній сфері виділяються три зони щодо видимого добового руху зір:
зона, в якій знаходяться добові паралелі зір, що ніколи не заходять;
зона, в якій знаходяться добові паралелі зір, що ніколи не сходять,
зона, в якій знаходяться добові паралелі зір, що сходять і заходять.
На основі теореми сферичної астрономії про зв’язок географічної широти точки спостереження зі схиленням світил встановимо математичні критерії віднесення світил до тої чи іншої класифікаційної групи. Для того, щоб зірка була віднесена до групи тих, що в своєму добовому русі по небесній сфері ніколи не заходять, необхідне виконання умови
(3.1)
Виконання умови (3.1) означає, що в такої зірки добова паралель буде розміщена вище граничної добової паралелі (рис. 3.1) оскільки схилення таких зірок буде більшим від кута .
За аналогією встановимо, що добові паралелі зір, які ніколи не сходять повинні розміщуватись нижче граничної добової паралелі (рис. 17), що приводить до умови
, (3.2)
оскільки для таких зір схилення повинно бути меншим від величини кута .
Очевидно, що для зір, які входять в класифікаційну групу тих, що сходять і заходять повинна задовольнятись умова
, (3.3)
оскільки їх добові паралелі повинні знаходитись між граничними добовими паралелями і .
Іншою класифікаційною ознакою може стати умова перетину чи неперетину добовою паралеллю зірки площини першого вертикала. За цією ознакою зірки відносять до двох класифікаційних груп:
зірки, що в своєму видимому добовому русі перетинають перший вертикал;
зірки, що в своєму видимому добовому русі не перетинають перший вертикал.
Світила будуть відноситись до першої класифікаційної групи у випадку, коли їх схилення за абсолютною величиною не буде перевищувати величину дуги , тобто
. (3.5)
Світило не буде перетинати площину першого вертикала (світило буде мати елонгацію) у випадку виконання умови
.