Твердої групи
майстрова (-ове), робітникдва (-бве), Шевченкова (-ове)
М'якої та мішаної груп
кобзарева (-еве), скрипалева (-еве), лікарева (-еве), стдрожева (-еве), товаришева (-еве) Олексієва (-еве), Гордієва (-еве), Андрієва (-еве), Юрієва (-еве), Анатдлієва (-еве), Віталієва (-єве)
0
майстрова - майстрів, Петрова - Петрів Юрієва - Юріїв Іллева - Іллів
Д
-ОВ-, -ІВ--ЄВ-, -їв--ев-, -ів-
-уват(ий) -юват (ий) [після м'яких] |
виявлення невеликої міри властивості, схильності (з імешшковою основою) дуплуватий, остюкуватий, піскуватий Глеюватий |
-овит(ий) |
високий ступінь вияву ознаки талановитий |
з наголосом на перший суфіксальний голосний |
|
-бват (ий) |
плисковатий, стовбоватий |
ієприкметникові суфікси не подвоюються, оскільки наголос у дієприкметниках падає на корінь
-ан (ий) |
завішаний, сказаний, вихований |
-єн (ий) |
неоцінений, нескінчений, незлічений, завішений, |
|
куплений |
-ян (ий) |
порівняний |
б Зубков М.
161
3. Дієслівні суфікси
Наголос на корені |
|
-ува--юва- |
у похідних словах і формах (віддієслівних іменниках та дієприкметниках) вивершувати - вивершування, вивершуваний очікувати - очікування, очікуваний підбілювати - підбілювання, підбілюваний здійснювати - здійснювання, здійснюваний |
Наголос на перший суфіксальний голосний |
|
-бва--бвува- |
друкований, але друкувати, друкування мальований, але малювати, малювання підпорядкований, але підпорядкувати, підпорядкування риштовання, риштований, але риштувати, риштування завойовувати - завойовування перемальовувати - перемальовування |
Дієслова іншомовного походження, що мають у першооснові суфікс -ір-, утрачають цей суфікс у всіх формах: загітувати — загітований, зареєструвати - зареєстрований, інформувати — інформований, сконструювати ~ сконструйований.
-ір-
(після
я,
т,
з, с, ц, ч,
-ір-
(-ир-)
полірувати, буксирувати, парирувати, репетирувати
суфікс -ір-(-ир-) уживається й у дієсловах
пікірувати (садженці) й пікірувати (летіти вниз), лавірувати, котирувати, третирувати, марширувати
Складні випадки правопису слів іншомовного походження
Іншомовні слова пишуться за принципами української орфографії - фонетичним, морфологічним і традиційним.
Правопис голосних-
6*
в основах слів (загальні назви) перед наступним приголосним (крім й) |
динаміка, фортисимо, фізика, символ, цитата, джинси, чйпси, шифр, режим, ритм (але: місіс, містрікс, сіті) |
у тому числі |
|
у складних словах із першою частиною ди-, що означає «двічі» |
дилема, дифтонг, диптих, диграма, дилогія, димінутйв, диплоїд, диплопія, диполь, диптёри |
у префіксі анти- |
антибіотик, антипод, антициклон |
після ц у словах, що починаються на деци- |
децибел, дециметр, децилітр |
у географічних назвах та прізвищах |
|
які закінчуються на-ида,-ика |
Атлантида, Антарктида, Флорида, Арктика, Америка, Балтика, Корсика, Мексика |
після літер, що позначають шиплячі приголосні |
Алжир, Вашингтон, Йоркшир, Цицерон, Чикаго, Чилі, Шиллер |
у звукосполученнях -ри- перед приголосними |
Британія, Кембридж, Корйнт, Крит, Маврикій, Мадрид, Париж, Рига, Рим, Цюрих |
в інших власних назвах, які підпадають під правило «дев'ятки» |
Аргентина, Сйрія, Ляйпциґ, Скандинавія (але: Антананаріву, Річмонд, Ріца, Сідней, Сілезія, Сімеїз, Сімферополь, Сінгапур, Тільзйт, Тіроль, Тітікака) |
163
И також пишеться після приголосних, що не належать до «дев'ятки», згідно з традиційною вимовою:
у деяких власних назвах |
Єгипет, Єрусалим, Вавилон, Вифлеем, Колхида, Кишинів, Пакистан, Серафим |
|
||
у давнозапозичених словах |
скипидар, графин, єхидна, імбир, кипарис, лиман, лимон, миля, бурмистер (але бургомістр), вимпел, кит, спирт, химера |
|||
у словах, запозичених зі східних мов, переважно тюркських |
башкир, гиря, калмик, кизил, кинджал, киргиз, кисет, кишлак |
|||
у словах церковного вжитку |
єпископ, камилавка, митра, митрополит, архипастор |
|||
і пишеться: |
||||
на початку слова |
історія, інцидент, імпорт, ідеал, інфляція, ідилія, імітатор |
|||
після приголосного перед голосним та й |
авіатор, соціолог, радіус, пріоритет, тріумф, Греція, Горацій, цезій, тріо, тріада (але: триазин, триатлдн), діез, дивізія, клієнт |
|||
у власних назвах після приголосних (крім «дев'ятки») перед іншим приголосним та в кінці невідмінюваних слів |
Кіпр, Ґвінея, Лісабон, Міллер, Візантія, Монтевідео, Капрі, Сочі, Сомалі, Паганіні, Джерсі, Нагасакі, Дебюссі, Бредбері, Пуччйні |
|||
у кінці невідмінюваних загальних назв |
візаві, жалюзі, журі, колібрі, мерсі, конфеті, поні, шасі |
|||
після 6, п, в, м, ф, г, ґ, к, х, л, н (приголосні, що не входять до «дев'ятки») перед наступним приголосним у загальних назвах |
бізнесмен, піанісимо, пірат, пюпітр, вітраж, мінор, міф, філателія, фільтр, фінал, гід, гіпотеза, ґібралтарець, кімоно, кіно, хімія, ліра, німб, німфа |
|||
після префікса дез- |
дезінфекція, дезінформація, дезінтеграція, дезінсекція |
|||
Н
і пишеться
після голосних (але в складних словах і після префіксів пишеться І) |
конвоїр (але оідії), сюїта, Троїцьк, Каїр, Альтаїр, атеїзм, прозаїк, круїз, альтруїзм, жуїр; староіспанський, новоіндійський, поінформувати, доісторичний |
у кінці власних назв (після голосного чи м'якого приголосного) |
Гімалаї, де ВіньІ, ШантійІ. |
аписання е, є підлягає різним принципам української орфографії, е пишеться
на початку слова |
енергія, екватор, епос, епізод, Еквадор, Ері, Еней, епітет |
після голосного, крім є та і |
поезія, дуель, Рафаель, каное, аерація, фаетон (але: вілаєт, дуаєн, стаєр, траєкторія) |
після твердих приголосних |
декан, інтелект, референдум, лекція, пінцет, мер, геній, Мадейра, вето |
у префіксах де-, ре- |
дестабілізація, декомпресор, регенерація, рекультивація |
Примітки: Який саме голосний писати у префіксах де-, •——1 дез-, диз-, дис-, залежить від значення слова. 1. Префікс де- означає: а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь: демонтаж; б) рух донизу, зниження: девальвація. 2. Префікс дез- означає знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось: дезактивація, дезорієнтація. 3. Префікси диз- і дис- означають поділ, розлад, позбавлення, утруднення, утрату, надають поняттю негативного або проти- лежного змісту: дизасоціація, дизартрія, дислокація, дискваліфікація, дисгармонія, дискомфорт, дисменорея, диспепсія, диспропорція |
|
у кінці невідмінюваних слів |
бізе, кафе, кашне, макраме, муліне, турне, Дайте, Ґете, Моне |
|
є пишеться:
на початку слова залежно від вимови у давнозапозичених словах |
Європа, Ємен, Єна, Євангеліє, Єва, єзуїт, єпископ, єфрейтор |
після у, е, і, й, знака м'якшення, апострофа |
буєр, конвеєр, реєстр, феєрверк, феєрія, ієрархія, гієна, дієта, орієнтир, фієста, трієр (але: діез, тріедр), фойє, Фейєрбах, портьєра, Мольєр, жульєн, кондотьєр, вольєра, інтер'єр, прем'єра |
у кінці невідмінюваних слів після м'яких приголосних та апострофа |
Ґотьє, Лавуазьє, ательє, куртьє, конферансьє, досьє, Барб'є, круп'є |
"\ Увага! Після префіксів і споріднених
із ними елементів пишеться е:
діелектрик,
діерез, поліедр, поліембра-нія, поліетилен,
реевакуація, реекспорт, рееміграція та
под.
Подвоєння приголосних
у словах іншомовного походження
Подвоєння відбувається у випадку збігу однакових приголосних префікса й кореня: аддукція, апперцепція, ірраціонально, інновація, імміграція (але еміграція) іммобілізація, контрреволюція, контррозвідка, сюрреальний, сюрреалізм та ін.
У загальних назвах іншомовного походження приголосні не подвоюються: анали, апеляція, бароко, беладона, белетристика, бравісимо, інкасо, інтелект, інтермецо, колектив, комісія, лібрето, піанісимо, стакато, фін (фіни), фортисимо, шасі та ін.
0
Подвоєння відбувається в географічних, особових та ін. власних назвах: Апенніни, Ассирія, Аддис-Абеба, Андорра, Аттика, Брюссель, Бонн, Бессарабія, Веллінгтон, Голландія, Еллада, Йоганнесбург, Канни, Калькутта, Марокко, Міссісіпі, Міссурі, Ніцца, Оттава, Пруссія, Таллінн, Уссурі, Філіппіни, Яффа Сале: Лісабон, Яси, Сарґасове море, Кузбас, Одеса, Цимёська бухта), Аві-ценна, Аллах, Будда, Гіппократ, Діккенс, Ганнібал, Одіссеи, Руссо, Макіавеллі, Муссоліні, Теккерей та ін.
У чоловічих та жіночих іменах: Аполлінарій, Аполлон, Вісса-ріон, Геннадій, Джонні, Еммануїл, Ілля, Палладій (але: Ава-кум, Інокентій, Іполйт, Каленик, Калістрат, Сава, Саватій); Алла, Аполлінарія, Аполлонія, Белла, Бетті, Васса, Віолет-та, Ганна, Жанна, Елла, Емма, Іванна, Ізабелла, Інна, Ма-ріанна, Нонна, Римма, Стелла, Сусанна (але: Агнёса, Аґрипй-на, Інеса, Каміла, Каліста, Мира, Сара, Ревёка).
Примітки: 1. Слід розрізняти правопис і значення * загальних та власних назв: ват (хоча Ватт), максвел (хоча Максвелл), бекерель (хоча Бёккерель), бесемерівсь-кий (хоча Бессемер), децибел (хоча Белл), жакардовий (хоча Жаккард), імельман (хоча Іммельман), касандра (хоча Кассандра).
2. Уживання знака м'якшення та апострофа див. у розділах «Позначення м'якості приголосних» та «Уживання апострофа».
Слід розрізняти правопис і значення слів
біль (страждання)
бона (паперові гроші, що
вийшли з обігу) була (ж. р. від дієслова
бути)
віла (русалка)
гал (наріст на рослині) галицйзм (від Галичина) голанка (порода курки) кача (каченятко) мана (привид, ілюзія)
миро (запашна олія)
мато... (частина складного сл., що означає «моторний», напр. мотоклуб і под.) пені (Р. відмінок від
іменника яеня) прусак (тарган) білль (законопроект)
бонна (вихователька, гувернантка)
булла (послання, розпорядження Папи Римського, скріплене печаткою) вілла (комфортабельний будинок
за містом) галл (мешканець Ґаллії) галліцизм (від галльський) голландка (мешканка Голландії) качча (мистецький жанр) манна (їстівний лишайник;
застиглий сік ясена, тополі та ін.) мирра (тропічне, бальзамбве дерево;
смола з нього) мотто (епіграф, гасло, дотепний вислів)
пенні (розмінна монета Фінляндії) пруссак (мешканець Пруссії)
У
вага! Подвоєння зберігається в усіх похідних від початкової форми словах, напр.: ассирієць, бессарабський, буддист, даккський, еллінська, одіссея, оттоманка, прусський, тоннаж, філіппінець та под.
Передавання на письмі іншомовних власних назв
Іншомбвні власні назви слід передавати якомога ближче до мови оригіналу, дотримуючись, проте, норм українського правопису (див. Додаток 5).
Слід пам'ятати:
1) прізвища та географічні назви не перекладаються
Алексеев |
прізвище |
Алексеев |
Филиппов |
прізвище |
Філіппов |
Александрия |
місто (Єгипет) |
Александрия |
Белград |
місто |
Белград |
Горно-Алтайск |
місто |
Горно-Алтайськ |
Николаевск-на-Амуре |
місто |
Ніколаєвськ-на-Амурі |
Октябрь |
місто |
Октябр |
Орехово-Зуево |
місто |
Орєхово-Зуєво |
Сёверо-Курйльск |
місто |
Сєверо-Курйльськ |
Лунный |
селище |
Лунний |
Майский |
селище |
Мййський |
Лёна |
річка |
Лёна |
Юг |
річка |
Юг |
2) закінчення -ой |
у прізвищах зберігається |
|
Донской |
Донськой |
|
Толстой |
Толстой |
|
Горовой |
Горовой |
|
3) закінчення -ый, -ой у прикметникових географічних назвах передається буквосполученням -ий; закінчення -ий після твердих приголосних — -ий, після м'яких приголосних — -ій; закінчення -ая, -яя — буквою -а, -я; закінчення -ые, -ие — -і
Белый Яр Бєлий Яр
Крутой Лрг Крутий Лрг
Великий Устюг Великий Устюґ
Нижний Тагил Нижній Тагіл
Брестская Брестська
Верхняя Тура Верхня Тура
Богатые Сабы Багаті Сабй
Великие Луки Великі Луки
4) закінчення -ое, -ее в географічних назвах передається буквою -е
Богатое Багате
Бологое Бологе
Гремячее Трем'яче
5) закінчення -(ь)е в географічних назвах передається бук- вою-я
Забайкалье
Затишье
Заволжье
Поддубье
Понизовье
Приморье
Жабье
Рибачье
Забайкалля
Затишшя
Заволжя
Піддуб'я
Понизов'я
Примор'я
(але: Жаб'є
Рибаче)
©
6) географічні назви, що походять від присвійних прикмет* ників, набувають повністю іменникової парадигми
Кіров Кіровом
Пушкін Пушкіном
7) префіксальні прізвища та географічні назви передаються відповідно до правил правопису префіксів (з урахуванням їх звукового складу)
Беспалов
Подкопаев
Подволочаевск
Раздоры
Рассыпное
Безпалов
Підкопаєв
Підволочаєвськ
Роздори
Розсипне
8) буквосполучення -зск-, -жск- передається буквосполучениям -зьк-
Харцызск Харцйзьк
Фризские острова Фрйзькі острови
Онежское озеро Онёзьке озеро
але Даргомыжский Даргомйжський
Правила правопису іншомовних прізвищ та географічних назв
Літера, знак |
Іншомовні |
Позиція |
Літера, знак |
Українською |
|
|||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||||||||||||||
е |
Воронеж Пенза Фёдин Кузнецов Мицкевич |
ПІСЛЯ приголосних |
е |
Воронеж Пенза Федін Кузнецов Міцкевич |
|
|||||||||||||||||||||
|
Евдокимов Евгёньев Еланский Енисей Елд,буга |
на початку слова |
є |
Євдокймов Євгеньєв Єланський Єнісей Єлабуга |
|
|||||||||||||||||||||
|
Достоевский Бердяев Колгуев Вересаев |
після голосних |
|
Достоєвський Бердяев Колгуєв Вересаев |
|
|||||||||||||||||||||
|
Аркадьев Васильев Арсёньево Ананьев Алябьев Прокофьев Григдрьев Барбьё |
після ь та апострофа |
|
Аркадьев Васильєв Арсёньево Ананьев Аляб'єв Прокоф'єв Григор'єв Барб'е |
||||||||||||||||||||||
|
Лдмтев Сергеев Лёжнево |
у суфіксах -ЄВ,-ЄЄВ після приголосних, крім р, ц та шиплячих |
|
Ломтєв Сергеев Лёжнево (але в болгарських: Ботев, Дримев) |
|
|||||||||||||||||||||
і |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||
е |
Лазарев Румянцев Нехорошее Плещеев Тютчев |
у суфіксах після р, ц та шиплячих |
е |
Лазарев Рум'янцев Нехорошее Плещеев Тютчев |
|
|||||||||||||||||||||
|
Сербе Зверев Наседкин Местковский Песков Пресняков Железноводск Белгород Хмелёв Каменев |
якщо російське кореневе е відповідає і українському у споріднених словах |
Є |
Серов Зверев Насєдкін Мєстковський Песков Пресняков Желєзноводськ Белгород (але Белград) (але: Хмельов, бо хміль - хмелю, Каменев, бо камінь - каменя) |
|
|||||||||||||||||||||
ё |
Ёлкин Бугаёв Окаёмов Воробьёв Соловьёв Ручьёв |
на початку слова, після голосних, губних, а також після ч при роздільній вимові |
йо |
Йолкін Бугайов Окайбмов Воробйов Соловйов Ручйов |
|
|||||||||||||||||||||
|
Королёв Алфёров Новосёловское |
після м'яких приголосних, під наголосом |
ьо |
Корольов Алфьоров Новосьоловське |
|
|||||||||||||||||||||
|
Семёнов Фёдоров Парфёнов Артёмовск |
в утвореннях від спільних для обох мов імен |
е |
Семёнов Фёдоров Парфёнов Артемівськ |
||||||||||||||||||||||
|
Лихачёв Толмачёво Хрущёв |
під наголосом після ч, щ |
о |
Лихачев Толмачёво Хрущов |
|
|||||||||||||||||||||
і |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
|||||||||||||||||||||
э |
Элиста Эдуардов Этуш |
завжди |
в |
Еліста Едуардов Етуш |
||||||||||||||||||||||
ы |
Иртыш, Сыктывкар Чаплыгин Черемных |
завжди |
и |
Іртиш Сиктивкар Чаплйгін Черемнйх |
||||||||||||||||||||||
и |
Ильичёв Иркутск Игарка |
на початку |
і |
Ільгчов Іркутськ Ігарка |
|
|||||||||||||||||||||
|
Йена Иерихон Иерусалим |
слова |
е |
Єна Єрихон Єрусалим |
|
|||||||||||||||||||||
|
Йогансен Иоффе Иордания |
у буквосполу-ченнях ио |
й |
Йогансен Йоффе Йорданія |
|
|||||||||||||||||||||
|
Гагарин Бакиров Селигер Витебск Поти |
після приголосних, крім шиплячих та ц |
і |
Гагарін Бакіров Селігер Вітебськ Поті |
|
|||||||||||||||||||||
|
Жионо Тициан |
перед голосними |
|
Жіоно Тиціан |
|
|||||||||||||||||||||
|
Чичиков Щиглов Джигарханян Тажибаев Шишкин Тушино Цинандали |
після шиплячих та ц |
и |
Чичиков Щиглов Джигарханян ТажибаЄв Шйшкін Тушино Цинандалі |
|
|||||||||||||||||||||
|
Голиков Ивич Варганич Рабинович Игнатович |
у суфіксах -ик>, -ич-, (-ович, -евич), -ИЦ-, -ищ- |
|
Голиков Івич Варганич Рабинович Ігнатпович |
|
|||||||||||||||||||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
||||||||||||||||||||||
и |
Тобилёвич Голицын Радищев Мытищи |
|
и |
Тобілевич (але Гринвіч) Голйцин Радищев Митйщі |
||||||||||||||||||||||
|
Легких Крепких Польских |
у прізвищах, що закінчуються на -их |
|
Легких Крепких Польських |
||||||||||||||||||||||
|
Придворов Привольное Приволжье |
у префіксі При- |
|
Придворов Привальне Приволжя |
||||||||||||||||||||||
|
Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодск Кириллов Тимофеев Зиновьев |
у спільних для української, російської та інших слов'янських мов слів |
|
Виноградов Пивоваров Писарев Пирогово Кисловодськ Кирилов Тимофеев Зинов'ев |
||||||||||||||||||||||
|
Воинов Измаилов Израиль Раич Стоич Кайр |
після голосних |
|
Воїнов Ізмаїлов Ізраїль Раїч Стоїч Каїр |
||||||||||||||||||||||
|
Ильин Гурьин Марьино |
після ь та апострофа |
|
Ільгн Гур'їн Мар'їно |
||||||||||||||||||||||
ио |
Голембиовский Пиотровский Миодович |
польське сполучення -іо після губних; |
йо |
Голембйбвський Пйотровський Мйодович |
||||||||||||||||||||||
|
Аниолек Генсибрский, Козиолёцкий |
після м'яких приголосних |
ьо |
Аньдлек Генсьорський Козьолёцький |
||||||||||||||||||||||
і |
2 |
3 |
4 |
3 |
|
|||||||||||||||||||||
ь |
Коньков |
згідно з пра- |
ь |
Коньков |
|
|||||||||||||||||||||
|
Кольцов |
вилами |
|
Кольцов |
|
|||||||||||||||||||||
|
Ильёску |
написання знака |
|
Ільєску |
||||||||||||||||||||||
|
Гомель |
м'якшення |
|
Гомель |
||||||||||||||||||||||
|
Октябрьск |
та апострофа |
|
Октябрсък |
||||||||||||||||||||||
|
Дамаск |
|
|
(але Дамаск) |
||||||||||||||||||||||
|
Горький |
|
|
Горький — |
||||||||||||||||||||||
|
|
|
|
(виняток) |
||||||||||||||||||||||
|
Дьяков |
|
|
Дьяков |
||||||||||||||||||||||
|
Касьянов |
|
|
Касьянов |
||||||||||||||||||||||
|
Татьяничев |
|
|
Татьяничев |
||||||||||||||||||||||
|
Мяльцев |
|
|
Мяльцев |
||||||||||||||||||||||
|
Чайковский |
|
|
Чайкдвсъкий |
||||||||||||||||||||||
|
Мозовёцкий |
|
|
Мозовёцький |
||||||||||||||||||||||
|
Французский |
|
|
Французький |
|
|||||||||||||||||||||
|
Обь |
|
без ь |
Об |
|
|||||||||||||||||||||
|
Пермь |
|
|
Перм |
|
|||||||||||||||||||||
|
Тверь |
|
|
Твер |
|
|||||||||||||||||||||
|
Ковьяров |
|
з апо- |
Ков'яров |
|
|||||||||||||||||||||
|
Арефьев |
|
стро- |
Арёф'ев |
|
|||||||||||||||||||||
|
Гурьев |
|
фом |
Гур'єв |
||||||||||||||||||||||
|
Новые |
|
|
Нові Вороб'ї |
||||||||||||||||||||||
|
Воробьи |
|
|
|
|
|||||||||||||||||||||
|
Белов |
|
без |
Белое |
|
|||||||||||||||||||||
|
Вязьма |
|
апо- |
Вязьма |
|
|||||||||||||||||||||
|
Ветров |
|
строфа |
Ветров |
||||||||||||||||||||||
|
Пясёцкий |
|
|
Пясёцький |
||||||||||||||||||||||
|
Репин |
|
|
Рєпін |
||||||||||||||||||||||
|
Рюмин |
|
|
Рюмін |
||||||||||||||||||||||
|
Ряхин |
|
|
Ряхін |
|
|||||||||||||||||||||
У
вага! Якщо в паспорті чи іншому документі прізвище записано неправильно, слід у примітці зазначити: Таке прізвище записано в паспорті (свідоцтві), або ж подати правильне прізвище, указавши у примітці: У паспорті (свідоцтві) прізвище записано неправильно як...
Розділ IV Морфологія і правопис
Однією з визначальних ознак культури писемного та усного спілкування є граматична правильність, тобто дотримання унормованих правил змінювання слів та їх творення, побудови словосполучень і речень.
Кожній повнозначній змінюваній частині мови — іменнику, прикметнику, числівнику, займеннику, дієслову властива певна, чітко встановлена система словозміни, якої слід обов'язково дотримуватися.