Р

Мал. 2. Будова нефрона (короткого - кіркового):

І — кіркова речовина, II — мозкова речовина, 1 — приносна клубочкова артеріола; 2 — виносна клубочкова артеріола; З — ниркове тільце; 4 — проксимальний звивистий каналець, 5 — проксимальний прямий каналець; 6 — низхідна частина тонкого канальця; 7 — висхідна частина тонкого канальця, 8 — дистальний прямий каналець; 9 — дистальний звивистий каналець; 10 — юкстагломерулярний комплекс; 11 — дугова ниркова трубочка; 12 — пряма збірна трубочка

озглянемо детальніше будову нефрона (мал. 2), оскільки це допоможе краще зрозуміти механізми утворення сечі.

Ниркове тільце (тільце Мальпігі) складається з клубочка (клубочкової капілярної сітки з приносною і виносною клубочковими артеріолами) і капсули клубочка.

Капсула клубочка (Шумлянського — Боумена) має форму чаші з подвійними стінками. Кожна стінка капсули складається з одного ряду клітин епітелію. Зовнішня стінка утворює канадець, через який відтікає рідина, що профільтрувалась у просвіт капсули.

Клубочок (Мальпігі) утворений клубочковою капілярною сіткою (40 — 50 капілярів) між приносною і виносною артеріолами. Внутрішня стінка капсули щільно обгортає кожний капіляр клубочка, завдяки чому значно збільшується її фільтраційна поверхня.

Проксимальні звивистий і прямий канальці. Простий кубічний епітелій стінки цих канальців утворений мікроворсинчастими епітеліоцитами з щіточковою облямівкою. Цей відділ нефрона, так само як і капсула з клубочком, розміщений у кірковій речовині нирки.

Петля нефрона (Генле) — це низхідна частина проксимального прямого канальця, що спускається в мозкову речовину нирки, утворюючи з висхідною частиною його петлю. Висхідна частина тонкого канальця переходить у дистальний прямий каналець.

Дистальний прямий каналець переходить у дистальний звивистий каналець, який сполучається з прямою збірною нирковою трубочкою за допомогою дугової ниркової трубочки.

Прямі збірні ниркові трубочки в ембріогенезі розвиваються незалежно від нефрона, і тому сполучення між ними відбувається через з'єднувальний сегмент — дугову ниркову трубочку. Збірні ниркові трубочки проходять через мозковий шар нирки і відкриваються у чашечки мисок отворами на верхівці сосочків пірамід.

Юкстагломерулярний комплекс. Дистальний звивистий каналець, піднявшись до ниркового тільця, вступає з ним у прямий контакт у місці входу до капсули клубочка вхідної і виходу з неї вихідної артеріол (див. мал. 2, 10). Ця ділянка контакту дістала назву юкстагломерулярного (біляклубочкового) комплексу. Він складається зі щільної плями, утвореної групою модифікованих епітеліальних клітин звивистого канальця — епітеліоцитів щільної плями та особливих — міоїдних ендокриноцитів (юкстагломерулоцитів), розміщених у середній оболонці стінки клубочкових артеріол, що прилягають до щільної плями (мал. 3).

П

Мал. 3. Юкстагломсрулярний комплекс: 1 — приносна клубочкова артеріола; 2 — міоїдні ендокриноцити (юкстагломерулоцити); 3 — капіляри клубочкової капілярної сітки; 4 — просвіт капсули; 5 — виносна артеріола; 6 — щільна пляма; 7 — дистальний звивистий канадець

роксимальний і дистальний сегменти нефрона відрізняються за будовою і виконують різні функції. Крім того, є відмінності і в будові нефронів. Так, розрізняють короткі (кіркові) і довгі (юкстамедулярні) нефрони. Ниркові тільця і звивисті канальці перших розміщені в кірковій речовині нирки, а петля нефрона тільки трохи заходить у мозкову речовину. Ниркові тільця і звивисті канальці довгих (юкстамедулярних) нефронів розміщені на межі кіркової та мозкової речовини нирки, а їх петлі опускаються глибоко в мозкову речовину, аж до верхівок ниркових сосочків. Довгих нефронів у нирці в 6 — 8 разів менше, ніж коротких.

Кровопостачання нирок. Нирки людини за 1 хв отримують 1200—1400 мл крові. Враховуючи відносно невелику масу нирки (150 — 200 г), можна стверджувати, що нирки отримують крові більше, ніж будь-який інший орган тіла, навіть у 4 — 5 разів більше, ніж серце і мозок. Проте переважна кількість цієї крові використовується не на живлення нирки, а на виконання її функції — очищення крові від продуктів обміну.

Кров, що надійшла до нирки через ниркову артерію, прямує її гілками до кіркової речовини, до ниркових клубочків, де вона проходить через клубочкову капілярну сітку, значно зменшуючись в об'ємі, і виходить через виносну клубочкову артеріолу. Остання знову утворює перитубулярну капілярну (кіркову/мозкову) сітку, яка обплітає канальцевий апарат нефрона і потім переходить у венули. Дрібні вени зливаються у ниркову вену, яка відводить кров від нирки.

У васкуляризації коротких і довгих нефронів є істотні відмінності: якщо виносна артеріола перших значно вужча від приносної, то у других виразної різниці в діаметрі обох судин немає, а нирковий клубочок має більші розміри. Перитубулярна капілярна сітка коротких нефронів густо обплітає їхні канальці, а сітка довгих нефронів значно рідша, там переважають довгі прямі судини, які йдуть паралельно канальцям нефрона, спускаючись глибоко у мозкову речовину нирки.