25. Суб’єкт соціальної дії. Автономна людина і пластична людина

Це продовження теми, що головне структури чи воля людей. відмінність введена Голлісом (1987)

Автономна людина – самостійно обирає, раціональний, здатний досягти своєї мети і триматись своїх інтересів. Пластична людина – визначається соціальними структурами і біологією. Мета Голліса - довести, що модель включає обидва елементи. Окремі соціальні слідства є безпосереднім результатом дій акторів, наприклад, руйнування будівель в центрі Нью-Йорку 11 вересня. Адекватна модель повинна враховувати слідства соціальних дій акторів, в тому числі і непередбачені слідства, війна в Афганістані

26. Структурний підход в теорії соціальної дії т. Парсонса.

Талкот Парсонс (Talcott Parsons, 1902 -1979) слідом за Вебером вбачав прояви соціального в окремій соціальній дії індивіда.Батько структурного функціоналізму: Теорія Парсонса – це высокоабстрактна, жорстко кодифікована теоретична будова, яка претендує на універсальне пояснення соціальної реальності;

На думку Парсонса соціологія вивчає:

а) функції, що виконують соціальні інститути, і

б) соціальні дії індивідів, які займають визначене місце в соціальній структурі суспільства (статус), виконують соціальні ролі, що передписані суспільними нормами і цінностями;

Він намагався встановити тісний зв'язок між статикою і динамікою суспільства, між соціальною системою і соціальною структурою.

27. Вольова складова особистості і драматургічна модель е. Гофмана.

Теорія Гофмана стоїть дещо осторонь від головного шляху соціології.Його аналіз соціальної мікросистеми “Обличчя до обличчя” доводить, що не може бути прямого відображення в кожному одиничному факті інтеракцій існуючих закономірностей існування суспільства. Це свідчить про то, що макро і мікро соціологія - це окремі світи.Разом з тим, драматургічна модель взаємодії підкреслює той факт, що на “ринок соціальних взаємин” ми подаємо себе з нашої найкращої, вигіднішої сторони з тим, щоб побудувати мережу взаємин, які дозволять нам не тільки користуватись знаннями, послугами інших, але бути корисними і для них. Це в дусі А. Сміта і його роздумів стосовно нових ринкових взаємин в сучасному світі.

28. Агент соціальної діяльності в соціології п. Бурдьє.

Агент соціальної діяльності в соціології Бурдьє

Пьєр Бурдьє (1930 —2002) — французський соціолог.

Для вивчення соціальних взаємин запропонував соціоаналіз, в якому застосовані структуралізм та конструктивізм одночасно.

Творець теорії соціального поля (простір) і теорії габітуса (звичної дії в цьому просторі).

Основні ідеї:

На протилежність субєкту та індивіду Бурдьє вводить поняття соціальний агент.

Агент відтворює життєві стратегії, системи практики під впливом мети, але не спрямований свідомо цією метою ззовні.

Бурдьє пропонує не теоретичну концепцію агента, а описує саму логіку практики – соціальну дію - за допомогою таких феноменів як практичне відчуття, габітус і соціальне поле, що визначає стратегії поведінки.

Соціальне поле – це логічна структура (реальна і уявна), в якій здійснюються соціальні дії.

29. Диспозиційна теорія особистості в.Ядова.

В. Ядов запропонував 4-х рівневу диспозиційну структуру особистості, побудувавши її на основі структури потреб, умов діяльності і реалізації поведінки

Ще один механізм пророкування поведінки відповідно до наявної установки - це конкретна ситуація, у якій спостерігається поведінка.

Якщо у людини є час на обмірковування свого вчинку, то він може керуватися особистими нормами поведінки, контролювати правильність вчинків. Але в умовах спішної ситуації, коли людина змушена діяти швидко, установки очевидно скоріше впливають автоматично.

Ситуації Суспільство	Цінності	Потреби Вищі соціальні потреби
Професійна Діяльність	Спря- мованість	Суспільні потреби
Близьке соц. середовище	Атитюди, Ставлення Attitude	Міжособисті потреби
Предмет- на ситу- ція	Установки, Set	Вітальні потреби

30. Про поняття цінностей в соціальних науках.. Модель отримання цінностей..

31. Методи вивчення цінностей .

32. Модель вивчення цінностей Ш.Шварца, основні вісі..

33. Цінності українців.

34. Цінності моралі.

35. Теорія моральності Л. Колберга.

36. Соціальна нерівність і культура. Походження та еволюція ідей рівності.

37. Структура особистості. Статусно-рольова структура.

38. Соціальний статус.

39. Статусний набір Р.Мертона

40. Соціальна роль.

41. Рольова теорія Дж. Міда. «Узагальнений інший».

42. Дослідження повсякденного життя Гарфінкеля і І.Гофмана.

43. Розвиток взаємини людей від первісного до постіндустріального, періодизація Д.Белла.

44. Особливості взаємин в Традиційному суспільстві.

45. Початок Нового часу, вплив індустріалізації на взаємини людей. Солідарність.

46. Особливості взаємин в Інформаційному суспільстві.

47. Cоціальний капітал суспільства як взаємодія людей.

48. Теоретичні підходи в соціології. Функціоналізм.

49. Теоретичні підходи в соціології. Структуралізм.

50. Теоретичні підходи в соціології. Символічний інтеракціонізм.

51. Теоретичні підходи в соціології. Марксизм.

52. Теоретичні підходи в соціології. Соціальний еволюціонізм.