Типологія Девіда Рісмена.
Американський соціолог і журналіст, автор книги “Одинока толпа”
Проаналізував зміни особистості в американському суспільстві. Виділив 3 типи характерів, які відповідають особистісним типам певного суспільного устрою:
Традиційно-орієнтований тип – консервативний, дотримується традицій, сталих зразків поведінки, конформний. Традиційне суспільство
Внутрішньо-орієнтований тип характерний для індустріального суспільства. Особистість стає динамічною, цілеспрямованою, відкритою до нововведень і змін, хоча влада норм і цінностей остається великою
Ззовні-орієнтована особистість. Управляється модою, ЗМІ, авторитарною бюрократією. Людина стає космополітом і споживачем інформації. Стандартизований, він стає об’єктом маніпулювання, апатичний і цинічний.
Типологія Е.Фромма, плідна і неплідна орієнтації.
Особливості взаємодії із світом визначають 2 орієнтації людини: плідна і неплідна. Кожна людина вміщує в собі обидві орієнтації, хоча одна з них домінує.
Плідна орієнтація дає можливість людині для особистісного зростання і розвиток можливостей людини. ЇЇ мета – самореалізація своїх здібностей. Плідність розкривається через поняття свободи, незалежності і сприймання себе як творця, творча активність.
При плідному мисленні cуб’єкт не равнодушний до людей, схильний до поваги і пізнання інших, турботи і любові.
Основні поняття процесу соціалізації. Концепції соціалізації.
Вперше термін “Соціалізація” висунув Ґабріел Тард. Він вважав, що це процес накопичення індивідом соціальних ролей, норм і цінностей того суспільства, до якого він належить. (Гра “дочки-матері”є в більшості культур) Структурно-функціональний напрямок в соціології (Т.Парсонс і Р.Мертон) розглядають соціалізацію через поняття адаптація, тобто пристосування людини до життя в суспільстві. Сутність соціалізіції в гуманістичній соціології розкривається через процес самореалізації особистості, створення позитивної “Я-концепції”, яка відповідає вимогам суспільства.Психоаналітична теорія розглядає соціалізацію, як задоволення різноманітних соціальних потреб дитини. З. Фрейд, Е.Еріксон Соціалізацію як когнітивний розвиток розглядав Ж.Піаже і Л.Виготський.
Концепції соціалізації:
В науці склалося декілька концепцій розвитку особистості. Більшість з них бере за основу якійсь один фактор: біологічний, психологічний, або соціальний. Насправді вони неділимі.
Концепції існують універсальні, коли охоплюється весь життєвий шлях, і часткові, які обмежуються первинною і раньою соціалізацією
Коцепція соціалізації ж.Піаже
Піаже вважав, що розвиток інтелекта є основою психічного і соціального розвитку Первинну соціалізацію він розглядає як процесс научення мисленню, яке розвивається по стадіях, коли набуваються нові навички пізнання Його дослідження були ініційовані роботою з дітьми в школі Альфреда Біне (Париж), який створив тест IQ.
Дослідження Піаже:
Піаже помітив, що діти систематично роболи одні й ті ж самі помилки, оскільки завдання не відповідало їх розумовим можливостям.
Пізніше Піаже дослідив 4 стадії інтелектуального розвитку:
До 2 років – сенсомоторная стадія – здатність маніпулювати з предметами, но не символами.
2-7 років – передопераційна стадія – перехід до здатності к виокремленню предметів і символів їх значень
7-11 років – стадія конкретних операцій – оволодіння уміннями розумового маніпулування предметами
12-15 років –стадія формальних операцій – уміння вирішувати абстрактні задачі і осмислення моральних проблем свого життя
Поняття аккомодації в концепції інтелекту Піаже означає пристосування схем поведінки до соціальної ситуації.
Інститути і агенти соціалізації
Агентами соціалізації виступають окремі люди,групи та певні інститути, які приймають участь в процесі формування особистості. До інститутів відносяться сімя, дитячий садок, школа, групи однолітків, ВНЗ та ЗМІ. Впливовими агентами є батьки, вихователі і вчителі, авторитетні дорослі, однолітки. Особливо швидко процес соціалазіції йде у вищих навчальних закладах. Засоби масової інформації сьогодні перетворилися на найбільш потужний інститут соціалізації. Але його вплив визначається наявністю або відсутністю ясно артикульованої мети соціалізації, зрозумілим засобам її досягнення і чіткої програми дій. В Україні такою метою повинні стати моральні засади життя суспільства і аккультурація. Але і перша і друга мета пов'язані з економічним станом пересічної людини. Впливовими агентами соціалізації є зірки кіно, театру і телебачення, а також люди і групи, що виконують роль референтної групи, тобто тих, з ким себе порівнюють люди.
Теорія життєвих криз Е.Еріксона
Структура особистості.
Структура особистості має подвійну природу: об’єктивну і суб’єктивну. Це приклад штучної подвійності предмету вивчення особистості Об’єктивна, або зовнішня структура особистості складається як система статусів та ролей, які визнаються суспільством Суб’єктивна – це система внутрішніх диспозицій та рольового виконання, яке притаманно кожній особистості. Соціальна структура особистості є загальним об’єктом вивчення для соціології і соціальної психології. В соціології структура особистості переважно вивчається з точки зору стану людини в суспільстві.
Діюча особистість в соціології М.Вебера
Структура особистості має подвійну природу: об’єктивну і суб’єктивну. Це приклад штучної подвійності предмету вивчення особистості Об’єктивна, або зовнішня структура особистості складається як система статусів та ролей, які визнаються суспільством Суб’єктивна – це система внутрішніх диспозицій та рольового виконання, яке притаманно кожній особистості. Соціальна структура особистості є загальним об’єктом вивчення для соціології і соціальної психології. В соціології структура особистості переважно вивчається з точки зору стану людини в суспільстві. Цілераціональна дія – передбачає ясність і однозначність мети, а також раціональних засобів, що забезпечують її досягнення. Це раціональна модель людської дії. Приклад – вступ до ВНЗ, або магістратури. Цінностнораціональна дія – мета якой сприймається індивідом як безумовна цінність, яка не потребує порівняння різних засобів досягнення. Чим більше абсолютна цінність, тим значніший ірраціональний компонент. Формується на фоні значущості ділових відносин. Приклад – прагнення багатства.