(…) Розвитку східного ареалу трипільської (…) культурної області

Вивчення пам’яток розвинутого Трипілля Буго – Дністровського міжріччя та Північного Побужжя / останні виділені І.І. Зайцем у Північно – Бузький локальний варіант / указує на їх схожість та відмінність.

Найбільш ранніми пам’ятками Побужжя є Борисівка, Ладижин, Печера та Уланівка, керамічні комплекси яких мають значну схожість. Вона виявляється й по відношенню до посуду поселень типу Зарубинці в Буго – Дніпровському міжріччі, проте в цілому матеріали пам’яток північної частини басейну Південного Бугу мають свою специфіку. Тут поширений посуд з заглибленим орнаментом / у заглиблених – біла паста /, що доповнювався профарбуванням виступаючої поверхні червоною охрою. В Зарубинцях кераміка такого типу зустрічається досить рідко. Якщо каканелюри на посуді південнобузьких поселень / Ладижин, Печера / виступають у спіральних та інших криволінійних композиціях, то в Зарубинцях переважають вертикальні канелюри.

На більш пізніх пам’ятках / Беліківці, Лизиківські хутори / з’являється посуд, прокритий оранжевим ангобом і прикрашений заглибленим широко жолобчастим орнаментом. За формою та стилем орнаментації ця кераміка близька до посуду трипільських пам’яток Молдавії етапу ВІ. Населення останніх, видно, брало участь у формуванні Північно – Бузького локального варіанта. Окремі відголоски цих зв'яз’ів відчуваються в матеріалах поселень типу Красноставки й Онопріївки, де також появляється посуд з оранжевим ангобом та широко жолобчастим ангобом, але у значно меншій кількості, ніж на пам’яток басейну Південного Бугу.

Дальшій ступінь у розвитку Трипілля цього району представлений пам’ятками типу Кліщева. Керамічний комплекс Кліщева досить своєрідний. Найбільш цікавий посуд з розписок аналогічний розписній кераміці Молдавського Подністров’я типу Жур. Особливо близькі амфори прикрашені білими спіральними стрічками з чорною обвідкою. Цей посуд не є наслідуванням, а виготовлений у Кліщеві, мабуть, вихідцями з Подністров’я. Це дозволяє зробити припущення про якийсь імпульс з Дністра у другій половині етапу ВІ / Кукутені А4/. Серед кераміки з заглибленим узором, знайденої у Кліщеві, зустрічається посуд, форми й орнаментальні композиції якого також звичні для поселень Дністра етапу ВІ. Кераміка Кліщева і синхронних пам’яток Буго – Дністровського межиріччя має деякі спільні риси. Так, кухонний посуд та кераміка з заглибленими орнаментом з Кліщева і Шкарівки близькі за формою й орнаментацією, що пояснюється , очевидно, спільною генетичною підосновою цих пам’яток та контактами їх населення.

Одначе в цілому різниця між керамічними комплексами поселень Північно – Бузького та Буго- Дністровського локальних варіантів досить значна, про що свідчить співставлення процентного співвідношення категорій посуду Кліщева і Шкарівки. У кераміці Кліщева зустрічаються зразки, що близькі до посуду з Веселого Кута й Неніжкового.

Дальший розвиток Північно – Бузького варіанту ще повністю не з’ясований. Пам’ятки, що змінили Кліщив / Ворошилівка, Цвіжин /, перебувають у стадії вивчення. Для співставлення їх з пам’ятками Буго – Дністровського межиріччя поки що не вистачає даних. Можливо, кінець етапу ВІІ синхронний з пам’ятками типу Гарбузина.

Півчнічно – Бузькому варіантові, який має спільну генотипну основу з пам’ятками Буго – Дніпровського, вже притаманні своєрідні етнографічні риси.