3. Правила побудови та оформлення таблиць Основні поняття та категорії

1. Проектування макета таблиці слід починати з прямокутника, що містить першу колонку та перший рядок, в яких будуть вказані назви рядків та колонок (граф) таблиці. У першій колонці по рядках даються їх назви (записуються внутрішні бічні заголовки рядків таблиці), в інших колонках, під назвою верхнього внутрішнього заголовка, наводяться числові значення відповідних показників.

Загальна кількість рядків та колонок визначається змістом таблиці, характером її підмета та присудка, їх розташуванням в таблиці:

- найчастіше зміст підмета наводять зліва, і внутрішні бічні заголовки є переліком одиниць (чи груп одиниць) досліджуваної сукупності, а зміст присудка розміщують вгорі таблиці, і верхні внутрішні заголовки є назвами показників, що характеризують підмет. Такі таблиці мають підсумковий рядок, що називається словом “Разом” або “Всього”

- у простих об’єктних таблицях назва підмета наводиться лише в загальному заголовку самої таблиці, а зліва в рядках наводять або показники часу (роки, місяці, тощо), або перелік назв показників, що характеризують об’єкт. Так будуються переліково-хронологічні, хронологічні та аналітичні таблиці. Вони, як правило, не мають підсумкового рядка, наприклад, таблиця 3.1.

Таблиця 3.1 Використання валового внутрішнього продукту України (у фактично діючих цінах) за 2001-2002 роки

(у процентах)

Роки	ВВП використаний	В тому числі
		загальне кінцеве споживання	валове нагромадження	сальдо зовнішньої торгівлі
2001	100	77,0	17,5	5,5
2002	100	76,9	18,7	4,4

- у комбінаційних таблицях зміст підмета можуть наводити у рядках зліва, де дають назви основних груп, а після слів «в тому числі» наводяться назви підгруп, виділених за допоміжною ознакою, або назви основних груп наводять зліва, а назви підгруп підмета вказують у верхніх внутрішніх заголовках. Наприклад, таблиця 3.2.

Таблиця 3.2 Чисельність наявного населення Київської області станом на 5 грудня 2001 року

Групи населення за місцем проживання	Всього населення, тис. осіб	В тому числі
		чоловіки, тис. осіб	жінки, тис. осіб
Київська область, всього	4439,3	2064,6	2374,7
В тому числі м. Київ	2611,4	1218,7	1392,7
Київська область без міста Києва	1827,9	845,9	982

2. Одиниці вимірювання слід вказувати наступним чином:

- якщо одиниці вимірювання єдині для всієї таблиці, то їх можна вказати над таблицею справа у дужках, або через кому в кінці загального заголовка таблиці, наприклад,

Таблиця 3.3 Чисельність постійного населення Києва у розрізі вікових груп (на початок 2005 року), тис. осіб

- якщо у рядках таблиці вказано перелік однорідних складових підмета (об’єкта дослідження), то одиниці вимірювання вказуються в кожній колонці окремо, через кому, в кінці внутрішнього верхнього заголовка графи, наприклад,

Таблиця 3.4 Галузева структура промисловості міста А у 2004 році

Галузі промисловості	Кількість підприємств, одиниць	Чисельність працівників, %
Хімічна	2	3,8
Машинобудування	9	17,0
Будівельних матеріалів	3	5,7
Харчова	18	33,9
Легка	12	22,6
Інші	9	17,0
Разом	53	100,0

- якщо у рядках таблиці наводяться різні облікові та розрахункові показники, що мають різні одиниці вимірювання, то для їх позначення може виділятися окрема колонка, яка розміщується після внутрішніх бічних заголовків, або одиниці вимірювання наводяться в кожному рядку, після його назви, через кому.

Одиниці вимірювання позначають їх повною назвою, або застосовують загальноприйняті скорочення: кг, м, км, грн. та інші. Можна користуватися значками %; ‰.

3. У таблиці бажано нумерувати рядки (у першій зліва графі) та колонки (у спеціально відведеному для цього рядку, що розміщується під заголовками граф).

Якщо таблицю ділять на частини і переносять на іншу сторінку, то в кожній частині таблиці або повторюють її головку та боковик, або заміняють їх повні назви відповідно номерами граф або рядків, арабськими цифрами.

4. Заголовки граф друкуються з великої літери, а їх продовження у підграфах – з малої літери, якщо ці продовження становлять одне речення з основним заголовком, наприклад

Чисельність працівників на 1.01.2004 року, осіб
всього по групі підприємств	в середньому на одне підприємство

5. Підзаголовки, що мають самостійне значення, пишуть з великої літери.

6. В кінці заголовків та підзаголовків крапка не ставиться

7. Заголовки та підзаголовки граф вказуються в однині.

8. При необхідності до таблиць додають пояснення у вигляді приміток про методологію розрахунку чи обліку окремих показників, джерело інформації. Їх наводять безпосередньо під таблицею, такі пояснення мають бути дуже стислі і ясні. Якщо вони стосуються не всієї таблиці, а кількох показників, то в клітинках біля потрібних цифр ставлять значок “зірочку”. Посилання на джерело даних починають зі слів “Джерело інформації:”

9. У загальній назві таблиці, назві внутрішніх верхніх та бічних заголовків не допускається ніяких скорочень, крім прийнятих у відповідності з діючими стандартами у бібліотечній та видавничій справі.

10. Підсумковий рядок розміщують внизу таблиці, або іноді він наводиться першим, а після слів “в тому числі” нижче перелічуються складові підсумка.

11. Числові дані у клітинках таблиці наводяться з однією ступінню точності. Допускається різна ступінь точності заокруглень у графі, якщо по рядках наводяться різнойменні показники, в різних одиницях вимірювання.

12. В таблиці не повинно бути пустих клітинок:

- якщо заповнення клітинки не має економічного змісту (вона не може бути заповнена), ставиться значок “Х”

- якщо дані відсутні (через відсутність економічного явища), ставиться значок “-“ (прочерк)

- якщо дані невідомі, ставиться три крапки “...”

- якщо значення показника дуже мале і перша значуща цифра з’являється після прийнятого ступеня заокруглення, то в клітинці робиться запис 0,0 або 0,00 (залежить від прийнятого ступеня заокруглення в даній графі)

Правила оформлення таблиць повинні відповідати діючим стандартам, наприклад, ДСТУ 3008-95 “Документація. Звіти в сфері науки і техніки”. Цей стандарт в свою чергу відповідає міжнародному стандарту ISO 5966с 1982.