- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
Трансформаторні каскади.
Використовуються для зв’язку між каскадами трансформаторний міжкаскадний ланцюг. Вони мають найбільше підсилення, найбільший ККД і найбільшу захищеність від своїх завад. Забезпечують симетрію виходу і входу каскаду відносно землі, можливе підключення до каскаду декількох незалежних джерел сигналу чи навантаження, і т.ін.
Недоліки: дороговизна, громіздкість, велика маса, необхідність захисту від зовнішніх магнітних полів (пов’язано з наявністю трансформатора), Великий спад АЧХ в області ВЧ.
Використовуються частіше всього ці каскади з трансформаторним виходом в вихідних підсилювальних каскадах. Велика завадостійкість дозволяє використовувати каскад з трансформаторним вхідним ланцюгом зазвичай в якості вхідного каскаду підсилювача.
Робота:
Трансформатор характеризується коефіцієнтом трансформації
- кількість витків вторинної обмотки;
- кількість витків первинної обмотки.
Еквівалентна схема трансформатора:
Где и - е.р.с. і внутрішній опір джерела сигналу;
- напруга на вході трансформатора
- приведений до первинної обмотки опір навантаження трансформатора: и
- приведена напруга на вихідних клемах трансформатора;
- індуктивність первинної обмотки;
- активний опір первинної і приведеної вторинної обмоток;
- індуктивність розсіювання;
- опір втрат.
Для запобігання втрат в магнітопроводі використовуються трансформатори із замкненими феромагнітними проводами.
Формули приведення:
На середніх частотах реактивною складовою схеми можна знехтувати, тоді еквівалентна схема трансформатора прийме вигляд:
Основні параметри можна розрахувати за слідуючими формулами:
ККД
20. Вихідні каскади підсилювачів.
1.Види вихідних каскадів та їх особливості.
2. Оцінка нелінійних спотворень в вихідних каскадах.
1). Підсилювальний каскад, із входу якого сигнал потрапляє в навантаження підсилювача називається вихідним.
Вихідні каскади підсилювачів реалізуються по-різному, в залежності від їх призначення:
однотактні;
двотактні.
В залежності від виду елемента зв’язку і навантаження поділяються на:
- резисторні;
- трансформаторні;
- дросельні.
а при відсутності елемента зв’язку на безтрансформаторні та безконденсаторні.
Спільним показником вихідних каскадів являється високий рівень підсилювального сигналу, який у відповідності до характеру опору навантаження виражається або номінальною потужністю, або номінальною вихідною напругою.
Вихідні каскади споживають від джерел живлення велику потужність. Тому основними показниками для них являється ККД і коефіцієнт гармонік. Економічний режим живлення вихідних каскадів забезпечується за рахунок кращого використання ПЕ як по напрузі, так і по струму, а це приводить до зростання нелінійних спотворень, які для підсилювачів не повинні перевищувати допустимих.
Оскільки основним призначенням вихідних каскадів являється виділення в навантаженні такої потужності, яка для ПЕ являється близькою до граничної, то вибирається ПЕ великої потужності. Тому вихідні каскади являються більш дорогими ніж каскади попереднього підсилення і більш громіздкі.
В будь-якому підсилювальному каскаді не вся потужність, споживана від джерела живлення, перетворюється в потужність сигналу, яка віддається в навантаження (ККД<1). Тому при конструюванні вихідного каскаду намагаються отримати більш високий його ККД.
Реалізація вихідного каскаду, задовольняючого поставлені вимоги, досягається слідуючим чином:
вибором підсилювального елемента;
способом ввімкнення ПЕ;
вибором режиму роботи підсилювального елемента;
використанням відповідних вхідних і вихідних ланцюгів.
Найчастіше використовуються в вихідних каскадах схеми ввімкнення транзистора з СЕ. Ці каскади мають найбільші нелінійні спотворення. Але цей недолік можна усунути, так як високий коефіцієнт підсилення по напрузі дозволяє вводити в них глибокий НЗЗ. Це дозволяє знизити не тільки нелінійні спотворення, а й покращувати інші параметри каскаду.
В вихідних каскадах підсилювачів систем зв’язку використовуються режим А, який забезпечує найменші нелінійні спотворення. При менш жорстких вимогах до нелінійних спотворень використовуються каскади, які працюють в більш економічних режимах АВ і В. Як правило ці каскади виконуються по двотактним схемам, дозволяють знизити характерні для цих режимів нелінійні спотворення.