- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
В даному каскаді призначення резисторів відоме, роздільні ємності служать для з’єднання каскадів в багатокаскадних підсилювачах, так як пропускають змінну складову сигналу, і не пропускають постійну. Це значить не впливають на режим при постійному струмі каскаду.
Розрахунок підсилювача і всі міркування на рахунок його роботи проводимо з врахуванням того, що на роздільних ємностях падіння напруги вхідного сигналу не відбувається.
Джерело – генератор і внутрішній опір . Змінна вихідна напруга через ємність на подається.
Еквівалентна схема має вигляд:
Так як опір складової малий, то верхній вихід резистора (див. схему каскада) з’єднаний з емітером. Опір навантаження для змінної складової визначається виразом:
(6)
Опір навантаження для постійної складової:
(7)
Для виключення спотворення підсилюючого сигналу повинні виконуватись вимоги:
(8)
де - падіння напруги на початкових ділянках колекторних характеристик. І друга вимога:
(9)
Амплітудне значення колекторного струму визначається залежністю:
(10)
де або задається, або може бути знайдено по .
Резистор вибирається з умови
(11)
13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
Цей каскад часто називають емітерним повторювачем. Класична схема такого
повторювача:
схема з СК
схема заміщення
Відмінність від схеми з СЕ в відсутності резистора і ємності . Призначення інших елементів як і в схемі з СЕ . Резистор здійснює температурну стабілізацію каскаду і являється резистором динамічного навантаження. Розрахунок каскаду при постійному струмі проводиться так, як і для СЕ. Резистор в схемах практично не ставиться для підвищення . Параметри каскаду при змінному струмі визначаються по його схемі заміщення (б).
Вихідний опір каскаду визначається залежністю :
Вихідний опір – 10 – 50 Ом
Властивість каскаду з СК: велике і мале . Використовується для узгодженого каскаду між продовженнями каскадів підсилення і навантаження. Так як і для схеми з СЕ. При відомих h – параметрах динамічні характеристики по тим же залежностям, тільки замість визначається і ( ).