- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
38. Фільтр нижніх частот.
В підсилювачі класу Д електричний ФНЧ окрім фільтрації виконує функцію демодулятора підсилення прямокутних імпульсів, промодульованих по ширині. Використовується в філтрі Г-подібна LC-ланка. Для більш якісної фільтрації використовується декілька Г-подібних LC-ланок.
Для підвищення ККД кінцевого каскаду підсилювачів класу Д та захисту виходу транзисторів від пробою за рахунок дії е.р.с. самоіндукції, що виникає в котушці індуктивного LC-фільтра. Якщо схема однотактна, то вкл 1 діод, а якщо двухтактна то 2. п/п діода. В результаті добавлення до LC-ланки діоду створюється П-подібна ланка, яка відфільтровує на виході підсилювача класу Д вищі гармонійні складові. Фільтруюча ланка П-подібної структури отримала назву ДLC-фільтра.
39. Однотактний підсилювач класу ad.
Відомо чимало схем однотактних підсилювачів класу Д. Для пояснення принципу їх роботи розглянемо класичну схему.
Гармонійний сигнал, належний підсиленню, подається на вхід ШИМУ і перетворюється в -ні імпульси, ширина яких пропорційна миттєвим значенням підсилювального сигналу. Амплітуда промодульованого по тривалості сигналу підсилюється до необхідного значення підсилювачем імпульсів. Підсилені імпульси подаються на вхід транзисторного кінцевого каскаду, вихідний ланцюг якого складається з LC- фільтра нижніх частот та резистора Rn.
Робота однотактного підсилювача класу АД ілюстровано часовими діаграмами:
Гармонічний сигнал зміщений на величину Uо(рис. а) __________ по тривалості ШИМ та підсилюється підсилювачем імпульсу (рис. б) та потім подається на вхід транзистора, що працює в ключовому режимі. В колекторному ланцюзі з'являються підсилювальні імпульси зворотної полярності. Оскільки в колекторному ланцюзі транзистора є ФНЧ, то струм, що протікає через навантаження напругу на ній не містять вищих гармонійних складових, а тільки середнє значення, тобто корисний підсилений сигнал (рис. 2).
40. Двухтактний підсилювач класу ad
СРС
Підсилювачі середнього струму
В цих підсилювачах випрямлене значення струму в навантаженні залежить від величини вхідного сигналу. Навантаженням таких підсилювачів являються електромагнітні пристрої автоматики.
Схема такого підсилювача представлена на малюнку:
Живлення транзистора здійснюється від 2-х напівперіодного випрямляча, зібраного на діодах і трансформатор .
Вхідний сигнал на транзистор надходить через роздільний трансформатор .
У вторинній обмотці цього трансформатора діє синусоїдальна напруга.
Для вказаної структури транзистора від’ємна напівхвиля вхідної напруги буде сприяти його відкриттю. По транзистору буде пробігати колекторний струм у вигляді імпульсу однонапівперіодного випрямляча.
Струм в навантаженні буде мати таку ж форму, як і .
Середнє значення випрямленого струму визначиться залежністю
Амплітудне значення колекторного струму:
Потребуюча амплітуда вхідного струму:
- коефіцієнт передачі струму транзистора
Потребуюча вхідна напруга, приведена до вторинної обмотки .
де
Максимальна потужність, розсіювана колектором транзистора
Для згладжування пульсацій напруги на навантаженні, паралельно їй ( ) встановлюється ємність .
Фазочутливий підсилювач
ФЧП називається підсилювач, у якого напрям струму в навантаженні залежить від фази змінної вхідної напруги, а амплітуда струму в навантаженні залежить від амплітуди вхідної напруги.
Ці підсилювачі так як і підсилювачі середнього струму, представляють собою керовані випрямлячі, де транзистори відіграють роль вентилів, з керованим опором.
Такі підсилювачі знайшли широке застосування у другорядних приладах систем автоматики.
Навантаженням таких підсилювачів як правило являються магнітні підсилювачі, реле і т. і.
Вхідна ланка підсилювача представляє собою двотактний підсилювач напруги. Живлення транзистора здійснюється за допомогою однонапівперіодного випрямляча, зібраного на діоді і трансформаторі .
Представлений підсилювач реагує як на фазу вхідної напруги, так і на його амплітуду.
Розрахунок одного плеча підсилювача проводиться так же, як і в підсилювачі середнього струму (з розрахунку ввімкнення транзистора по схемі СБ).