- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
Раніше розглядали динамічний режим роботи транзистора, при якому наряду з підсиленням паралельної складової були забезпечені постійні складові визначеної величини. Ці постійні складові визначають клас підсилювача. При розрахунку підсилювача визначають параметри режиму при постійному струмі і параметри при змінному струмі.
Розрахунок одно каскадного підсилювача здійснюють найчастіше графо-аналітичним методом. Положення робочої точки на навантажувальній характеристиці визначається напругою зміщення.
- ця напруга називається напругою зміщення. Ця напруга створюється не додатковим джерелом, а отримується визначеною схемою рішення.
При розрахунку підсилювального каскаду в схемі з ОЕ задані:
- напруга джерела;
- підсилення каскаду;
- опір навантаження;
- амплітуда вхідної напруги;
- коефіцієнт частотних спотворень.
Виходячи з коефіцієнта підсилення який потребується, з врахуванням рівня навантажувальної прямої:
Вибором і добиваються потрібного нахилу навантажувальної характеристики і коефіцієнта підсилення. Для отримання необхідної величини струму спокою використовують різні схеми, найчастіше з фіксованим струмом бази і з фіксованою напругою бази.
а)
б)
Для схеми а) можна визначити величину
для схеми б):
Величина знаходиться за формулою ,де - струм дільника.
Наявність дільника зменшує вхідний опір каскаду, що небажано на практиці.
Струм дільника = (2…5)
11. Термостабілізація режиму роботи
Відомо, що характеристики транзисторів залежать від , тому змінюється положення робочої точки на навант. прямій, що приводить до нестабільності параметрів підсилювача і втрату працездібності.
Зміна розташування робочої точки пояснюється тим, що струм колектора є ф-єю трьох змінних.
(2)
; ; . (3)
Найбільший вплив здійснює зміна
; (4)
Рівнянням (4) визначається стабільність каскаду по температурі S.Для розглянутих схем S = 2…7.
(а)
б)
в)
Дія всіх трьох схем базується на використанні зворотного зв’язку.
Схема а) використовує ЗЗ за напругою.
Робота схеми така:
при збільшенні струму колектора від температури, збільшується падіння напруги на резисторі і через позитивний потенціал цієї напруги зміщує еміторний перехід у зворотному напрямку, а це призводить до зменшення струму колектора. Діапазон 10-20 С
Схема б):
в даній схемі використовується негативний ЗЗ за струмом. ЗЗ створюється введенням резистора.
При збільшенні струму колектора збільшується спад напруги, і через резистор дана напруга буде прикладена до еміторного переходу транзистора, що також зміщує його в зворотньому напрямку.
Ємність призначена для знешкодження негативного ЗЗ за змінним струмом.
Діапазон 30 С
Схема в):
Комбінована термостабілізація. В ній використовується негативний ЗЗ за струмом.
Діапазон = 70 -100 С
В найвідповідальніших каскадах для підвищення стабільності застосовують термостати, в яких автоматично підтримується постійна , при чому вона вище навколишнього середовища.