- •1. Поняття про електричні сигнали та їх характеристики. Передаточні, перехідні та імпульсні ф-ії елементів.
- •2. Форми представлення електричних сигналів.
- •Електронний підсилювач. Основні поняття та визначення.
- •Класифікація підсилювачів.
- •5. Параметри та характеристики підсилювачів
- •6. Спотворення в підсилювачах
- •7. Класи підсилювачів:
- •8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
- •9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
- •10. Одно каскадний підсилювач. Методика забезпечення режиму роботи.
- •11. Термостабілізація режиму роботи
- •12. Розглянемо підсилювальний каскад на транзисторі, включ. По схемі з загальним емітером.
- •13. Каскад підсилення на біполярному транзисторі в схемі із ск .
- •14. Підсилювальний каскад на біполярному транзисторі по схемі з сб.
- •17. Фазоінверсний каскад
- •15. 16 Підсилювальні каскади на польових транзисторах. (самостійно)
- •18. Багатокаскадні підсилювачі. Загальні відомості
- •19. Міжкаскадні зв'язки в підсилювачах.
- •Каскади з безпосереднім зв’язком.
- •Резисторні каскади роздільними конденсаторами .
- •Трансформаторні каскади.
- •20. Вихідні каскади підсилювачів.
- •21. Оцінка нелінійних спотворень в підсилювачах
- •22. Однотактні вихідні каскади.
- •23. Двотактні вихідні каскади. Загальні відомості.
- •24. Трансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •25. Безтрансформаторні двотактні вихідні каскади.
- •26. Вихідні каскади на складових транзисторах.
- •27. Широкосмугові підсилювачі (імпульсні підсилювачі)
- •28. Вибіркові підсилювачі
- •29. Підсилювачі постійного струму
- •30. Підсилювачі з безпосереднім зв’язком (однотактні підсилювачі).
- •31. Диференційні підсилювачі.
- •32. Підсилювачі з перетворенням.
- •33. Підсилювачі класу «д».
- •34. Інвертуючий модулятор.
- •35. Неінвертуючий модулятор.
- •36. Підсилювач імпульсів
- •37. Ключовий підсилювач потужності.
- •38. Фільтр нижніх частот.
- •39. Однотактний підсилювач класу ad.
- •40. Двухтактний підсилювач класу ad
- •Підсилювачі середнього струму
7. Класи підсилювачів:
Клас «А»
I - постійна складова базового струму
I - змінна складова
Характерні нелінійні спотворення min.
по I - дуже велика 40%-50% від спільного струму.
КПД
Клас «В»:
I - дуже маленька
Кут відсічки 90
значні нелінійні спотворення.
Застосовуються в вихідних каскадах. Схема ввімкнення двохтактна.
Інколи для зменшення нелінійних спотворень застосовують клас АВ.
КЛАС «С»:
Відсутність постійної складової струму. Кут <90 ; ККД >80%< ; нелінійні спотворення максимальні.
Клас застосовується в формуванні імпульсів генератора. Схема двохтактна.
8. Зворотні зв’язки в підсилювачах
Зворотній зв’язок – передача частини енергії із ланцюга виходу на ланцюг входу.
Утворення зворотнього зв’язку
- ланцюг зворотнього зв’язку
Зв’язки бувають:
позитивні(сигнал зворотнього зв’зку співпадає по фазі з вхідним сигналом)
негативні (якщо напруга протилежна по фазі вхідному сигналу)
ЗЗ по напрузі:
ЗЗ по струму:
Послідовна Паралельна
Застосування ЗЗ в підсилювачах дозволяє збільшити полосу пропускання підсилювача, змінювати в бажаному напрямі вхідний і вихідний опір, що важливо при застосуванні з різними датчиками автоматики.
9. Вплив зворотного зв'язку на параметри підсилювачів.
Розглянемо на прикладі рисунку вплив ЗЗ на параметри підсилювача.
Ланка ЗЗ характеризується коефіцієнтом передачі
(1)
Розділимо всі члени (1) на
беручи до уваги, що
враховуючи можна записати:
, де - тепловий коефіцієнт підсилювача чи фактор ЗЗ, а вираз 1- називається глибиною ЗЗ.
Вираз (2) справедливий для позитивного зворотного зв’язку, так якщо 1, то . Додатній ЗЗ погіршує роботу підсилювача, як правило, виникає своєвільно в силу наявності паразитних і вантажних ємностей, що призводить до самозбудження підсилювача. Самозбудження в тому, що на визначеній частоті =1.
Підсилювач перетворюється в генератор.
В підсилювачах застосовують негативний ЗЗ (НЗЗ).
При НЗЗ:
(3)
Положим зміну вхідного опору при введенні НЗЗ. Запишемо (1) у вигляді:
= (4)
Підставивши відповідні струм і опір отримаємо:
враховуючи, що при НЗЗ виконується вимога, отримаємо, що
введення НЗЗ призвело до збільшення вхідного опору підсилювача в 1+ разів.
Можна довести, що паралельний НЗЗ зменшує в 1+ раз. Введення НЗЗ по напрузі в 1+ зменшує вихідний опір підсилювача, так як малоомне навантаження. НЗЗ по струму збільшує вихідний опір в 1+ раз. Тобто введення НЗЗ дозволяє діяти на величину вх. і вих.. опору, форму частотної, фазової і перехідної характеристики.