5.6. Джерела статистичної інформації

Статистика, як сфера наукової та практичної діяльності, має справу зі збором, аналізом та інтерпретацією даних. Статистична ж інформація дає узагальнену кількісну характеристику якісно одно­типних явищ та (чи) процесів. Перевагою статистичної форми інфор­мації над іншими є:

• наочність характеристики об'єктів;

• можливості подачі значного обсягу інформації при збереженні її компактної форми.

Значною мірою ці переваги досягаються завдяки тому, що в сис­темі комунікації статистична інформація відіграє роль компактного символу-сигналу, коду, що стимулює пам'ять та інші форми інтелек­туальної діяльності споживачів цієї інформації, перш за все — фахівців.

Статистичну інформацію поділяють на первинну і вторинну. Пер­винну інформацію отримують завдяки статистичним спостережен­ням, що являють собою систематизований збір масових відомостей про явища шляхом реєстрації їх суттєвих ознак відповідно до зазда­легідь складеної програми. Як синонім терміна "первинна статистич­на інформація" вживається термін "первинні статистичні дані". У результаті зведення, обробки та аналізу первинних даних отриму­ють вторинну статистичну інформацію. Найрозповсюдженішими є дві форми статистичних спостережень:

• звітність юридичних і фізичних осіб;

93

• спеціально організовані спостереження (переписи, одноразові обліки, спеціальні обстеження тощо).

Ступінь достовірності статистичної інформації залежить від спо­собу її отримання (звичайно, за умов добросовісного його здійснен­ня), чим більше процедур обробки зазнає інформація на шляху від першоджерела, що у статистичній формі описує певне явище, до спо­живача, тим більше можливості для викривлення кінцевої інфор­мації. У цьому плані ймовірність викривлення вторинної статистич­ної інформації завжди вища, ніж первинної. Ступінь достовірності інформації залежить і від механізму отримання первинних даних. Наприклад, достовірність інформації, отриманої в результаті суціль­ного обстеження, вища, ніж вибіркового [62; 150]. Адже до викрив­лення інформації може спричиняти саме механізм екстраполяції ре­зультатів вибіркового обстеження. Цей чинник обов'язково повинен враховуватись у процесі організації інформаційної діяльності зацікав­лених осіб.

Щоб якісно виконати поставлені завдання, споживач інформації повинен уявляти собі механізм її формування. Тим більше що досить часто наведення в різних джерелах конкретних статистичних показ­ників не супроводжується описанням механізму їх формування. У цьому плані показовим є наступний приклад, наведений в українсько­му діловому тижневику "Бизнес": за даними Держкомстату в 2000 р. було вироблено 96,1 тис. т макаронних виробів, що приблизно на 25 % менше, ніж за 1999 р. (а в 1999 р. макаронів зробили приблизно на 5 % менше, ніж у 1998 p.). Разом з тим оператори вважають, що об'єктив­них причин для зменшення обсягів ринку не існує. За їхніми оцінка­ми, у 2000 р. в Україні зроблено не менше 155 тис. т макаронних ви­робів, тобто приблизно стільки ж, скільки й у 1999 р. Офіційні дані про падіння обсягів виробництва, швидше за все, пояснюються тим, що численні дрібні виробники, які поступово відбирають у великих фабрик ринок, перед Держкомстатом не звітують [171]. Як бачимо, різна методика розрахунку статистичної інформації призводить не тільки до помітної різниці в підсумкових показниках, а й дає підста­ви для значних розбіжностей в оцінці ситуації на ринку.

Наведений приклад наочно ілюструє вплив інформаційних посе­редників на формування навіть статистичної інформації. А найбіль­шим постачальником статистичної інформації в Україні перш за все для потреб державного, місцевого та галузевого управління, а отже, і відповідним інформаційним посередником, є Державний комітет

94

статистики, що має мережу своїх підрозділів у всіх адміністративно-територіальних одиницях України.

З урахуванням усього наведеного стисло проаналізуємо систему державної статистики як джерела інформації для прийняття управлін­ських рішень. Суспільна функція органів державної статистики, як інформаційного посередника, полягає у виконанні завдань, визначе­них законодавством і поставлених перед ними органами державної та місцевої влади. Органи Держкомстату мають і власні відомчі інте­реси. Головні інформаційні функції, які виконує ця система, — пошук даних та оперативне поінформування для основних споживачів. Інші інформаційні функції система державної статистичної інформації ви­конує в меншому обсязі, часто опосередковано і залежно від ситуації. Імовірні механізми викривлення інформації пов'язані з методологією статистичних спостережень та обчислень. Можливість великомасш­табної фальсифікації державної статистичної інформації виключена. Викривлення статистичної інформації виникає через її некоректне подання і особливо використання. Механізми оцінки достовірності інформації: спочатку — логічний аналіз, а потім — методи матема­тичної статистики. Що стосується якісних характеристик, то точність, достовірність статистичної інформації, коректність її сприйняття фахівцями висока і дуже висока. А оперативність коли­вається в дуже широких межах: від щоденної (курс валют) до одного разу на десятиріччя й більше (перепис населення).