- •Реферат
- •1 Визначення поняття «електропривод»
- •2 Класифікація електроприводів
- •3 Режими роботи електропривода
- •4 Рівняння руху електроприводу
- •5 Вплив параметрів , , на вигляд швидкісних (механічних) характеристик двигуна постійного струму з паралельним збудженням. Регулювання швидкості обертання двигуна
- •Перелік використаних джерел
3 Режими роботи електропривода
Всі режими в електроприводі діляться на сталі (номінальний режим роботи) і перехідні (пуск, реверс, гальмування).
Сталий режим роботи електроприводу визначається з умови рівності нулю динамічного моменту. Цей режим характеризується роботою двигуна з незмінною кутовою швидкістю, постійними в часі і рівними за величиною моментом двигуна і моментом опору. Так як момент, що розвивається двигуном в усталеному режимі, є функція швидкості, то рівність М = Мс можливо тільки за умови, що момент опору - постійна величина або функція швидкості. Якщо М С є функція, наприклад, шляхи (кута повороту), то навіть при постійній кутовий швидкості момент опору змінюється в часі і сталий режим неможливий.
Сталий режим описується статичними характеристиками.
Перехідним режимом електроприводу називають режим роботи при переході від одного сталого стану до іншого, коли змінюються швидкість, момент і струм.
Причинами виникнення перехідних режимів в електроприводах є або зміна навантаження, пов'язане з виробничим процесом, або вплив на електропривод при управлінні ним, тобто пуск, гальмування, зміна напрямку обертання і т. п. Перехідні режими в електроприводах можуть виникнути також у результаті аварій або порушення нормальних умов електропостачання (наприклад, зміни напруги або частотимережі, несиметрія напруження і т. п.).
Характер перехідного режиму електропривода залежить від властивостей робочої машини, типу застосованого двигуна і механічної передачі, принципу дії та властивостей апаратури управління, а також від режиму роботи двигуна (пуск, гальмування, прийом і скидання навантаження і т. д.).
Перехідні режими описуються динамічними характеристиками.
4 Рівняння руху електроприводу
Електродвигуни, що перетворюють електричну енергію в механічну, створюють обертальний рух; значна частина машин-знарядь також має обертові робочі органи; тому представляється доцільним виведення рівняння руху зробити спочатку для випадку обертального руху.
У відповідності з основним законом динаміки для обертового тіла векторна сума моментів, що діють відносно осі обертання, дорівнює похідної моменту кількості руху:
(4.1)
У системах електроприводу основним режимом роботи електричної машини є руховий. При цьому момент опору має гальмуючийхарактер по відношенню до руху ротора і діє назустріч моменту двигуна. Тому позитивний напрямок моменту опору приймають протилежним позитивному напрямку моменту двигуна, в результаті чого рівняння (4.1) записується у вигляді:
(4.2)
Рівняння руху привода (4.2) показує, що розвиває двигун обертає момент врівноважується моментом опору на його валу і інерційним або динамічним моментом . У цьому рівнянні прийнято, що момент інерції приводу є постійним, що справедливо для значного числа виробничих механізмів. Тут моменти є алгебраїчними, а не векторними величинами, оскільки обидва моменти і діють стосовно однієї і тієї ж осі обертання.
Праву частину рівняння (4-2) називають інерційним (динамічним) моментом ( ), Тобто
(4.3)
Цей момент виявляється тільки під час перехідних режимів, коли змінюється швидкість приводу. З (4.3) випливає, що напрямок динамічного моменту завжди збігається з напрямком прискорення електроприводу.
У залежності від знаку динамічного моменту розрізняють такі режими роботи електроприводу:
1) , Тобто , Має місце прискорення приводу при , І гальмування приводу при .
2) , Тобто , Має місце уповільнення приводу при , І прискорення при .
3) , Тобто , В даному випадку привід працює в сталому режимі, тобто .
У загальному вигляді рівняння руху привода може бути записано таким чином:
Вибір знаків перед значеннями моментів залежить від режиму роботи двигуна і характеру моментів опору.
Поряд із системами, що мають тільки елементи, що знаходяться в обертовому русі, іноді доводиться зустрічатися з системами, щорухаються поступально. У цьому випадку замість рівняння моментів необхідно розглядати рівняння сил, що діють на систему.
При поступальному русі рушійна сила завжди врівноважується силою опору машини і інерційної силою , Що виникає при змінах швидкості. Якщо маса тіла виражена в кілограмах, а швидкість - У метрах в секунду, то сила інерції, як і інші сили, діючі в робочій машині, вимірюються в ньютонах ( ).
Відповідно до викладеного рівняння рівноваги сил при поступальному русі записується так:
. (4.4)
У (4.4) прийнято, що маса тіла є постійною, що справедливо для значного числа виробничих механізмів.
Сказане вище про класифікацію та знаках моментів повністю справедливо і для сил, що діють на систему.