Компенсаційні угоди на основі договорів про виробничу співпрацю

1. Великомасштабні довгострокові компенсаційні договори із зворотною закупкою товару:

• договори, в яких зобов’язання по компенсації перевищують вартість товарів які поставляються;

• договори, в яких зобов’язання по закупках дорівнюють або нищі від вартості устаткування, яке поставляється.

2. Угоди про “розподіл продукції”.

3. Угоди “розвиток-імпорт”.

Компенсаційні угоди на основі договорів про виробничу співпрацю передбачають, що поставки промислового обладнання будуть сплачуватися зустрічними поставками товарів, які виробляються з допомогою закупленого обладнання. Такі угоди можуть здійснюватись в різних видах. Так, крупномасштабні довгострокові компенсаційні угоди із зворотною закупкою товарів передбачають поставку комплектного обладнання з наданням довгострокових кредитів, з оплатою шляхом наступних компенсаційних зустрічних поставок (зворотних закупок) кінцевої або пов’язаної продукції – сировини, матеріалів, готових виробів та інших товарів, що виробляються на побудованому і введеному в експлуатацію підприємстві.

Ці договори розрізняються в залежності від рівня і розміру поставок. Так, договори в яких зобов’язання по компенсаційних закупках перевищують вартість поставленого обладнання як правило оформляються третіми групами взаємопов’язаних контрактів: контрактами на поставку обладнання і надання технічних послуг; контрактами на поставку кінцевої продукції на основі довгострокових контрактів; банківськими договорами про надання кредитів. Компенсаційні закупки здійснюються протягом тривалого періоду (20-25років) за цінами, що встановлюються на основі цін світового ринку.

Договори, в яких зобов’язання по компенсаційних закупках рівні, або нижче вартості поставленого обладнання, мають специфічні особливості в залежності від галузей промисловості, до яких вони відносяться. Зокрема, в багатьох договорах замість готової кінцевої продукції передбачаються компенсаційні поставки проміжної продукції. Ціни можуть розраховуватись на основі цін, встановлених місцевими конкуруючими фірмами, а в деяких випадках – на базі витрат виробництва підприємств-постачальників, з обов’язковим корегуванням раз в квартал або щорічно.

Угоди про “розподіл продукції”, як правило, укладаються на основі договорів сторін про будівництво промислових об’єктів, переважно “під ключ”. Ці угоди передбачають оплату будівництва підприємства поставками виробленої на ньому продукції у встановленій пропорції. Як правило, ця частка складає від 20 до 40% виробленої продукції збудованим підприємством . Такі угоди отримали широке розповсюдження у видобувній промисловості країн, що розвиваються, в рамках договору про співпрацю по розробці природних ресурсів з великими фірмами.

Угоди “розвиток – імпорт” укладаються в основному, в обробній промисловості і передбачають, що зустрічні поставки продукції з побудованих підприємств будуть покривати витрати іноземної фірми – постачальника комплектного обладнання та послуг.

В сучасних умовах, коли зустрічні закупки все частіше приймають примусовий характер, в договір про зустрічну закупку включають умови про передачу експортерам зобов’язань по зустрічній закупці третій стороні. Така передача називається цессією, а третя сторона, яка бере на себе зобов’язання по зустрічній закупці, - цессіонером.

Ряд угод по купівлі-продажу товарів носить специфічний характер. Це угоди, які укладаються на особливих ринках – товарних біржах, міжнародних аукціонах і торгах.