- •Тема 9: «Торгово-посередницькі операції на зовнішньому ринку»
- •1. Торгові фірми. Ці посередники працюють за свій рахунок і від свого імені. Це:
- •2. Комісійні фірми виконують разові доручення комітентів і діють від свого імені, але за рахунок комітента.
- •3. Агентські фірми виступають від імені і за рахунок принципала.
- •2. Особливості вибору посередників
- •3. Поняття і види торгово-посередницьких угод
- •2. Комісійна угода
- •3. Договір доручення
3. Договір доручення
Наступним видом угоди з посередником є договір доручення, на основі якого агент здійснює від імені і за рахунок принципала дії різного характеру. Цей вид посередника іноді називається агентом-представником, простим посередником. В дії агента за дорученням можуть входити:
пошук покупця (брокерські функції);
операції по найму торгових і складських приміщень;
представництво при здійсненні операцій на міжнародних біржах і аукціонах;
передача пропозицій для участі в торгах;
попереднє узгодження з іноземним контрагентом умов майбутньої операції.
Предметом діяльності за договором доручення можуть бути крім купівлі-продажу товарів операції з нерухомістю, цінними паперами. транспортно-експедиторські послуги, реклама й ін. Основним обов'язком агента є пошук клієнтів і укладення угод виходячи з повноважень. Повноваження визначаються письмово (в формі доручення) або усно, причому такі повноваження можуть бути винятковими.
Агенти розрізнюються і за повноваженнями. Загальними повноваженнями наділяються генеральний агент з правом здійснювати всі операції в певній сфері діяльності і універсальний агент з правом здійснювати всі види операцій.
Крім них можуть бути агенти зі спеціальними повноваженнями:
комісійний агент,
фактор або консигнаційний агент,
агент делькредере,
брокер,
аукціоніст,
агент по продажу нерухомості.
Після укладення контракту агент як би зникає, а взаємні зобов'язання безпосередньо зв'язують принципала і третю сторону.
Агент, який є самостійною господарською особою, діє у всіх випадках за рахунок і в інтересах принципала і не несе комерційного ризику, пов'язаного з третьою особою.
Проте, в одних випадках він виступає від імені принципала, а в інших від свого імені, що є прямим і непрямим представництвом.
Основні умови агентської угоди:
1. Характер взаємовідносин між принципалом і агентом. За обсягом повноважень, що надаються принципалом агенту, розрізнюють агента з правом і без права укладати операцію від імені і за рахунок принципала. Останній може тільки бути представником від імені принципала.
2. Права, що надаються агенту. Так само як і в інших видах угод, ці права можуть бути простими, винятковими і винятковими з обмеженнями. Монопольна обмумовленість в цьому випадку буде означати, що товари принципала не будуть поступати на територію агента через посередників третіх країн.
3. Винагорода агента. В сучасній світовій практиці в угодах з торговими агентами застосовується комплекс різних видів винагород.
Основна винагорода виплачується у вигляді агентської комісійної винагороди, яка нараховується у відсотках від контрактної вартості угод, забезпечених агентом.
Інші види агентської винагороди. У сучасній практиці агентські фірми застосовують комплекс різних видів винагород. Так, наприклад, крім комісії принципал оплачує агенту так звані фіксовані (або паушальні) платежі, які є твердо встановленими і не залежать від обсягу операцій, що укладаються принципалом. Як правило, ці платежі покривають витрати агента на надання службового приміщення, послуг оперативного співробітника, користування автотранспортом агентської фірми.
Однак фіксовані платежі є одним з тих чинників, які знижують конкурентноздатність агентських фірм, оскільки вони явно приречують принципала на вкладення свого капіталу, знижують ефективність його ділової активності.
4. Обов'язки агента. Ці обов'язки фіксуються шляхом внесення в агентську угоду спеціальних обумовленостей: обумовленості про не конкуренцію, про мінімальний оборот, обумовленість про делькредере, про здійснення реклами, післяпродажне обслуговування про надання інформації і звітності принципалу.
До зовнішньоторговельних операцій часто залучаються посередники, в угоди з якими включаються їх зобов'язання дослідити ринки, здійснювати рекламу і створювати в ділових колах сприятливу думку про експортерів, організовувати ділові зустрічі з покупцями.
На роль таких посередників вибираються солідні фірми або особи, що мають авторитет в ділових колах. Вони не вкладають істотних коштів в свою діяльність, і винагороду, що виплачується їм продавцями, є не стільки компенсацією витрат, скільки оцінкою їх компетентності, положення в ділових колах і активності на ринку.