14.6. Дифракція на кристалічній решітці

Просторовою решіткою називається таке оптично неоднорідне середовище, в якому неоднорідності періодично повторюються в усіх трьох просторових напрямках. Прикладом просторової дифракційної решітки може бути кристалічна решітка твердих тіл, де центрами розсіювання є вузли кристалічної решітки: іони, атоми чи молекули.

Вульф та Брег запропонували розглядати дифракцію рентгенівського випромінювання на кристалічній структурі як результат віддзеркалення його від паралельних сітчастих площин кристала, як показано на Мал.159.

Р ізниця ходу інтерферуючих променів 1' та 2' становить 2dsin і умовою спостереження максимуму n - го порядку буде

. (3)

Ця умова лежить в основі рентгеноструктурного аналізу. Аналізуючи рентгенограму дифракційної картини, за відомими d і  можна знайти , а за даною  можна визначити періоди кристала.

Вираз (3) називають формулою Вульфа-Брега.

14.7. Роздільна здатність оптичного приладу

Згідно розрахунків дифракція Фраунгофера на круглому отворі створює систему світлих та темних кілець, причому кут , що відповідає границі нульового максимуму (центральна світла пляма, див.Мал.160), визначається з умови

, (1)

де D  діаметр отвору. Величина називається роздільною силою об'єктива. Вважаючи, що маємо

.

Роздільна сила об'єктива пропорційна його діаметру.