8. Відповідальність за порушення прав на об єкти права інтелектуальної власності

Захист прав на об єкти права інтелектуальної власності здійснюється згідно з відповідними Законами України («Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», « Про охорону прав на знаки для товаірв і послуг», «Про охорону прав на промислові зразки» та інші), а також порядком, установленим адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством.

Якщо будь-яка особа порушує авторські та (або) суміжні права, не дотримується передбачених договором умов використання творів і (або) об'єктів суміжних прав, використовує твори й об'єкти суміжних прав з обходом технічних засобів захисту чи з підробленням інформації і (або) документів про управління правами чи створює загрозу неправомірного використання об'єктів авторського права і (або) суміжних прав та здійснює інші порушення особистих немайнових і майнових прав суб'єктів авторського права і (або) суміжних прав, то суб'єкти авторського права і (або) суміжних прав мають право:

вимагати визнання та поновлення своїх прав;

звертатися до суду з позовом про поновлення порушених прав і (або) припинення дій, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

подавати позови про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

подавати позови про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником унаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

вимагати припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, зокрема призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технічних засобів захисту порядком, передбаченим Митним кодексом України;

брати участь в інспектуванні виробничих приміщень, складів, технологічних процесів і господарських операцій, пов'язаних з виготовленням примірників творів, фонограм і відеограм, щодо яких є підстави для підозри про порушення чи загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав, порядком, установленим Кабінетом Міністрів України;

вимагати, у тому числі в судовому порядку, публікації в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав і судові рішення щодо цих порушень;

вимагати від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, надання інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників творів і об'єктів суміжних прав, а також засобів обходу технічних засобів захисту, та про ка­нали їх розповсюдження;

вимагати прийняття інших передбачених законодавством заходів, пов'язаних із захистом авторського права та суміжних прав.

Так, згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення (стаття 51 ч.2 «Порушення прав на об єект права інтелектуальної власності») незаконне використання об єекта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору, їх виконання, фонограми, передачі організації мовлення, комп ютерної програми, бази даних, наукового відкриття, винаходу, корисної моделі, промислового зразка, знака для товарів і послуг, раціоналізаторської пропозиції, сорту рослин тощо), привласнення авторства на такий об єкт або інше умисне порушення прав на об єект права інтелектуальної власності, що охороняється законом, − тягне за собою накладання штрафу від 10 до 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання й матеріалів, призначених для її виготовлення.

Згідно з Кримінальним кодексом України (стаття 136 «Порушення прав на об єкт права інтелектуальної власності «) незаконне використання об єкта права інтелектуальної власності (літературного чи художнього твору…..), привласнення авторства на такий об єкт або інше умисне порушення права на об єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, якщо це завдало матеріальної шкоди у великому розмірі, караються позбавленням волі на строк до двох років, або виправними роботами на строк до одного року, або штрафом від двохсот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно виготовленої продукції та обладнання й матеріалів, призначених для їх виготовлення.

Ті самі дії, якщо їх вчинено повторно або за попереднім зговором группою осіб, або вони завдали матеріальної шкоди в особливо великому розмірі, караються позбавленням волі на строк від 2 до 5 років, або виправними роботами на строк до 2 років, або штрафом від однієї до трьоїх тися неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією незаконно вигтовленої продукції та обладнання й матеріалів, призначених для їх виготовлення.

Матеріальну шкоду вважають завданою у великому розмірі, якщо її розмір у 100 й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян, а завданою в особливо великому розмірі, якщо її розмір у тисячу й більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Повну відповідальність визначає й Митний кодекс України.

Так, згідно за статею 116 переміщення через митний кордон Укріїни товарів або предметів виготовлених з порушенням прав на об єкт права інтелектуальної власності, що охороняється законом, тягне за собою накладання штрафу на громадян у розмірі від одного до пятисот офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією товарів, що є об єктами правопорушення, а на службових осіб – від 10 до 1200 (тисячі двохсот) офіційно встановлених на день вчинення порушення митних правил мінімальних розмірів заробітної плати з конфіскацією зазначених товарів.

5.4 Недобросовісна конкуренція

Недобросовісна конкуренція - це будь-які дії в конкуренції, які суперечать правилам, торговим чи іншим чесним звичаям у підприємницькій діяльності.

У нашій державі відносини, пов'язані із захистом від недобросовісної конкуренції, регулюють Законами України «Про обмеження монополізму і припинення недобросовісної конкуренції в підприємницькій діяльності» від 18.02.92 і «Про захист від недобросовісної конкуренції» від 07.06.96, згідно з якими недобросовісною конкуренцією вважають:

1. неправомірне використання ділової репутації суб'єкта господарської діяльності (неправомірне використання чужих позначень, рекламних матеріалів, пакування; неправомірне використання товару іншого виробника; копіювання зовнішнього вигляду виробу; порівняльна реклама);

2. створення перешкод суб'єкту господарської діяльності у процесі конкуренції та досягнення неправомірних переваг у конкуренції (дискредитація; купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом; схилення до бойкоту суб'єкта господарської діяльності; схилення суб'єкта господарської діяльності постачальника до дискредитації покупця (замовника); схилення до розірвання договору з конкурентом; підкуп працівника постачальника; підкуп працівника покупця (замовника); досягнення неправомірних переваг у конкуренції);

3. неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці.

Учинення зазначенних дій тягне за собою накладання штрафів, а також адміністративну, цивільну й кримінальну відповідальність.

Приклад недобросовісної конкуренції з боку кондитерської фабрики «Волшебница» («Чарівниця»), що у селищі Малахівка Московської області (Росія), яка відверто скопіювала зовнішній вигляд популярного серед споживачів колишнього СРСР шоколаду «Аленка» для власної продукції (шоколаду «