3. Особливості процедур аналітичної роботи
Аналітична робота – складова частина творчої діяльності. Вона призначена для оцінки інформації і підготовки прийняння управлінського рішення. Складає основний зміст повсякденної роботи кожного керівника і працівника.
Аналітична робота, як процес пізнання об’єктивної реальності, здійснюється по законах діалектики, формальної логіки, із застосуванням загальнонаукових методів дослідження.
Зміст аналітичної роботи – приведення розрізнених відомостей в логічно обгрунтовану систему залежності (просторово-часових, причинно-наслідкових та інших), що дозволяє дати правильну оцінку як всій сукупності фактів, так і кожному з них окремо.
Універсальна технологія аналізу
Категоріальний апарат аналітики
Мета дослідження – загальна спрямованість дослідження, очікуваний кінцевий результат. Мета дослідження вказує на характер задач дослідження і досягається за допомогою їх вирішення.
Задачі дослідження – сукупність цільових настанов, в яких формулюються основні вимоги до аналізу і вирішенню досліджуваної проблеми.
Об’єкт дослідження – галузь практичної діяльності, на яку направлений процес дослідження. Вибір об’єкту дослідження визначає межі застосування отриманих результатів.
Предмет дослідження – істотні властивості об’єкту дослідження, пізнання яких необхідне для вирішення проблеми, в межах яких об’єкт вивчається в даному конкретному дослідженні.
Тематичне дослідження – організаційна форма аналітичного стеження за станом і розвитком обстановки, в рамках якої вивчаються її елементи з метою вироблення тактичних задач для практичної діяльності.
Засоби аналітичної роботи – це закони і методи розумової діяльності, а також інші технічні засоби, на основі і за допомогою яких здійснюється обробка фактичних даних з більш високою якістю, що дозволяє витягнути з неї все, що вона може дати.
Форми аналітичної роботи – організаційні особливості здійснення аналітичної роботи, обумовлені метою, засобами і результатами її проведення, які створють систему аналітичного стеження за станом і розвитком обстановки.
Процес аналітичної роботи – сукупність розумових операцій, які здійснюються в певній послідовності з використанням аналітичних засобів, що приводять до досягнення мети і задач дослідження.
Технологія аналітичної роботи – отримання нового знання (вивідної інформації), що забезпечує складний процес дослідження і має певну логічну послідовність.
Завдання – правовий документ, що визначає склад, права і обов’язки авторського колективу в питаннях отримання інформації на тему дослідження, консультацій з фахівцями, реалізації результатів, а також мету і задачі, об’єкт і предмет, інформаційну базу, терміни і форми підготовки вихідних документів.
План – організаційний документ, що встановлює послідовність здійснення етапів дослідження, конкретизованих по виконавцях, термінах, формам підготовки вихідних документів.
Методика дослідження – організаційний документ, в якому описується система логічних і методичних правил проведення як в цілому дослідження, так і в рамках окремих його напрямів.
Постановка проблеми і її попереднє опрацьовування – початковий етап процесу аналітичної роботи, на якому остаточно визначаються мета, задачі, предмет, об’єкти й інформаційна база дослідження, прогнозуються головні результати, способи і форми реалізації.
Проблема дослідження – різновид питання, відповідь на який не міститься в накопиченому знанні, і його пошук вимагає аналітичних дій, відмінних від інформаційного пошуку.
Умови постановки проблем:
коли результати оперативної діяльності не відповідають бажаній меті;
коли раніше перевірені способи вирішення задач не можуть бути використаний або не дають належного ефекту в нових умовах;
коли виявляються факти, що не укладаються в рамки існуючих теоретичних уявлень;
коли одна з сеціальних теорій аналітичної діяльності вступає в суперечність з більш загальною теорією даної діяльності.
З'ясування проблеми дослідження – складова частина попереднього опрацьовування проблеми, в рамках якої виявляються умови і передумови успішного проведення дослідження: обґрунтованість постановки проблеми; актуальність і здійсненність її розробки; можливість упровадження результатів в практику, а також визначеність в меті, задачах, предметі, об’єкті і межах дослідження.
Інформаційна база дослідження – складова частина попереднього опрацьовування проблеми, в рамках якої виявляється достатність інформаційних матеріалів, шляхи і способи її отримання, складається бібліографія за джерелами.
Аналіз зібраних матеріалів відповідно до мети і задач дослідження – це основний етап аналітичної роботи, на якому здійснюється осмислення матеріалу, вироблення нової вивідної інформації, формування пропозицій по практичному їх застосуванню і документуванню результатів дослідження.
Аналіз інформації – сукупність методів формування фактичних даних, що забезпечують їх порівнянність, об’єктивну оцінку і вироблення нової вивідної інформації.
Вироблення нової інформації – це витягання змісту зі всієї маси початкових даних, відшукання причинно-наслідкових і просторово-часових зв’язків і взаємозв’язків між відомостями, що зіставляються.
Документування результатів дослідження – фіксація в установленому порядку результатів дослідження за допомогою системи позначень, яка надає опису чітку форму, наочність, логічність, стислість, ясність, що відповідає меті і задачам дослідження.
Апробація результатів дослідження – перевірочна процедура, направлена для з’ясування якісних характеристик результатів дослідження, можливостей реалізації і упровадження їх в практику.
Затвердження результатів дослідження – погоджувальна процедура, за допомогою якої аналітичний документ набуває якості придатності і обов’язковості для використовування у відповідних сферах.
Реалізація результатів дослідження – це передача результатів дослідження в зручній для упровадження формі в практику роботи зацікавлених осіб, що забезпечують підвищення ефективності їх діяльності.
Перевірка, твердження і упровадження результатів аналітичної роботи – це завершальний етап процесу дослідження, на якому виявляються недоліки в аналітичній роботі, здійснюється їх усунення і дається оцінка якості отриманих результатів.
Класифікація аналітичної діяльності
Підстава класифікації |
Аналітична діяльність |
|
|
Види аналізу |
Характеристика |
1 |
2 |
3 |
За типуом об’єкту аналізу |
Економічний
Екологічний
Управлінський
Соціальний
Політичний
Педагогічний
Ментальний |
Зорієнтований на дослідження економічних явищ, об’єктів і процесів; залежно від величини об’єктів розпадається на макро- і мікроекономічний. Осмислює екологічні системи, взаємодії людини і природу. Припускає дослідження управлінських систем, особливо процесів ухвалення рішень. Припускає аналіз об’єктів, явищ і процесів соціальної сфери суспільства. Відображає політичні явища, інститути і процеси (включає власне політичний аналіз і аналіз політики як об’єкту). Направлений на вивчення процесів виховання. Мета – дослідження духовних процесів. |
За типом науки |
Філософський
Аксіологічний
Прогностич-ний
Історичний
Економічний
Політологіч-ний
Соціологічний
Праксеологіч-ний
Психологічний
Культуро-логічний Етичний
Естетичний |
Осмислення всього сущого з позиції філософії. Розуміння цінності явищ з позиції науки про цінності. Зорієнтований на використання досягнень прогностики, осмислення явищ теперішнього часу з позиції запитів майбутнього. Вивчення явищ минулого, а також теперішнього часу в аспекті спадкоємності, з позицій історичної науки. Дослідження на інструментальній базі економічних наук. Осмислення політичних об’єктів, інститутів, процесів з позиції політології. Грунтується на вивченні суспільства і його підсистем з позицій соціологічної науки. Орієнтований на дослідження ефективності і раціональності діяльності з погляду праксеології (програмно-цільовий, рекомендаційний і т.д.). Використовує арсенал психології. Застосовує методологію культурології. Грунтується на принципах етики. Вивчає явища з позицій естетики. |
За типом методу |
Системний
Логічний
Причинно-наслідковий
Проблемний
Статистичний
Програмно-цільовий
Балансовий Ситуаційний |
Використовує системний підхід (структурний, функціональний, структурно-функціональний). Грунтується на інструменті логіки. Використовує причинно-наслідковий підхід до явищ дійсності. Припускає використання проблемного підходу до реальності. Грунтується на принципах і методах статистики (кореляційний, факторний, кластерний, дисперсійний, регресійний, коваріаційний). Використовує програмно-цільовий метод.
Грунтується на методі балансу. Застосовує осмислення ситуацій, що складаються. |
За рівнем пізнання |
Методологіч-ний
Теоретичний
Емпіричний або фактологічний |
Застосовує осмислення об’єктів і процесів з погляду принципів, методів, прийомів. Аналіз з позицій вже наявної теорії, або її побудови. Орієнтований на виявлення фактів та їх закономірностей. |
За місцем в дослідженні |
Первинний
Вторинний |
Складова частина дослідницького процесу отримання і осмислення результатів. Осмислення результатів проведених раніше досліджень |
Характеристика методів аналітичної діяльності
Метод |
Характеристика |
1 |
2 |
Декомпозиції |
Розчленовування будь-якого складного явища на прості складові. Об’єктом розчленовування можуть бути як реальні соціальні, так й інтелектуальні системи. Для досягнення адекватності декомпозиції застосовується декомпозиційне моделювання, тобто відтворення декомпозованої моделі і порівняння нової моделі з системою до декомпозиції. |
Порівняння |
Застосовує порівняння даної системи, явища, процесу з іншими, що дозволяє віднайти їх специфіку. |
Нормативний |
Обгрунтовується сукупність нормативів, які відображають ефективність системи, а потім реальна система порівнюється з нормативною, що дає можливість виявити характер відхилення від норми. |
Агрегації |
Перетворення початкової моделі в модель з меншим числом змінних або обмежень, надаючу наближене в порівнянні з початковим описом об’єкту або процесу, що вивчається. |
Аналогій |
Використовує доказ аналогії між двома об’єктами і перенесення системи пояснень з одного об’єкту на іншій. |
Виключень |
Грунтується на поступовому виключенні значної групи складових на підставі закону виключення третього, значення якого полягає в тому, що справа йде так, як описується у висловленні, або так, як говорить заперечення, і третього не дано. |
Гіпотетичний |
Зводиться до висунення, обгрунтовування і доказу – гіпотез, часто – до «обстрілу» проблеми якомога великим числом питань, на які повинні бути даний відповіді. |
Закономірно-сті |
Є пошуком стійкої і невипадкової характеристики або зв’язків між явищам. |
«Мінімакса» |
Це окремий випадок методу закономірності, який використовує пошук мінімальних або максимальних характеристик. |
Балансовий |
Виділення двох сторін чого-небудь, які визначають ціле і врівноважують одну одну. |
Класифікацій |
Впорядкування об’єктів за істотними ознаками певних класів. |
Ранжування |
Привласнення сукупності об’єктів деяких числових величин на підставі інтуїції або відповідно до ступеня вираженості якоїсь ознаки. |
Спроб |
Вибір з сукупності деяких об’єктів та їх випробування. |
Середнього і відхилень від нього |
Обчислюється деяка середня величина і виявляються відхилення від неї. |
Моделювання |
Побудова моделі, яка відображає істотні сторони об’єкту, що аналізується, спрощує його, і заміна нею реального об’єкт аналізу. |
Амбівалентно-сті і суперечності |
Пошук для пояснення чого-небудь амбівалентного йому явища (ситість – голод, великий – маленький і т.п.), пошук суперечностей, що визначають суть явища |
Парадоксу |
Розгляд явища з несподіваних позицій, які не відповідають загальноприйнятим уявленням. |
Систематика-ції |
Приведення даних в деяку систему, що дозволяє їх пояснити з позицій системного підходу. |
Екстраполяції |
Поширення висновків, отриманих із спостереження за однією частиною явища, на його іншу частину. |
Індукції і дедукції |
При індукції робиться висновок, в якому із знань про частину предметів класу виводиться висновок про весь клас. Дедукція застосовує операцію навпаки, коли із знань про весь клас робиться висновок про один предмет класу. |
Ідеалізації |
Уявна процедура, яка пов’язана з представленням чого-небудь як ідеалу і подальшим порівнянням реального об’єкту з ідеалом. |
Формалізації |
Дослідження об’єкту шляхом переводу його якісних характеристик в деяку знакову форму. |
Спрощення |
Представлення об’єкту у вигляді деякоїсь спрощеної моделі. |
Морфологіч-ний |
Спочатку виділяються головні характеристики об’єкту – осі, а потім по кожній з них записують всілякі варіанти. |
Контрольних питань |
Використовує складання списку питань, на які надаються відповіді. |
Фокусування |
Спрямований на перенесення у фокус уваги окремих об’єктів, що дозволяє отримати їх оригінальне бачення. |
«Мозкового штурму» |
Є організованою системою висловлювань учасників про проблему при одночасній забороні критики висловів колег. |
Емпатії |
Аналітик входить в образ аналізованого об’єкту, уявляє себе тим, що вивчається «деталью» і осмислює з його позиції, здійснюваних ним дій. |
Синтезу |
Здійснення після процедури аналітичного розкладання синтезу і перевірка ефективності й тотожності об’єкту самому собі. |
Відбору |
Вивчення не всієї сукупності явищ, а лише деякої частини, відібраної за певними правилами. |
«Від супротивного» |
Є зміною ситуації на діаметрально протилежну та її осмислення. |
Характеристика видів аналізу
Аналіз |
Характеристика |
Проблемний |
Здійснення проблемної структуризації, що припускає виділення комплексу проблем ситуації, їх типології, характеристик, наслідків, шляхів вирішення. |
Системний |
Визначення характеристик, структури ситуації, її функцій, взаємодії з навколишнім і внутрішнім середовищем. |
Причинно-наслідковий |
Встановлення причин, які призвели до виникнення даної ситуації, та наслідків її розгортання. |
Праксеологіч-ний |
Діагностика змісту діяльності в ситуації, її моделювання та оптимізація. |
Аксіологічний |
Побудова системи оцінок явищ, діяльності, процесів, ситуацій з позицій тієї або іншої ціннісної системи. |
Ситуаційний |
Моделювання ситуації, її складових, умов, наслідків, дійових осіб. |
Прогностичний |
Підготовка прогнозів щодо вірогідного, потенційного і бажаного майбутнього. |
Рекомендацій-ний |
Вироблення рекомендацій щодо поведінки дійових осіб ситуації. |
Програмно-цільовий |
Розробка програм діяльності в даній ситуації. |