
- •Вступ. Загальна характеристика сучасного стану інформаційних систем управління підприємствами.
- •Загальна класифікація інформаційних систем управління підприємствами
- •1.Класифікація програмних систем для автоматизації бухгалтерських робіт
- •1.1.Класифікація бухгалтерських інформаційних систем за функціональними можливостями
- •1.2.Класифікація бухгалтерських інформаційних систем за способом організації
- •1.3.Вимоги до аналітичного обліку у бухгалтерських інформаційних системах
- •1. Багаторівневий бухгалтерський облік, тобто розбиття групи аналітичних ознак на підгрупи.
- •2. Багатовимірний бухгалтерський облік, аналіз рахунка (групи рахунків) за декількома незалежними ознаками.
- •3. Уведення додаткових реквізитів до аналітичних ознак.
- •2.Фінансово-управлінські системи
- •3.Виробничі системи
- •4.Базова концепція і основні функціональні компоненти інтегрованої інформаційної системи “Галактика”
- •9.2.1. Склад і характеристики іс “Галактика”
- •5.Програма «1с:Підприємство»
5.Програма «1с:Підприємство»
Система програм «1С:Підприємство» включає три компоненти: «1С:Бухгалтерія», «1С:Торгівля і Склад», «1С:Зарплата і Кадри» (рис. 3).
Рис. 3. Функції системи програм «1С:Підприємство»
Така конфігурація, зберігаючи всі можливості програм системи, забезпечує інтегроване ведення обліку: єдину систему нормативно-довідкової інформації; автоматичне відображення торгово-складських операцій і розрахунку зарплати у бухгалтерському обліку; фінансовий облік по декількох юридичних особах; консолідований управлінський облік. Можливі також окремі конфігурації програм.
«1С:Бухгалтерія» забезпечує автоматизацію таких розділів бухгалтерського обліку:
операції по банку і касі;
основні засоби і нематеріальні активи;
матеріали і МШП;
товари і послуги;
облік виробництва продукції;
облік валютних операцій;
взаєморозрахунки з організаціями;
розрахунки з підзвітними особами;
розрахунок заробітної плати;
розрахунки з бюджетом;
облік по декількох підприємствах (у т. ч. на одному комп’ютері) і консолідований облік і т. ч.
Існують базова і професійна версії цієї програми, а також різні модифікації, призначені для використання у локальному і мережевому варіантах.
«1С:Бухгалтерія» забезпечує гнучкість обліку завдяки таким можливостям:
довільна структура коду рахунка дає можливість використовувати довгі коди рахунків (субрахунків) і вести багаторівневі плани рахунків;
можливість роботи з декількома планами рахунків дає змогу вести облік у декількох системах обліку (українській та GAAP);
убудовані механізми ведення кількісного і багатовалютного обліку;
на будь-якому рахунку можна вести багатовимірний (до п’яти різних розрізів) і багаторівневий (до 10 рівнів вкладеності) аналітичний облік.
Вхідною інформацією в «1С:Бухгалтерія» є операція, що відображує реальну господарську операцію на підприємстві. Кожна операція може містити бухгалтерські проведення для її відображення у бухобліку. Проведення зв’язані з операцією.
Операції можуть формуватися вручну або автоматично на базі документів, які вводяться. Разом з операцією документ може породжувати бухгалтерські проведення.
«1С:Бухгалтерія» включає набір стандартних звітів, що дають змогу бухгалтеру одержати інформацію за довільний період, у різних розрізах і з необхідним ступенем деталізації. Програма формує такі звіти зі синтетичного обліку: оборотно-сальдову відомість, шахматну відомість, Головну книгу, журнал-ордер і відомість по рахунку, аналіз рахунка — за період і за датами, картку рахунка, а також звіти з аналітичного обліку: оборотно-сальдову відомість по рахунку у розрізі об’єктів аналітичного обліку, аналіз рахунка у розрізі об’єктів аналітики, аналіз об’єкта аналітики за рахунками, картку операцій по об’єкту аналітики.
Інструментальні засоби настроювання (Конфігуратор) дають змогу пристосувати програми до особливостей обліку на підприємстві, змінювати окремі параметри (наприклад, коди рахунків, субрахунків, аналітичних рахунків, їх назви, ставки податку), досить повно описати і модифікувати правила виконання розрахунків, налаштувати зовнішній вигляд форм уведення інформації і форм звітів. Налаштовування алгоритмів роботи системи може бути здійснене за допомогою убудованої об’єктно-орієнтованої мови.