5.3 Оснащення роботи:
– складна лупа ЛШ-7;
– металева масштабна лінійка з ціною поділки 0,5 мм;
– зразки різних порід деревини;
– зразки з різними вадами деревини;
– плакати та альбом з вадами деревини;
– креслярська гумка;
– м'яка щітка та пензель;
– мікроскоп бінокулярний МБС-1.
Завдання
1. Вивчити основні зовнішні ознаки деревини:
а) визначити ядро, заболонь та спілу деревину і їх колір;
б) виміряти ширину зоболоні та ядра;
в) охарактеризувати річні шари, серцевинні промені і судини за зовнішніми ознаками.
2. Визначити породи деревини за зовнішніми ознаками.
3. Визначити вид та різновид сучків.
4. Визначити вид гнилі.
5. Описати ознаки грибкових вад.
6. Визначити види хімічних забарвлень.
7. Визначити пошкодження комахами.
8. Визначити деформації, розтріскування та рани деревини.
9. Визначити вади стовбура.
10.Скласти звіт про виконану роботу.
5.4 Порядок виконання роботи
Студент одержує декілька зразків різних порід (сосни, дуба, берези). Найкраще мати зразки циліндричної форми з основними перерізами. На циліндричних зразках легко визначати ядро і заболонь, а по діаметру зрізу зручно заміряти ширину заболоні та ядра. Зразки призматичної форми менш зручні, хоч і мають усі основні перерізи, їх не завжди можна виготовити так, щоб в них було ядро і заболонь. Забруднені торці й інші площини перерізів треба очистити креслярською гумкою та обмести порох м'якою щіткою або пензлем.
Уважно розглянути зразки, визначити колір ядра і заболоні. Якщо немає ядра, визначити колір спілої або заболонної деревини. По двох взаємно перпендикулярних діаметрах виміряти металевою лінійкою ширину заболоні та ядра. Для ядрових порід встановити характер переходу від заболоні до ядра (перехід буває різкий – дуб, тис і поступовий – волоський горіх).
Уважно розглянути неозброєним оком, а потім через лупу, основні перерізи зразків і виявити річні шари. Визначити ранню та пізню деревину. Зарисувати річні шари на головних перерізах деревини.
Розглянути серцевинні промені на всіх основних перерізах. Через лупу розглянути та заміряти серцевинні промені. На поперечному і поздовжньому перерізах зразків розглянути серцевину, визначити її розміщення відносно центра поперечного перерізу. Лінійкою заміряти діаметр серцевини і встановити її форму.
Розглянути зразки неозброєним оком, а потім через лупу, і визначити великі, дрібні та групові судини. Через лупу визначити стан судин (відкриті і закриті). Вивчити розташування смоляних ходів. За допомогою вимірювальної лупи виміряти приблизний розмір судин і смоляних ходів. Для визначення діаметра судин і смоляних ходів лупу помістити на гладенько виструганий зріз так, щоб промені світла падали на шкалу з поділками. Лупу відрегулювати на око, а потім металевою лінійкою виміряти на поздовжніх перерізах довжину судин і смоляних ходів. На невеликій площі підрахувати кількість смоляних ходів. За вище переліченими зовнішними ознаками визначити породи зразків.
Результати досліду відповідно до порядку виконання роботи записати в звітну таблицю 5.1.
Розглядаючи зразки, визначити вид і різновид сучків, а характерні з них зарисувати у звітній таблиці. В ній же зарисувати кольоровими олівцями характерні гнилі та грибкові забарвлення і охарактеризувати їх.
Розглядаючи гриб неозброєним оком, а потім через лупу, охарактеризувати його зовнішні ознаки і зарисувати кольоровими олівцями у звітній таблиці.
Визначити різновиди червоточини та їх вплив на механічні властивості деревини.
Визначити характер пошкодження комахами.
Охарактеризувати тріщини, форми та будову деревини.
Описати й інші вади на зразках.
Результати досліду записати в звітну таблицю 5.2.
Таблиця 5.1 – Звітна таблиця
Таблиця 5.2 – Звітна таблиця
№ пор |
Порода деревини |
Вид і різновид вад |
Ескіз або опис вад |
Розмір вад, мм |
Спосіб вимірювання |
Примітка |
|
|
|
|
|
|
|