1.3 Порядок виконання курсового проекту
Починаючи працювати над проектом, необхідно спочатку ще раз прочитати відповідні розділи СНиП, які стосуються систем водовідведення, норм гідравлічного розрахунку, конструювання мережі, розрахунку дощової мережі.
Слід проаналізувати план населеного пункту, розташування промислових підприємств відносно житлових кварталів. Найбільшу увагу необхідно звернути на рельєф місцевості, тому, що останній, на ряді з іншими факторами визначає схему водовідведення. Всі житлові квартали й масиви необхідно пронумерувати й визначити їх площу.
Водовідвідна мережа населеного пункту проектується в наступній послідовності:
вивчаються кліматичні умови об'єкту;
визначаються межі та послідовність будівництва мережі водовідведення;
територія розбивається на басейни водовідведення в залежності від рельєфу;
вибирається схема трасування водовідведення і призначаються розрахункові ділянки;
визначаються розрахункові витрати;
складаються повздовжні профілі поверхні землі і проводитися гідравлічний розрахунок мережі відповідно до них;
розраховується дощова мережа, складаються повздовжні профілі;
проектуються окремі споруди й деталі;
розраховується вартість будівництва і визначаються техніко - економічні показники.
Об'єктами водовідведення є всі будівлі житлового, культурного і виробничого призначення, а також загального користування, які забезпечуються водою від центрального або місцевого водопроводу та обладнані внутрішніми водопроводами.
Проектування водовідвідної мережі виконується на кінець розрахункового періоду дії системи водовідведення, що відповідає розрахунковому строку забудови території за проектом планування, а для промислових підприємств - розрахунковому терміну їх освоєння.
1.4 Розбивка на басейни водовідведення
Басейни водовідведення помічаються на генеральному плані з горизонталями. Кожен з басейнів охоплює частину території, обмеженої природними водоподілами. При вираженому рельєфі, зазвичай, межами басейнів водовідведення приймають межі поверхневого стоку.
Перед началом проектування слід намітити лінії тальвегів і водоподілів, що значно полегшить процес подальшого трасування мережі.
1.5 Вибір схеми водовідведення і трасування мережі
Схема водовідведення - зображення на плані населеного пункту запроектованих мереж і споруд. Вона залежить від рельєфу місцевості, шарів ґрунту і місця розташування очисних споруд, прийнятої кількості мереж, системи водовідведення та інших факторів. У загальному вигляді схема може бути перпендикулярною, перехресною веєрною або паралельною, зонною або поясною, радіальною. Схему студент обирає самостійно на основі вивчення генерального плану населеного пункту.
Відносно окремих кварталів або житлових масивів населеного пункту мережу трасують за наступними принциповими схемами: охоплюючій, через квартальній, вздовж пониженої грані (рис. 1.1).
Для певного спрощення розрахунків, враховуючи, що детальна забудова кварталів не показана, бажано приймати об'ємну схему трасування, або за пониженою гранню. Об'ємна схема най вигідніша при пласкому рельєфі.
Проводячи трасування мережі необхідно притримуватись таких положень:
починати трасування необхідно від диктуючої точки (точки, що знаходиться в найбільш складних умовах, або найвіддаленішої) тому, що від неї залежить глибина закладання мережі: у даному чи аналогічному районі найменша глибина закладання лотка приймається для труб 500мм на 0,3м, а для труб з більшим діаметром на 0,5м менше ніж проникнення в ґрунт нульової температури району укладання, але не менше 0,7м до верху закладання труби, розрахунок ведуть від відміток (чи горизонталей).
Початкова глибина закладання вуличної мережі Н м, розраховується за формулою:
(1.1)
Максимальна глибина закладання самопливних водовідвідних колекторів розраховується залежно від матеріалу труби, ґрунтових умов, місця виконання робіт і техніко - економічних висновків. І на практиці не перевищує: 4 - 6м для керамічних та азбестоцементних труб і 6 - 8м для залізобетонних.
головний колектор прокладається по найнижчій частині території;
районні колектори мають впадати до головного найкоротшим шляхом;
необхідно уникати багаторазових перекачувань стічних вод, частих переходів колекторів через водні протоки, рівчаки, залізничні колії, автомагістралі та інші природні і штучні перепони.
На плані міста водовідвідна мережа проводитися чорними лініями, товщина лінії вказує на значимість колекторів. Безрозрахункова мережа показується на плані штриховою лінією. Кожен колектор на плані отримує певну назву. Розрахункові точки позначають колами і нумерують вздовж всього плану населеного пункту, починаючи з верхніх ділянок.
Біля кожної розрахункової ділянки записується його довжина в метрах, діаметр труб або розмір перерізу в міліметрах і похил. Усі написи виконуються чорним олівцем або тушшю(за допомогою комп'ютера).
Напірні колектори позначають однією штриховою лінією, дюкери - двома. Межі місця відведеного під очисні споруди, показують чорним пунктиром з підписом «очисні споруди (О.С.)».